- •1.Економічна сутність інвестицій
- •2.Ринкова модель реалізації інвестиційного процесу. Основні етапи інвестиційного процесу.
- •3.Особливості державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні
- •4. Фінансові інвестиції та їх структура
- •6. Цінні папери як об’єкти інвестицій: облігації
- •7. Цінні папери як об’єкти інвестицій: ощадні сертифікати
- •8. Цінні папери як об’єкти інвестицій: державні цінні папери
- •9.Оцінка інвестиційних властивостей пайових цінних паперів
- •10. Оцінка інвестиційних властивостей боргових цінних паперів
- •11. Сутність та структура реальних інвестицій.
- •Поняття інноваційної форми інвестицій, важливість і необхідність інвестування інноваційної сфери економіки.
- •13. Інститути спільного інвестування та особливості їх діяльності
- •Іноземні інвестиції та способи залучення іноземного капіталу.
- •15. Інвестиційні проекти: сутність та класифікація
- •16. Лізинг як форма фінансового забезпечення інвестицій. Види лізингу.
- •17 Особливості визначення інвестиційних можливостей фірми.
- •19. Види проектних ризиків та їх ідентифікація.
- •20. Поняття життєвого циклу проекту та його значення в прийнятті інвестиційних рішень.
- •22. Структура та оцінка вартості капіталу фірми.
- •23. Стратегія підготовки та оцінки інвестиційного проекту.
- •24.Характеристика традиційних та нових форм і видів іноземних інвестицій.
- •25. Зв’язок мультиплікатора з інвестиціями та ефект інвестиційного мультиплікатора.
- •Графік ефекту м-ра
- •26. Суб’єкти інвестиційного процесу та характеристика їх діяльності.
- •27.Форма відтворення реальних інвестицій.
- •28. Концепція зміни вартості грошей у часі ті її застосування в прийнятті інв. Рішень
- •29. Доцільність інвестицій
- •34. Можливі різні методи зниження ризиків, а саме:
- •35. Джерела фінансування інв.-й
- •Особливості врахування майбутньої вартості інвестицій в інвестиційному аналізі.
- •Особливості врахування теперішньої вартості інвестицій в інвестиційному аналізі.
- •Особливості врахування майбутньої вартості ануїтету в інвестиційному аналізі.
- •Особливості врахування теперішньої вартості ануїтету в інвестиційному аналізі.
- •Звідси виводяться дві важливі формули взаємозв’язку процентних факторів теперішньої і майбутньої вартості ануїтетів:
- •Ануїтет та його застосування методу в інвестиційному аналізі.
- •Специфіка застосування простих та складних схем нарахування відсотків у прийнятті інвестиційних рішень.
- •Особливості точного та наближеного розрахунку відсотків у прийнятті інвестиційних рішень
- •Механізм визначення процентної ставки при визначенні майбутньої та теперішньої вартості простої величини.
- •Механізм визначення терміну проведення операцій при визначенні майбутньої та теперішньої вартості простої величини.
- •55. Індекс прибутковості, переваги та недоліки застосування методу в інвестиційному аналізі.
- •56. Чиста теперішня вартість (nvp): переваги та недоліки застосування методу в інвестиційному аналізі.
- •57. Дисконтований термін окупності (dpp): переваги та недоліки застосування методу в інвестиційному аналізі.
- •58. Відмінності в методиці розрахунку простого та дисконтованого періоду окупності інвестицій.
- •59. Відмінності в методиці розрахунку коефіцієнту співвідношення доходів та витрат з урахуванням та без урахування концепції зміни вартості грошей у часі.
- •60. Внутрішня норма прибутку: переваги та недоліки застосування методу в інвестиційному аналізі.
- •61. Модель оцінки поточної ринкової вартості облігацій з періодичною виплатою процентів.
- •62. Модель оцінки поточної ринкової вартості без виплати процентів
- •63. Модель оцінки поточної ринкової вартості з виплатою всієї суми процентів при погашенні
- •Модель оцінки поточної ринкової вартості акцій при її використанні протягом невизначеного тривалого періоду (сАтн).
- •Модель оцінки поточної ринкової вартості акцій з постійними дивідендами (сап ).
- •Модель оцінки поточної ринкової вартості акцій з постійно зростаючими дивідендами (саіів).
- •Аналіз чутливості реагування (sа): переваги та недоліки застосування методу при прийнятті інвестиційних-рішень.
- •Аналіз сценаріїв: переваги та недоліки застосування методу при прийнятті інвестиційних рішень.
- •Специфіка порівняння проектів при застосуванні методів npv та іrr.
- •71. Модель оцінки капітальних активів (camp): переваги та недоліки застосування методу при прийнятті інвестиційних рішень.
- •72. Особливості застосування варіації, дисперсії та стандартного відхилення як методів дослідження ризиків інвестування.
Специфіка застосування простих та складних схем нарахування відсотків у прийнятті інвестиційних рішень.
Виразити співвідношення для знаходження дохідності операції тривалістю до 1 року за умовою складно нарахування можна таким чином:
FV=PV , де m – кількість періодів n за рік.
Таким чином, відсотки за складним нарахування – це сума доходу, яку отримує інвестор у результаті інвестування певної суми грошей за умов, що простий процент не сплачується наприкінці кожного періоду, а додається до суми основного вкладу і в наступному періоді також приносить дохід.
Як правило, у процесі аналізу короткострокових інвестиційних операцій, для дисконтування і нарощення використовують прості схеми нарахування відсотків. Базою для обчислення відсотків за кожен період у цьому випадку є початкова (теперішня, первісна, вихідна) вартість – PV, або кінцева сума угоди – FV.
Майбутня вартість може бути визначена і у випадку застосування простої схеми нарахування відсотків. У загальному випадку, нарощення за річною ставкою простого нарахування відсотків здійснюється за такою формулою:
FV=PV(1+r*t)
FV – майбутня вартість грошей
PV – початкова вартість грошей
r – ставка відсотків або ставка дохідності
t – кількість періодів (років)
(1+r*t) – коефіцієнт нарощування за простою схемою.
При зміні ставки відсотків простого нарахування кожного періоду t або кожного періоду нарахування відсотків n в межах періоду t знаходження майбутньої вартості можливе за формулою:
FV=PV*(1+t*(r1+r2+…+rt))=PV*(1+ *(r1+r2+…+rn)=PV*(1+ * ).
Визначення майбутньої вартості за простою схемою здійснюється здебільшого при визначенні ефективності короткострокових інвестицій, якщо не передбачено складну схему нарахування відсотків. Для довгострокового періоду розміщення вільних коштів теж може мати місце просте нарахування відсотків, але у цьому разі така умова обов‘язково вказується додатково. Більше того, проста схема нарахування відсотків можлива при застосуванні тільки для оцінки конкретної операції. В практичній діяльності нараховані за простим нарахуванням, але не сплачені відсотки залучаються у коло економічних операцій і тим самим спроможні створювати додаткові можливості, розширюючи ресурсну базу, а отже і можливості отримання додаткових процентів. Отож, специфікою інвестиційної діяльності є переважне використання складних схем нарахування відсотків, які повніше розкривають її економічну природу в цілому.
Особливості точного та наближеного розрахунку відсотків у прийнятті інвестиційних рішень
У процесі проведення аналізу як тимчасову базу Т часто зручно використовувати умовний чи фінансовий рік, що складається з 360 днів (12 місяців по 30 днів). Обчислений у такий спосіб за такої бази відсотки називають звичайними чи комерційними.
Точні відсотки одержують при базі рівній фактичній кількості днів у році, тобто при Т=365 чи 366 для високосного року.
У свою чергу, термін тривалості операції k також може бути приблизним (коли місяць приймається рівним 30 днями) і точним (фактична кількість днів у кожному місяці).
Таким чином, залежно від параметрів k та T, можливі наступні варіанти нарахування відсотків:
-365/365 – фактична (точна) кількість днів проведення операції і фактична кількість днів у році;
- 365/360 – фактична (точна) кількість днів проведення операції і номінальна кількість днів у році (фінансовий рік – 12 місяців по 30 днів);
- 360/360 – наближене число днів проведення операції (місяць приймається рівним 30 дням) і фінансовий рік (12 місяців по 30 днів);
- 360/365 – наближене число днів проведення операції (місяць приймається рівним 30 дням) і фактична кількість днів у році.