22. Структура та оцінка вартості капіталу фірми.
Структура капіталу характеризується співвідношенням власних і позикових коштів, які використовуються підприємством в процесі господарської діяльності. Власний капітал має свої переваги та недоліки.
Переваги власного капіталу:
простота залучення, оскільки рішення, пов’язані із збільшенням власного капіталу (особливо за рахунок внутрішніх джерел його формування) приймаються власниками та менеджерами підприємства без необхідності отримання згоди інших суб’єктів господарювання;
більш висока здатність генерування прибутку в усіх сферах діяльності, оскільки при його використанні не вимагається сплата позичкового відсотку в усіх його формах;
забезпечення фінансової стійкості розвитку підприємства, його платоспроможності в довгостроковому періоді, а відповідно і зниження ризику банкрутства.
Недоліки власного капіталу:
обмеження обсягу залучення, а відповідно і можливостей значного розширення операційної та інвестиційної діяльності підприємства в періоди сприятливої кон’юнктури ринку на окремих етапах його життєвого циклу;
висока вартість в порівнянні з альтернативними позичковими джерелами формування капіталу;
невикористана можливість приросту коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок залучених позичкових фінансових коштів, оскільки без такого залучення неможливо забезпечити перевищення коефіцієнта фінансової рентабельності діяльності підприємства над економічною.
Найбільш стабільним є підприємство, яке використовує лише власний капітал, оскільки коефіцієнт автономії в такому випадку дорівнює одиниці. Але темпи розвитку подібних підприємств обмежені, оскільки власний капітал не може забезпечити необхідного додаткового обсягу активів в періоди сприятливої кон’юнктури ринку.
Всі форми позикового капіталу, що використовуються підприємством, є його фінансовими зобов’язаннями, які належать до погашення у передбачені строки.
Переваги позикового капіталу:
- широкі можливості залучення;
- забезпечує ріст фінансового потенціалу підприємства і темпів обсягів його господарської діяльності;
- низька вартість;
- здатність генерувати приріст фінансової рентабельності.
Недоліки позикового капіталу:
- ризик зниження фінансової стабільності та втрати платоспроможності;
- генерує меншу норму прибутку;
- висока залежність вартості позиченого капіталу від коливань кон’юнктури фінансового ринку;
- складність процедури залучення.
Вартість капіталу – одна з найважливіших змінних в оцінці бізнесу, яка визначається ринком і майже повністю знаходиться поза контролем власників підприємств. Ринок встановлює базову безризикову очікувану ставку доходу і величину премії, що вимагає інвестор (покупець цінних паперів) в обмін на прийняття на себе ризиків різних рівнів.
При оцінці вартості капіталу виникає необхідність з’ясування вартості кожної його складової, тобто об’єктом визначення повинна стати вартість кожного джерела фінансування.
Для визначення вартості капіталу слід вирахувати KCS, або ставку дисконту. Переставивши значення у вищезгаданому рівнянні, вартість капіталу від випущених звичайних акцій можна розрахувати так:
де: Rfc – витрати на емісію та розміщення акцій.
Р0 – ціна звичайної акції
g – темп приросту дивідендів.
Якщо звичайна акція випускалась раніше, то слід лише вивести з рівняння поправку на емісійні витрати.
Розрахувавши ціну кожного джерела капіталу, необхідно знайти середню ціну (WACC) цих джерел – середньозважену вартість капіталу. Цей показник може бути визначений як рівень доходності, який повинен приносити інвестиційний проект, щоб можна було забезпечити одержання всіма категоріями інвесторів доходу, аналогічного тому, який їм був би забезпечений від вкладень в інші проекти з тим же рівнем ризику. Середньозважена ціна капіталу є відносною величиною, вираженою у відсотках. Вона розраховується як середня величина з потрібною прибутковістю за різними джерелами фінансування; важелем служить частка кожного джерела в загальній сумі інвестицій.
де: ri – потрібна доходність (норма прибутку) по капіталу, одержаному з і-го джерела;
di – частка капіталу (інвестиційних ресурсів), одержаного з і-го джерела.