76. Методи прямого ціноутворення: визначення ціни в залежності від витрат.

Традиційно ціна товару базується на загальній собівартості його виробництва. У рамках загальної стратегічної моделі Портера, що забезпечує деякі переваги підприємству за рахунок унікальності товару чи рівня його ціни, визначення ціни по витратах орієнтує фірму на широкий ринок і виробництво товарів у великій кількості.

Подібне визначення виходить з того, що ціна повинна покривати повні витрати чи , принаймні, відомі часткові. Калькуляція цін, орієнтована на повне покриття фактично понесених витрат, ґрунтується на собівартості. У цьому випадку відпускна/продажна ціна містить у собі загальну собівартість і розрахунковий прибуток у вигляді визначеної націнки. Така ціна в літературі називається «ціною з надбавкою» чи «витратною ціною».

Недоліки такого способу ціноутворення :

1«Витратна ціна» не відбиває міри цінності/корисності товару для його кінцевого споживача.

2При встановленні такої ціни в розрахунок не приймається сформований рівень попиту на пропонований товар.

3При цьому способі ігнорується вплив цін конкурентів на попит по даній товарній позиції. З цієї причини цінова конкуренція між продуцентами мінімальна.

4Деякі статті калькуляції собівартості (елементи витрат по статтях) змінюються в залежності від обсягу продажу, на який, у свою чергу, може впливати ціна.

5При випуску на ринок нового товару формування витрат по окремих статтях собівартості важко оцінити заздалегідь досить точно, тому «ціна з надбавкою» може носити попередній характер і бути недостатньо надійною.

6.В міру підвищення ефективності виробництва товару відповідно до цього йде зниження його собівартості.

7при розглянутому методі ціноутворення не приймаються до уваги конкретні цілі отримання прибутку, що формулюються у вигляді філософських принципів ведення компанією свого бізнесу на ринку.

Методи ціноутворення на основі витрат можуть використовуватися:

-при встановленні вихідної ціни на принципово нові товари, коли неможливо їх зіставити з вже виробляємими;

-при визначенні цін на продукцію, що виготовляється по разових замовленнях, і на нові зразки;

-при встановленні цін у галузі, де переважна більшість підприємств користується цим методом;

-при визначенні цін на товари, попит на які хронічно перевищує пропозицію.

74.Методи оцінки ризику в розрахунках цін.

Ризик у підприємництві це імовірність виникнення збитків або будь-яких втрат у результаті нездійснення події, що намічалася, передбаченої прогнозом, планом, проектом, програмою. Отже, ризик - ймовірне поняття він може бути і вивчений у термінах теорії імовірності і математичної статистики.

Для оцінки ризику в діяльності підприємства потрібна достовірна інформація, яку можна мати тільки в результаті її накопичування і систематизації. Звідси інформацію з визначення ризику варто умовно розділити на два види: 1.об'єктивну, або статистичну, інформацію, що може бути використана для розрахунку ймовірних характеристик оцінки ризику; 2.суб'єктивні, експертні оцінки, що є пропозиціями експертів, фахівців. Нерідко інтуїтивні, смороду можуть сприяти виробленню найбільш вдалого рішення.

В оцінці підприємницького ризику використовуються наступні основні характеристики: математичне сподівання значення економічного показника, обумовленого непевністю ситуації. За звичай визначається як середньозважене по імовірності всіх можливих його значень, де імовірність шкірного значення використовується в якості питомих ваг, або статистичної частоти. Математичне сподівання обчислюється по наступній формулі:

абсолютне відхилення можливих випадкових значень економічного показника від математичного сподівання цього показника, тобто його середньозваженого по імовірності значення. Воно характеризує амплітуду мінливості цього показника.

Абсолютні відхилення визначаються по формулі:

дисперсія дає більш загальну оцінку відхилень і являє собою середньозважене квадратів відхилень конкретних показників (варіацій) від математичного сподівання, тобто середнього очікуваного його значення. Дисперсія обчислюється по формулі:

середнє квадратичне відхилення, або стандартне відхилення, являє собою квадратний корінь із дисперсії. Це ймовірна, статистична характеристика більше наближається до інтуїтивних уявлень про оцінку мінливості кон'юнктури ринку, ціннісних показників, оскільки зіставлення ведуться вже не з квадратами відхилень, а з квадратним коренем із суми квадратних відхилень. Інакше кажучи, ймовірні відхилення приводяться в реальну розмірність. Обчислення середнього квадратичного відхилення здійснюється по формулі:

коефіцієнт варіації випадкової величини V(x) являє собою виражене у відсотках відношення середнього квадратичного відхилення до математичного сподівання, або середньозваженому значенню цієї величини:

Принцип розумної впевненості або розумного ризику в підприємницькій діяльності означає, що в ухваленні рішення керуються таким співвідношенням ймовірностей здійснення і нездійснення події, при котрому приблизно дві третини шансів сприяють успіху й одна третина шансів йому не сприяє. Несприятлива одна третина шансів є стимулятором для розгляду і вживання заходів по їхньому запобіганню.