§ 5. Господарська діяльність органів виконавчої влади як чинник, що призводить до вчинення ними антиконкурентних дій

Однією із найважливіших сфер в Україні, яка забезпечує життєдіяльність держави і від розвитку якої залежить за­гальний стан речей у країні, є економіка. Тому впроваджен­ня та закріплення реформ, що мають змінити економічну ; ситуацію в Україні на краще, є першочерговим завданням ; держави. Внаслідок проведення ринкових реформ, зокрема за-I ходів з демонополізації, приватизації, лібералізації зовніш-I ньоекономічної діяльності, в Україні створено основи ринково-’ го середовища, яке на сучасному етапі потребує подальшого > вдосконалення, щоб забезпечити значно вищий рівень ефек­тивності господарювання. Одним із важливих напрямів такого , реформування є вдосконалення здійснення господарської ді-, яльності органами виконавчої влади в частині надання платних \ послуг суб’єктам господарювання та громадянам.

І Нині більшість органів виконавчої влади, надаючи платні І послуги суб’єктам господарювання та громадянам, поєднує ! діяльність з виконання і реалізації цілей, завдань та функцій, | покладених на них державою, метою яких є забезпечення • виконання та додержання усіма суб’єктами ринкових відно-’ син Конституції та законів України, нормативно-правових актів органів виконавчої влади, принципів законності та пра­вопорядку, гарантій щодо прав і свобод громадян тощо, з ді­яльністю, пов’язаною з госпрозрахунковою діяльністю, що за своєю суттю є підприємницькою, метою якої є отримання | прибутку або доходу.

Всього в Україні органи виконавчої влади здійснюють близько 100 видів господарської діяльності, яка включає на­дання платних інформаційних, консультативних, експертних та інших послуг фізичним і юридичним особам та населен­ню. На сучасному етапі послуги у сфері господарської діяль­ності держави надають:

1) державні органи (органи виконавчої влади, адміністра­тивно-господарського управління та контролю), які надають:

• послуги, що є безпосереднім наслідком виконання державних функцій;

• послуги, які пов’язані з виконанням державних функ-: цій, але надання яких внаслідок соціально-політичних ! чинників закріплено за державними органами, а також ‘. послуги, що є супутніми до виконання цих функцій;

2) державні установи та організації, які надають насампе­ред послуги, пов’язані з виконанням державою своїх функцій,, а також послуги, що є супутніми до виконання цих функцій;

3) суб’єкти господарювання, які здійснюють свою діяль­ність, використовуючи делеговані їм владні повноваження, і на­дають послуги, пов’язані з виконанням державою своїх функ­цій, а також послуги, що є супутніми до виконання цих функцій.

Практика здійснення органами Антимонопольного коміте­ту України контролю за додержанням законодавства про за­хист економічної конкуренції підтверджує висновки про не­обхідність обмеження владно-господарського дуалізму дер­жавних органів як чинника, що сприяє неправомірному об­меженню конкуренції і вчиненню значної кількості пору­шень законодавства. Слід зазначити, що кожне порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вчинене органом виконавчої влади чи його посадовою особою, є не­правомірним обмеженням прав і свобод суб’єктів господарю­вання, які діють на ринку, а це є передумовою повного усу­нення або часткового обмеження конкуренції на товарних ринках та їх монополізації.

Нині господарська діяльність органів виконавчої влади більше слугує відомчим інтересам, ніж інтересам держави і суспільства в цілому. Така діяльність із кожним роком все більше суперечить основному напряму економічної політики держави — побудові цивілізованої, соціально-орієнтованої ринкової економіки.

Беззаперечно можна стверджувати, що в процесі здійс­нення своєї діяльності органи виконавчої влади зловжива­ють своїм становищем. Ці зловживання можна класифікува­ти таким чином.

1. Державні функції делегуються органами виконавчої влади «своїм» господарюючим суб’єктам, які так чи інакше залежать від цих державних органів і слугують їх владним інтересам.

2. Непоодинокі випадки самостійного розширення органа­ми виконавчої влади сфери господарської діяльності шляхом створення знов-таки «своїх» госпрозрахункових підрозділів та надання їм певних пільг, у той же час послугами цих госпрозрахункових підрозділів підприємців змушують корис­туватися під час реєстрації підприємств, отриманні ліцензій, дозволів тощо.

3. Поширена практика:

• нав’язування підприємцям непотрібних їм супутніх ^ послуг за додаткову плату; |1

• непередбаченого законодавством делегування функ­цій державного управління суб’єктам господарювання;

•. самочинного розширення кола платних послуг, що на­даються, та встановлення необгрунтоване високих та­рифів на них;

• прийняття власних неправомірних владних рішень, норми яких зобов’язують суб’єктів господарювання користуватися послугами органів виконавчої влади.

Типовим прикладом зловживань, є дії Держуправління екобезпеки в Донецькій області.

Так, органи Мінекобезпеки України під час видачі дозво­лів та лімітів на скиди та викиди забруднюючих речовин протягом тривалого часу змушували суб’єктів господарю­вання отримувати платні послуги, які мали право надавати зазначені органи, в той час, коли підприємцям такі послуги були не потрібні. Переважну більшість цих послуг могли на­давати суб’єктам господарювання інші підприємці на вигід­ніших умовах. Але статус та дії органів Мінекобезпеки Ук­раїни призводили до усунення таких підприємців з ринку, оскільки матеріали, які вони готували, не бралися до уваги органами Мінекобезпеки. Внаслідок цього відбулася монопо­лізація ринків певних послуг з усіма негативними наслідка­ми для споживачів.

Складається ситуація, коли учасники ринку потрапляють під подвійний тиск таких «госпрозрахункових» відомств, з одного боку як конкуренти, з іншого — як об’єкти контро­лю, що призводить до усунення з ринку «не своїх» суб’єктів господарювання та монополізації відповідних товарних рин­ків. У кінцевому підсумку цей тиск перетворюється на до­датковий і досить істотний, а іноді непереборний бар’єр вступу на ринок для підприємців, а відтак знов-таки призво­дить до монополізації відповідних товарних ринків.

Для органів виконавчої влади стало нормою, поряд із платними послугами згідно з нормами законодавства, нада­вати знов-таки платні послуги, але такі, що відповідно до норм законодавства України входять до прямих функці­ональних обов’язків органів виконавчої влади і мають нада­ватися безплатно, за рахунок відповідних бюджетів. На біль­шості ринків послуг органи виконавчої влади через природні економічні, соціальні, політичні умови є монополістами, от­же, можуть зловживати своїм монопольним становищем.

-ТіЧ л/^ґ-

За умов сьогодення наявність значного сектора економі­ки, в якому в одній особі поєднуються владні та господарські функції, не відповідає сучасним умовам економічного й сус­пільного розвитку держави. Недоліки та порушення у сфері господарської діяльності не можна подолати шляхом косме­тичних виправлень, тому сфера господарської діяльності по­требує докорінного реформування.

Проте слід враховувати, що в умовах фінансової скрути, недостатнього, нестабільного бюджетного фінансування дея­кі органи виконавчої влади, які фінансуються з державного бюджету, змушені надавати платні послуги, інакше вони просто були б не в змозі виконувати функції, покладені на них державою. Так, архівні установи України за умов недос­татнього і нестабільного бюджетного фінансування змушені створювати госпрозрахункові підрозділи та надавати платні послуги, інакше через відсутність власних джерел доходів (за рахунок надання платних послуг) вони не зможуть вико­нувати свої функції, оновлювати матеріально-технічну базу. Це, безумовно, призведе до занепаду архівної справи в Ук­раїні. Такий стан речей стосується багатьох підприємств, установ, організацій України, що фінансуються з державно­го бюджету.

За таких обставин вирішення проблеми владно-господар­ського дуалізму в діяльності органів виконавчої влади має відбуватися шляхом:

• .припинення неправомірного здійснення органами ви­конавчої влади госпрозрахункової діяльності;

• забезпечення фінансування діяльності цих органів з державного бюджету в повному обсязі;

• створення на базі госпрозрахункових підрозділів дер­жавних органів відповідних підприємств з їх подаль­шою приватизацією чи без такої;

• виключення можливості нав’язування супутніх по­слуг, пов’язаних із виконанням державних функцій;

• запровадження у разі потреби надання супутніх, по­слуг державними органами, регулювання відповідних цін, тарифів.

У цілому позитивними соціально-економічними наслідка­ми від перетворення госпрозрахункових підрозділів держав­них органів на самостійні господарські суб’єкти, які вести­муть підприємницьку діяльність, будуть:

• можливість отримання підприємцями та населенням якісних послуг безплатно або за помірну плату;

• поліпшення якості послуг, що надаються, з одночас­ним зниженням їхньої вартості;

• значне зменшення кількості порушень законодавства, вчинених шляхом корупційних діянь, зловживань службовим становищем, хабарництва та дискриміна­ції підприємців з боку державних органів;

• зменшення або зняття бар’єрів, що перешкоджають вступу підприємців на ринок;

• збільшення кількості суб’єктів господарювання на ринку;

• збільшення надходжень до державного бюджету за

рахунок сплати податків суб’єктами господарювання, ^ що діятимуть на цих ринках.

В І Контрольні запитання для самоперевірки.

/. Які основні види порушень законодавства про за­хист економічної конкуренції Вам відомі?

2. Які нормативні акти визначають основні види пору­шень законодавства про захист економічної конку­ренції?

3. У чому полягає сутність антиконкурентних узго­джених дій?

4. Які існують види антиконкурентних узгоджених дій?

5. У чому полягає різниця між горизонтальними та вертикальними антиконку’рентними узгодженими діями?

6. Що таке зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку?

7. Яким чином визначається монопольне становище суб’єкта на ринку?

8. У чому полягає сутність антиконкурентних узго­джених дій органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю?

9. Яким чином органи влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю можуть вчиняти порушення законодав­ства про захист економічної конкуренції? 10. Чому господарська діяльність органів виконавчої влади негативно впливає на ринкову конкуренцію?

Глава 8 ^^^^Н Недобросовісна конкуренція ^^^В

ІЯІ^Н