31. Класифікаційні ознаки витрат.

Всі витрати,що формують с/б можуть бути класифіковані по певним ознакам.

Ознаки

1.За місцем виникнення на під-ві:

-зведені по під-ву;

…стрктурних підрозділах;

… цехах;

…дільницях;

…ЦВ.

2.За обертами госп.дія-ті:

-продукція,роботи,послуги;

-гос-кі процеси,деталі,замовлення;

3.За характером вир-ва:

Основне;

Допоміжне;

Обслуговуюче.

4.За зв’язком з обсягами госп дія-ті:

Постійні;

Умовно-постійні;

Змінні;

Умовно-змінні;

5.За способом перенесення витрат на об’єкти:

-прямі;

-не прямі;

6.За часом виникнення:

-витрати минулого періоду;

-витрати звітного періоду;

Витрати майбутніх періодів;

7.Стосовно джерел покриття:

-вхідні витрати;

-поточні витрати;

-вихідні витрати;

8.За калькуляційними ознаками:

--за елементами витрат;

-за статтями калькуляції;

9.За місцями здійснення контролю:

-за місцем формування ресурсів;

- за центрами відповідальності.

10.За можливістю регулювання:

-регульовані;

-не регульовані;

11.За метою формування:

-визначення с/б;

-визначення прибутку;

-оцінка альтернативного варіанту;

12.За видом діяльності:

--звичайні;

-основні;

-операційні;

-інвестовані;

-фінансові;

-надзвичайні;

-адміністративні;

-збутові;

-Постачання;

-виробничі;

-невиробничі;

13.За єдністю складу:

-одноелементні;

-комплексні;

14.За календарними періодами:

-поточні

-Довгострокові

-Одноразові

15.За доцільністю витрачання:

Продуктивні

Непродуктивні

16.За ступенем залежності від обсягу вир-ва:

Постійні

Змінні

17.За змістом операційного процесу:

-витрати пов’язані з вир-вом;

-Витрати пов’язані зі збутом;

-Повні витрати;

18.За можливістю віднесення на конкретні рез-ти діяльності:

Прямі;

Непрямі;

19.За ступенем необхідності:

Корисні;

Некорисні;

20.За періодом віднесення поточних витрат:

-витрати,пов’язані з поточною операційною діяльністю,які повертаються в процесі даного виробничого циклу;

-витрати,які будуть повернені в наступному періоді.

32. Структура кошторису витрат, розрахунок елементів кошторису

Планування витрат виробництва виконується в такій послідовності:

• складаються кошториси витрат і калькулюється собівар­тість продукції і послуг допоміжних цехів;

• складається баланс розподілу продукції і послуг допоміжного виробництва за калькуляційними напрямами і за внутрішньо­заводськими підрозділами-споживачами;

• складаються кошториси витрат на утримання та експлуа­тацію устаткування, загальновиробничих та інших виробни­чих витрат за цехами основного виробництва з наступним узагальненням їх по підприємству;

• калькулюється виробнича собівартість одиниці продукції за видами,

• розраховується виробнича собівартість усієї товарної продук­ції і продукції, що реалізується;

• складається зведений кошторис витрат на виробництво про­дукції з розрахунками до нього.

Кошторис витрат представляє собою документ плану по собівартос­ті, що визначає її структуру та обсяг всіх витрат на виробництво продукції.

Ознакою, за якою проводиться групування витрат на виробництво продукції в кошторисі, є однорідність їх економічного змісту. Воно називається групуванням за економічними елементами витрат.

Кошторис продукції визначає загальну суму витрат підприємства в періоді, що планується, і забезпечує ув'язку плану собівартості з іншими розділами річного плану економічного та соціального розвитку підприємс­тва і всіма статтями калькуляції, за виключенням позавиробничих витрат.

Кожний з елементів кошторису витрат об'єднує однорідні за своїм характером види витрат підприємства, що відрізняються своєю роллю і характером участі в процесі виробництва.

Кошторис витрат складається на весь обсяг продукції на рік та розподіляється по кварталах.

У кошторисі виробництва вказані всі витрати на виробництво в визначеному періоді, вони згруповані за елементами. Сума даних по кожному елементу витрат показує, яку кількість і на яку суму підприємс­тво може витратити матеріальні, енергетичні і трудові ресурси в плано­вому періоді. Завдяки цьому кошторис виробництва є дуже важливим документом, який широко використовується при розробці фінансового плану підприємства.

Класифікація витрат на виробництво за економічними елемента­ми має наступний вигляд:

• матеріальні витрати;

• витрати на оплату праці;

• відрахування на соціальні заходи;

• амортизація;

• інші операційні витрати.

До складу елементу "Матеріальні витрати" включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва):

• сировини й основних матеріалів;

• купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

• палива й енергії;

• будівельних матеріалів;

• запасних частин;

• тари й тарних матеріалів

До складу елементу "Витрати на оплату праці" включаються за­робітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, матері­альна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток, інші витра­ти на оплату праці.

До складу елементу "Відрахування на соціальні заходи" включа­ються: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соці­альне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахуван­ня на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахуван­ня на інші соціальні заходи.

До складу елементу "Амортизація" включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необо­ротних матеріальних активів.

До складу елементу "Інші операційні витрати" включаються витра­ти операційної діяльності, які не увійшли до складу попередніх елемен­тів, зокрема, витрати на відрядження, на послуги зв'язку, плата за роз­рахунково-касове обслуговування тощо.

Кошторис витрат на виробництво в цілому по підприємству не є сумою кошторисів витрат цехів, оскільки в цьому випадку він включив би 268 повторно витрати окремих цехів і вартість послуг, які вони надають один одному в рамках підприємства.

До зведеного кошторису витрат на виробництво входять витрати всіх структурних підрозділів підприємства, що беруть участь у вироб­ництві продукції.

Зведений кошторис витрат на виробництво (в поквартальному роз­різі) складається на основі таких розрахунків:

• витрат на сировину, матеріали, купівельні напівфабрикати і комплектуючі вироби, технологічне паливо й енергію в основ­ному виробництві;

• основної і додаткової заробітної плати робітників, зайнятих виробництвом продукції, з відрахуванням на соціальні заходи;

• кошторису витрат цехів допоміжного виробництва;

• кошторису витрат на утримання та експлуатацію устатку­вання;

• кошторису загальновиробничих витрат;

• кошторису інших виробничих витрат.

Розрахунок витрат на сировину, матеріали, купівельні напівфаб­рикати та комплектуючі вироби, технологічне паливо й енергію в основ­ному виробництві складається на підставі даних про обсяг виготовлен­ня окремих виробів і технічно обґрунтованих норм витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції та їх ціни.

Ці норми використовуються як під час складання зведеного кош­торису витрат, так і під час розробки планових калькуляцій.

Розрахунок основної та додаткової заробітної плати робітників, зайнятих виробництвом продукції, здійснюється окремо для робітників з відрядною та погодинною оплатою праці.

Додаткова заробітна плата планується у розмірах, передбачених Кодексом законів України про працю, іншими нормативними документа­ми, колективними договорами підприємств із дотриманням норм і гаран­тій, передбачених законодавством.

Відрахування на соціальні заходи здійснюється відповідно до за­конів України.

Кошториси витрат цехів допоміжного виробництва складаються на основі даних про планові обсяги їх продукції, послуг, норм матеріаль­них та трудових витрат. Для цього загальна сума витрат допоміжних це­хів розподіляється на основі окремого розрахунку використання їх про­дукції за відповідними напрямами.

Кошторис витрат на утримання та експлуатацію устаткування складається цехами основного виробництва. Кожна стаття обґрунтову ється плановими розрахунками, вихідними даними для яких є:

• плановий склад устаткування і транспортних засобів, що виз­начаються, виходячи з норм їх використання і планового обся­гу виробництва;

• нормативи витрат енергії за окремими видами устаткування і середні ціни окремих видів енергії;

• норми витрат купівельних матеріалів для експлуатації ус­таткування, у т. ч. запасні частини, мастильні та обтираль­ні матеріали;

• норми амортизаційних відрахувань;

• нормативи обслуговування устаткування і транспортних за­собів допоміжними робітниками;

• розрахунки розподілу продукції допоміжних цехів;

• розрахунки потреби в малоцінних і швидкозношуваних предме­тах та інструментах;

Для розрахунку кошторису загальновиробничих витрат вихідними даними є:

• структура організації управління цехами, їх штатні розклади;

• норми витрат палива й енергії для опалення, освітлення та інших загально-виробничих потреб;

• норми амортизаційних відрахувань;

• розрахунок витрат на оплату праці;

• розрахунки розподілу продукції і послуг допоміжних цехів;

• розрахунок витрат на професійну підготовку і перепідготов­ку кадрів за профілем підприємства;

• норми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, передба­чених законодавством.

До загальної суми витрат у зведеному кошторисі входять не тіль­ки витрати на виробництво товарної продукції, а й витрати, пов'язані з приростом залишків незавершеного виробництва, в тому числі напів­фабрикатів власного виробництва, витрат майбутніх періодів.

На основі класифікації за економічними елементами витрат не­можливо розрахувати собівартість по окремих видах продукції. Тому розрахунок собівартості проводять за статтями витрат.

Статтями витрат називаються групи витрат на виробництво про­дукції, утворені з урахуванням їх призначення і місця виникнення.

Розрахунок собівартості одиниці продукції за статтями витрат зна­ходить своє вирішення в калькуляції.