Глава 5 | Держава як інститут, що забезпечує і захист та розвиток конкуренції і

§ 1. Органи, які забезпечують захист ^Н та розвиток конкуренції в Україні. •ЯИ Загальні засади діяльності «««^ Антимонопольного комітету України Я

Розвиток і вдосконалення конкуренції у підприємницькій ді­яльності належать до загальносуспільних питань, на вирі­шення яких відповідно до їх компетенції спрямована діяль­ність органів державної влади та органів місцевого самовря­дування. Правила добросовісної конкуренції втілюють у життя: Верховна Рада України — шляхом відповідного за­конодавчого забезпечення; Президент України — спряму­ванням діяльності органів виконавчої влади усіх рівнів на реалізацію ринкових перетворень і забезпеченням економіч­ного зростання в Україні, проведенням відповідної внутріш­ньої і зовнішньої політики держави; Кабінет Міністрів Украї­ни — реалізовуючи завдання щодо управління економічни­ми процесами в державі, визначених Президентом та Вер­ховною Радою України.

Важливу роль у реалізації конкурентної політики відіграє Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, яке не лише забезпечує розробку відповідних про­грамних документів, а й разом з іншими органами виконав­чої влади здійснює регулювання монополій, забезпечує моні­торинг процесів розвитку ринкових відносин.

Свій внесок у реалізацію конкурентної політики під час приватизації державного майна і створення структурних пе­редумов розвитку конкуренції вносить Фонд державного майна України, а також Державний комітет України з пи­тань регуляторної політики і підприємництва, забезпечуючи вирішення проблем з оптимізації обсягів втручання держави у підприємницьку діяльність.

Слід зазначити, що істотним фактором, який сприяє роз­виткові конкуренції, є кардинальні зміни, що відбулися ос­таннім часом у підходах до розвитку конкуренції з боку дер­

жавних органів усіх рівнів, а значить і в їх діяльності, злам у розумінні ними того, що ефективна конкурентна політика — одна із головних складових державної/а не вузьковідом-. чої чи регіональної, політики.

Важливу роль у реалізації конкурентної політики держави відіграють судові органи, насамперед, господарські суди, які дають можливість підприємцям захистити своє право займа­тися незабороненою законом діяльністю.

Центральне місце у державному захисті економічної кон­куренції, обмеженні монополістичної діяльності, виявленні та припиненні порушень законодавства про захист економіч­ної конкуренції посідає Антимонопольний комітет України (далі — Комітет).

На відміну від країн з розвинутою ринковою економікою, таких, як Німеччина чи США, де, як правило, антимоно-польні відомства виникали на базі структур, що існували ра­ніше, з використанням їх спеціалістів та матеріально-техніч­ної бази, в Україні створювати систему антимонопольних органів довелося з нуля.

Створення Антимонопольного комітету України відбува­лося у кілька етапів. Перший розпочався з прийняттям у лю­тому 1992 р. Закону України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприєм­ницькій діяльності». У жовтні 1992 р. було призначено Голо­ву Антимонопольного комітету України, а прийняття 26 лис­топада 1993 р. Закону України «Про Антимонопольний комі­тет України» та призначення у грудні того ж року держав­них уповноважених Антимонопольного комітету започатку­вало його повномасштабну діяльність як колегіального орга­ну. Тому саме 26 листопада 1993 р. вважається офіційною датою створення Комітету. З утворенням протягом 1994— 1995 років мережі територіальних відділень завершився дру­гий етап формування системи органів Антимонопольного ко­мітету України. Сучасний етап діяльності Комітету щодо розбудови ефективного конкурентного середовища визначив прийнятий у січні 2001 р. Закон України «Про захист еконо­мічної конкуренції», в основу якого покладено принципово нові правові норми, що мають сприяти захистові та розвитку конкуренції в Україні.

Відповідно до Закону України «Про Антимонопольний ко­мітет України», Комітет є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, мета діяльності якого — за-

безпечити державний захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Особливості спеціального статусу Комітету обу­мовлюються його завданнями та повноваженнями, і поляга­ють, зокрема, в особливому порядку призначення та звіль­нення Голови Комітету, його заступників, державних упов­новажених, голів територіальних відділень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Комітету, наданні соціаль­них гарантій, охороні особистих і майнових прав його пра­цівників на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Комітет підконтрольний Президентові України та підзвіт­ний Верховній Раді України. Такий подвійний контроль в повній мірі повинен забезпечувати законність його діяльнос­ті та неупередженість його органів при прийнятті ними своїх рішень.

Основним завданням Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики держави, а це включає в себе: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на заса­дах рівності суб’єктів господарювання перед законом та прі­оритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припи­нення порушень законодавства про захист економічної кон­куренції; 2) контроль за концентрацією, узгодженими діями суб’єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб’єктами природ­них монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конку­ренції; 4) методичне забезпечення застосування законодав­ства про захист економічної конкуренції.

Якщо порівнювати основні принципи діяльності Комітету з конституційними то можна стверджувати про їх схожість. У своїй діяльності Комітет керується конституційними прин­ципами: законності, гласності, захисту конкуренції на заса­дах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів. Свою діяльність він здійснює виключно відповідно до Конституції України, законів Украї­ни «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про Антимонопольний комі­тет України», інших законів та нормативно-правових актів.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України, то за­стосовуються правила міжнародного договору.

§ 2. Структура, компетенція ИЯ|Н Г організація діяльності • органів Антимонопольного комітету України ^

Місце знаходження Комітету — місто Київ. Крім того, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севас­тополі утворено його територіальні відділення.

Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови та десяти державних уповноважених. З числа дер­жавних уповноважених призначаються два перших заступ­ники та три заступники Голови Антимонопольного комітету України. Антимонопольний комітет України утворює терито­ріальні відділення. Один з державних уповноважених Комі­тету за посадою є також головою Київського міського тери­торіального відділення Антимонопольного комітету України.

Як орган державної влади свої повноваження Комітет здійснює з додержанням Конституції та законів України, а також незалежно від органів влади, адміністративно-госпо­дарського управління та контролю, місцевого самоврядуван­ня, їх посадових осіб та суб’єктів господарювання, об’єднань громадян чи їх органів. Будь-яке втручання зазначених орга­нів або осіб в діяльність Антимонопольного комітету чи його територіальних відділень забороняється.

Державою на Комітет покладено завдання із забезпечен­ня захисту та розвитку конкуренції в економіці України. Ви­ходячи з цього, він наділений певними повноваженнями. Не­обхідно звернути увагу на те, що, в залежності від завдання такі повноваження різні та мають специфічний характер.

II Так, згідно зі статтею 7 Закону України «Про Антимоно-. польний комітет України», свої повноваження Комітет реалі­зує у трьох різних сферах:

1) у сфері здійснення контролю за додержанням законо­давства про захист економічної конкуренції;

2) у сфері здійснення контролю за узгодженими діями, концентрацією;

3) у сфері формування та реалізації конкурентної політи­ки, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методич­ного забезпечення діяльності Комітету та застосування зако­нодавства про захист економічної конкуренції.

У сфері здійснення контролю за додержанням законо­давства про захист економічної конкуренції Комітет має такі повноваження:

* розглядати заяви і справи про порушення законодав-

ства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

• приймати передбачені законодавством про захист еко­номічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішен­ня у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

• розглядати справи про адміністративні правопорушен­ня, приймати постанови та перевіряти їх законність та обрунтованість;

• перевіряти суб’єктів господарювання, об’єднання, ор­гани влади, місцевого самоврядування, адміністратив­но-господарського управління та контролю щодо додержання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслі­дувань за заявами і справами про порушення законо­давства про захист економічної конкуренції;

• при розгляді заяв і справ про порушення законодав­ства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірок та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб’єктів господарювання, об’єднань, ор­ганів влади, місцевого самоврядування, адміністратив­но-господарського управління та контролю, їх посадо­вих осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;

• призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання екс­пертного висновку;

• у випадках та порядку, передбачених законом, прово­дити огляд службових приміщень та транспортних за­собів суб’єктів господарювання — юридичних осіб, вилучати або накладати арешт на предмети, докумен­ти чи інші носії інформації, які можуть бути доказами або джерелом доказів у справі незалежно від їх міс­цезнаходження;

• у разі перешкоджання працівникам Комітету у вико­нанні ними повноважень, залучати працівників орга­нів внутрішніх справ для застосування заходів, перед­бачених законом, для подолання перешкод;

• залучати працівників органів внутрішніх справ, мит­них та інших правоохоронних органів для забезпечен-

* ня проведення розгляду справи про порушення зако-^г нодавства про захист економічної конкуренції, зокре­ма в разі проведення розслідування;

• залучати до проведення перевірок спеціалістів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій за погодженням з їх керівниками, депутатів місцевих рад за їх згодою;

• проводити дослідження ринку, визначати межі товар­ного ринку, а також становище, в тому числі моно­польне (домінуюче), суб’єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпо­рядження);

• визначати наявність або відсутність контролю між суб’єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб’єктів господарювання, що є єдиним суб’єк­том господарювання;

• вносити до органів виконавчої влади, органів місцево­го самоврядування обов’язкові для розгляду подання щодо анулювання ліцензій, припинення операцій, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю суб’­єктів господарювання, у разі порушення ними законо­давства про захист економічної конкуренції;

• надавати обов’язкові для розгляду рекомендації орга­нам влади, місцевого самоврядування, адміністратив­но-господарського управління та контролю, суб’єктам господарювання, об’єднанням щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень зако­нодавства про захист економічної конкуренції, та усу­нення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють;

• звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв’язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розгляда­ються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

• звертатись та одержувати від компетентних органів інших держав необхідну інформацію для здійснення своїх повноважень;

• надавати компетентним органам інших держав інфор­мацію у випадках та порядку, передбачених законом;

• здійснювати інші повноваження, передбачені законо­давством про захист економічної конкуренції. У сфері здійснення контролю за узгодженими діями, концентрацією Комітет має такі повноваження:

• розглядати заяви і справи про надання дозволу, на­дання висновків, попередніх висновків стосовно узго­джених дій, концентрації, проводити дослідження за цими заявами і справами;

• приймати передбачені законодавством про захист еко­номічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надавати висновки, попередні вис­новки стосовно узгоджених дій, концентрації, виснов­ки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; -Д

• переглядати, перевіряти рішення, прийняті Органак^Д Комітету в межах компетенції; ‘ЦІ’

• дозволяти або забороняти узгоджені дії, концентрацію;

• при розгляді заяв і справ про порушення законодав­ства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб’єктів господарювання, об’єднань, ор­ганів влади, органів місцевого самоврядування, орга­нів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фі­зичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;

• призначати експертизу, проводити дослідження рин­ку, визначати наявність або відсутність контролю між суб’єктами господарювання, звертатися до суду, звер­татися та одержувати інформацію, необхідну для здійснення своїх повноважень;

• здійснювати інші повноваження, передбачені законо­давством про захист економічної конкуренції.

У сфері формування та реалізації конкурентної полі­тики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Комітету та за­стосування законодавства про захист економічної кон­куренції Комітет має такі повноваження:

• вимагати від суб’єктів господарювання, об’єднань, ор­ганів влади, місцевого самоврядування, адміністратив­но-господарського управління та контролю, їх посадо­

вих осіб інформацію, у тому числі з обмеженим досту-пом, необхідну для дослідження ринків, а також ін­формацію про реалізацію конкурентної політики;

• узагальнювати та аналізувати інформацію про реалі­зацію актів законодавства про захист економічної кон­куренції щодо пріоритетів і напрямів конкурентної по­літики; ‘

• брати участь у розробленні та вносити в установлено­му порядку Президенту України та Кабінету Міністрів України пропозиції щодо законів та інших норматив­но-правових актів, які регулюють питання розвитку конкуренції, конкурентної політики та демонополізації економіки, погоджувати проекти нормативно-право­вих актів Президента України, Кабінету Міністрів Ук­раїни, центральних місцевих органів виконавчої вла­ди, місцевого самоврядування, адміністративно-госпо­дарського управління та контролю, що можуть впли­нути на конкуренцію;

• призначати експертизу, проводити дослідження рин- ‘ ку, визначати наявність або відсутність контролю між ‘ суб’єктами господарювання, звертатися до суду;

• надавати обов’язкові для розгляду рекомендації та вносити до органів державної влади, місцевого само­врядування, установ, організацій, суб’єктів господа­рювання, об’єднань пропозиції щодо здійснення захо­дів, спрямованих на обмеження монополізму, розви­ток підприємництва і конкуренції, запобігання пору­шенням законодавства про захист економічної конку­ренції, а також щодо припинення дій або бездіяльності, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію;

• взаємодіяти з органами державної влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського уп­равління та контролю, підприємствами, установами та організаціями з питань розвитку, підтримки, захисту економічної конкуренції та демонополізації економіки;

• узагальнювати практику застосування законодавства про захист економічної конкуренції, вносити до відпо­відних органів державної влади пропозиції щодо його удосконалення;

• розробляти та організовувати здійснення заходів, спрямованих на запобігання порушенням законодав­ства про захист економічної конкуренції;

• брати участь у розробленні та внесенні Президенту України та Кабінету Міністрів України пропозицій щодо проектів нормативно-правових актів з питань конкурентної політики, розвитку і захисту конкурен­ції та демонополізації економіки;

• розробляти та затверджувати разом з іншими заінте­ресованими органами державної влади міжвідомчі нормативно-правові акти з питань розвитку і захисту економічної конкуренції та демонополізації економіки;

• приймати власні нормативно-правові акти у формі розпоряджень з питань, що належать до його компе­тенції, зокрема щодо контролю за узгодженими діями, концентрацією, підвідомчості та розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, порушення законо­давства про захист економічної конкуренції, організа­ції діяльності органів Антимонопольного комітету Ук­раїни;

• здійснювати офіційне тлумачення власних норматив­но-правових актів;

• надавати рекомендаційні роз’яснення з питань засто­сування законодавства про захист економічної конку­ренції;

• вносити пропозиції Президенту України, Кабінету Мі­ністрів України, Національному банку України, при­писи органам влади, місцевого самоврядування щодо зміни прийнятих ними нормативно-правових актів, які не відповідають законодавству про захист економічної конкуренції або внаслідок неоднозначного розуміння яких створюються перешкоди для розвитку конку­ренції;

• утворювати адміністративні колегії Комітету;

• утворювати територіальні відділення та дорадчі орга­ни Комітету;

• брати участь у розробленні та реалізації міжнародних проектів і програм, а також здійснювати співробіт­ництво з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями інших держав з питань, що належать до компетенції Комітету;

• видавати свої друковані органи, офіційні видання (збірники) актів законодавства про захист економіч­ної конкуренції, вести електронну сторінку в мережі Інтернет;-

. . •

• здійснювати інші повноваження, передбачені законо-»¹

давством про захист економічної конкуренції. Отже, завдання та повноваження надані Комітету держа-. вою є достатніми для досягнення ним мети своєї діяльності — забезпечення державного захисту конкуренції у підпри­ємницькій діяльності.

Антимонопольний комітет України очолює голова, який ;

має статус державного уповноваженого. Голова Комітету представляє його у взаємозв’язках з органами влади та уп­равління, зарубіжними антимонопольними органами, гро­мадськими організаціями тощо, координує діяльність Коміте- , ту і взагалі здійснює особливі функції та приймає найважли­віші рішення, що стосуються діяльності органів Комітету. Він призначається на посаду та звільняється з посади Пре­зидентом України за згодою Верховної Ради України. Строк ;

його повноважень становить сім років. Після закінчення цього строку Голова продовжує виконувати свої обов’язки до призначення нового Голови. Голова Комітету може бути ;

звільнений з займаної посади у разі вчинення ним злочину, , грубого порушення службових обов’язків та у зв’язку з не­можливістю виконання обов’язків за станом здоров’я. Крім того, він має право заявити про свою відставку Президенту України.

Припинення повноважень Голови Комітету не тягне за со­бою складення повноважень державними уповноваженими. У разі дострокового припинення повноважень Голови Комі-| тету, на його місце має бути призначено нового Голову на | строк, що залишився. Голова Комітету:

| • очолює Комітет та спрямовує його діяльність, головує | на засіданнях Комітету;

| • вносить Прем’єр-міністру України пропозиції щодо | призначення та звільнення з посад заступників Голо-| ви та державних уповноважених Комітету;

1 • розподіляє обов’язки між першими заступниками, за-^?; ступниками Голови та державними уповноваженими | Комітету, спрямовує діяльність територіальних відді-| лень Комітету;

ї ‘ подає на затвердження Комітету кошторис доходів і ;; видатків Комітету та його територіальних відділень;

‘,’ • є розпорядником бюджетних асигнувань на утримай- ‘ ^ ня і забезпечення діяльності Комітету;

• здійснює прийняття, переведення та звільнення пра-

цінників апарату Комітету та його територіальних від­ділень, застосовує заходи заохочення та накладає дис­циплінарні стягнення на працівників апарату Комітету та його територіальних відділень;

• утворює територіальні відділення в межах кошторису, тимчасові адміністративні колегії Комітету для розгля­ду питань, що належать до компетенції Комітету;

• видає накази, затверджує положення, інструкції та ін­ші акти, обов’язкові для працівників Комітету та його територіальних відділень;

• представляє Комітет у відносинах з органами держав­ної влади, місцевого самоврядування, адміністратив­но-господарського управління та контролю, суб’єкта­ми господарювання, громадянами та об’єднаннями суб’єктів господарювання чи громадян та підписує від імені Комітету міжвідомчі нормативно-правові акти;

• має право за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, поданням органів Комітету, голови його тери­торіального відділення або з власної ініціативи витре­бувати будь-які матеріали, в тому числі заяви і справи про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що перебувають на розгляді органу Комі­тету чи голови його територіального відділення, та пе­редати їх на розгляд іншому органу Комітету чи голові територіального відділення, за винятком заяв і справ, віднесених до виключної компетенції Комітету як ви­щого колегіального органу;

• затверджує структуру Комітету;

• затверджує штатний розпис та кошторис Комітету за погодженням з уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань фінансів, штатний розпис та кошторис територіальних відділень;

• здійснює інші дії, передбачені законодавством про за­хист економічної конкуренції.

Голова Комітету має право брати участь у засіданнях Ка­бінету Міністрів України з правом дорадчого голосу.

Голова Комітету має перших заступників і заступників, яких з числа державних уповноважених призначає на поса­ди та звільняє з посад Президент України за поданням Прем’єр-міністра України, яке вноситься на підставі пропо­зицій Голови Комітету. Строк повноважень перших заступ-

_Р

ників та заступників Голови Комітету припиняється із завер­шенням строку їх повноважень як державних уповноваже­них. Разом з тим, заступники Голови, державний уповнова­жений Комітету може бути звільнений з посади: за станом здоров’я, який перешкоджає продовженню роботи; за влас­ним бажанням; у разі грубого порушення службових _ обов’язків або вчинення ним злочину.

Перші заступники та заступники Голови Комітету:

‘ • координують і контролюють роботу територіальних ; відділень, дорадчих органів та установ, що належать до сфери управління Комітету;

; • спрямовують і контролюють діяльність підпорядкова-I’ них їм структурних підрозділів;

; • організовують правове забезпечення діяльності струк­турних підрозділів апарату Антимонопольного коміте-I ту України;

• забезпечують взаємодію Комітету з Верховною Радою ^; України, міністерствами та іншими центральними ор-^? ганами виконавчої влади, правоохоронними органами, ^ судами, іншими органами державної влади, підприєм-. ствами, установами та організаціями, міжнародними організаціями, державними органами та неурядовими організаціями інших держав;

|і • за дорученням Голови Комітету беруть участь у засі­даннях комітетів Верховної Ради України під час роз-| гляду питань, пов’язаних з діяльністю Комітету, та

представляють Комітет у відносинах з іншими органа- ‘ • ми державної влади, місцевого самоврядування, під-| приємствами, установами та організаціями;

| • погоджують призначення на посади та звільнення з і посад працівників, зміни у структурі та штатному роз-;, писі підпорядкованих їм структурних підрозділів.

Виключною функцією перших заступників Голови Коміте-^; ту є те, що вони мають додаткове право уповноважувати працівників Комітету та його територіальних відділень пред­ставляти інтереси Комітету в суді.

Розподіл обов’язків між першими заступниками Голови та заступниками Голови Комітету здійснює Голова. Перші- за­ступники і заступники Голови Комітету виконують за дору­ченням Голови окремі його функції і заступають Голову Ко­мітету у разі його відсутності або неможливості здійснення ним своїх повноважень. У разі відсутності перших заступни-

ків і заступників обов’язки Голови Комітету виконує дер­жавний уповноважений.

Голові Комітету, його заступникам та державним уповно­важеним після закінчення строку їх повноважень надається попередня робота (посада), місце навчання, а у разі немож­ливості (ліквідація підприємства, установи, організації) — їм надається рівноцінна робота на іншому підприємстві, в уста­нові, організації або вони зараховуються до резерву кадрів державної служби за посадою, що відповідає їх професійно­му рівню, з урахуванням рангу державного службовця.

На період працевлаштування за колишніми Головою, його заступниками та державними уповноваженими Комітету зберігається середньомісячний заробіток, але не більше од­ного року.