30. Первісний та кінцевий результат заходів природоохоронного плану

Запровадження, направлені на покращання становища водних об'єктів та раціональне використання їх, повинні забезпечити:

• зменшення питомих витрат свіжої води на одиницю виробу;

• оздоровлення стану водоймищ;

-зменшення забору води із поверхневих та підземних джерел за рахунок використання систем оборотного водоспоживання, зменшення різних втрат;

-зменшення або зупинення викидів забруднених стічних вод за рахунок використання різних методів очищення (біологічних, фізико-хімічних, механічних). За рахунок цього встановлюєть­ся сприятливий режим водних басейнів.

Охорона повітряного басейну - це система запроваджень, які забезпечують зменшення маси шкідливих для людини та навколишньо­го середовища речовин, що викидаються різними установами та систе­мами. Досягти цього можна за рахунок комплексу робіт, направлених на:

• заборону речовин, що руйнують озоновий шар Землі;

• зменшення викидів речовин, що забруднюють атмосферу в місцях, де знаходяться унікальні природні, культурні об'єкти, курортні зони;

• удосконалення технологічних процесів;

• будівництво нових очисних споруд;

• введення в дію більш удосконалених установок газоочищення, підвищення ефективності діючих та ін.

Охорона і раціональне використання землі. Запровадження цього розділу плану сприяють раціональному використанню земельних ресурсів, зменшення їх вибуття із сільськогос­подарського обороту, проведення меліоративних, агротехнічних робіт, які запобігають вибуттю землі від ерозій, селей, засолення, забруднен­ня, заболочення; доцільний розподіл земель між землекористувачами.

З цією метою проводяться такі роботи:

• зменшення використання ядохімікатів;

• реконструкція зрошувальних систем;

• створення захисних лісосмуг;

• терасування крутих схилів;

• будівництво протиерозійних та селевих споруд;

• рекультивація земель.

З метою охорони та раціонального використання мінераль­них ресурсів розробляються вдосконалені системи і методи добування корисних копалин, використання схем збагачення руди, використання супутних компонентів, відходів; комплексне використання мінерально-сировинних ресурсів.

Ця проблема стоїть перед сучасним виробництвом, що можна ілюструвати таким фактом: лише 5-10% гірничодобувних матеріалів пе­ретворюється в готовий продукт.

Економічне використання природних ресурсів - одна з умов раці­онального природокористування, попередження забруднення навко­лишнього середовища та його деградації. Це повинно бути досягнуто за рахунок радикального скорочення витрат природних ресурсів на всіх етапах (добування, транспортування, переробка, збереження, викорис­тання), а також використанням відходів виробництва та споживання.

Значне місце в природоохоронній діяльності посідає система пла­тежів за викиди в довкілля, штрафів за порушення норм викидів.

Як оціночні показники природоохоронної діяльності можна реко­мендувати для використання параметри виробничого процесу, що пря­мо чи посередньо впливають на стан навколишнього середовища і на які впливає виробнича діяльність підприємства.

До таких показників можуть бути віднесені:

• для виробничих цехів - загальна кількість шкідливих речовин, що викидаються в навколишнє середовище; ефективність ро­боти очисних установок, їх використання в часі, використан­ня потужності; виконання вимог технологічного режиму (від­сутність нерегламентованих викидів) та ін.;

• для робочих місць - рівень викидів шкідливих речовин по обся­гу і складу; виконання режимних вимог та ін.

Система оціночних показників повинна бути тісно пов'язана з сис­темою стимулювання цього напрямку діяльності підприємства.

Екологізація виробничих підприємств - це процес послідовного запровадження системи технологічних, організаційно-управлінських рі­шень, що дозволяють підвищувати ефективність використання природ­них ресурсів, оздоровлюють довкілля.