74.Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.

Ідеї класичної школи політ.економії, що обстоювали свободу підприємництва, не були сприйняті в Німеччині. На поч. ХІХ ст. особливості політ. і ек.розвитку, традиції наукових досліджень, зростання нац. самосвідомості сформували умови для виникнення нової ек.думки – нім.істор.школи. На своєму шляху становлення та розвитку пройшла 3 етапи: стара (Рошер, Гільденбранд, Кніс), нова (Шмоллер, Бюхер, Брентано), новітня (Штаммлер, Штольцман). ЛІСТ: "Нація – проміжна ланка між окремим індивідом і всім людством. Ек-ка окремих країн розвивається за особливими законами, і для кожної країни х-ний свій тип розвитку." Виділяв 5 стадій розвитку людства: первісне варварства, скотарства, землеробства, землеробсько-мануфактурна та землеробсько-мануфактурно-комерційну стадії. Останню вважав ідеальною і хотів її в Нім. Запровадив систему виховного протекціонізму, яка покликана захистити нац.ек-ку від конкуренції більш розвинених країн та на основі активної держ.ек.політики забезпечити піднесення нац.пром-ті. На етапі становлення і розвитку ринкової ек-ки держава повинна створити мат. і інституційні умови для пром.піднесеня країни, розвитку вн.ринку, ↑ багатства країни. РОШЕР вбачав завдання ек.думки в аналізі конкретних форм тв методів організації госп.діяльності на різних етепах розвитку. Високо оцінював переваги індустрії, розвиток транспорту. Роль держави вбачав в підтримці та сприянні машинному в-ву. ГІЛЬДЕНБРАНД запропонував періодизацію ек. розвитку, в основі якої був спосіб обміну: натуральне самодостатнє гос-во сер.віків, грошове мануфактурного періоду та розвинене кредитне. КНІС відкидав "природні" ек.закони, стверджував, що ек-ка змінюється разом з народом. Представники старої істор.школи вивчали особливості становлення й розвитку ринкових відносин, осов’язковість втручання держави в ек-ку. Розвиток гос-ва Нім. В 70-ті рр. ХІХст. досліджували: Шмоллер, Брентано, Бюхер (нова історична школа). ШМОЛЕР: нар-гос-во – частина сусп.життя і повинно сприйматись у зв’язку з іншими сусп.проявами. Без міцної системи етичних принципів немає ринку, грош.обігу, держави. БРЕНТАНО: з/п – важливий стимул ↑ продуктивності праці найманих робітників. Він вивчав монополії. БЮХЕР виділяє 3 етапи 3 етапи розвитку ек-ки: замкнене домогосподарство, міське гос-во, нар.гос-во. Ринкова ек-ка складається на останній фазі, коли загального поширення набуває торгівля та створюється нац.ринок.

75. Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша в кінці XIX - початку XX ст.

У другій половині XIX ст. в країнах Західної Європи та США завершилися демократичні революції, закінчилося формування національних держав та ринків, розпочалася освітня революція, зміцнювалася духовно-культурна сфера. Однак, головною подією було завершення першої промислової революції — переходу від мануфактури до фабрики, яка стала базою створення ринкового господарства в державах західної цивілізації і суттєво вплинула на всі сторони життя людства. Вагомий внесок в обґрунтування процесів, що відбувалися в XVII—XVIII ст., зробили представники класичної школи політичної економії, які, зокрема, розглядали становлення та розвиток ринкового господарства в умовах вільної конкуренції. /

Мета лекції— показати економічний розвиток країн Західної Європи та США в період переходу до монополістичної конкуренції, визначити його особливості, з'ясувати вплив економічної думки різних напрямків на економічні процеси, що відбувалися в кінці XIX — на початку XX ст.

Перша промислова революція підготувала економічні передумови для здійснення другої технологічної революції (1870—1918) в нових історичних умовах, які позначилися подальшим розвитком ринкового господарства в період монополістичної конкуренції.

У 1873 р. відбулася світова економічна криза, яка була наслідком циклічного розвитку капіталістичної економіки в умовах вільної конкуренції. Криза співпала з початком розгортання другої науково-технологічної революції, що позначилася значними відкриттями в галузі науки й техніки. Наука перетворилася на рушійну силу технічного прогресу, почала активно впливати на розвиток продуктивних сил суспільства.

Кінець XIX — початок XX ст. позначився новими технологічними процесами одержання чорних та кольорових металів, крекінгом нафти, одержанням штучних барвників, добрив та ліків. У цей період були створені принципово нові двигуни: електромотор, електрогенератор, парова та гідравлічна турбіни, двигуни внутрішнього згорання. Були створені нові засоби пересування: автомобіль, тепловоз, електровоз, мотоцикл, літак. Однак, найбільшим досягненням останньої третини XIX ст. слід вважати заміну парової енергії на електричну та широке її впровадження в промисловості, транспорті, зв'язку, у побуті людей. На духовну сферу людства мало великий вплив винайдення радіо та поширення кінематографу. Значні зміни відбулися у виготовленні сучасного озброєння.

Збільшення обсягів виробництва товарів, зростання міст, освоєння корисних копалин у колоніях призвело до розвитку та вдосконалення транспорту. Швидкими темпами зростає довжина залізниць, будуються нові величезні канали — Суецький та Панамський, почалась електрифікація залізниць. У великих містах створюються лінії трамваїв і метро, на залізницях почали впроваджуватись тепловози та електровози. Відбувається подальше зростання чисельності населення та інтенсифікація руху робочої сили, переважно за рахунок імміграції.