- •1. Принципи державної політики в галузі оп
- •2. Основні поняття, терміни з ооп їх визначення.
- •3. Складові частини оп
- •4. Законодавство України з оп
- •5. Державні нормативні акти з оп
- •6. Гарантії прав громадян на оп
- •7. Компенсації за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці
- •8. Охорона праці жінок
- •9. Охорона праці підлітків
- •10. Відповідальність за порушення вимог оп
- •11. Організація оп на промисловому підприємстві
- •12. Види інструктажів і навчання безп. Методам праці
- •13. Державний нагляд за станом оп
- •14. Відомчий і громадський контроль за станом оп
- •15. Планування і фінансування заходів з оп
- •16. Методи аналізу виробничого травматизму
- •17. Класифікація причин виробничого травматизму
- •18. Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров’я
- •19. Шкідливі фактори в умовах виробництва
- •20. Заходи захисту від пилу, газів і парів
- •21. Метеорологічні умови виробничого середовища
- •22. Нормування метеорологічних умов
- •23. Прилади для вимірювання метеорологічних умов
- •24. Вентиляція виробничих приміщень
- •25. Аерація виробничих приміщень
- •26. Розрахунок систем механічної загально обмінної вентиляції.
- •27. Місцева вентиляція. Розрахунок місцевої вентиляції.
- •28. Вибір виду вентиляції. Вимоги до влаштування вентиляції.
- •29. Природне освітлення, його нормування, кпо.
- •30. Штучне освітлення вимоги влаштування, нормування.
- •31. Кількісні та якісні показники освітлення.
- •32. Розрахунок та вимірювання природного освітлення
- •33. Методи розрахунку штучного освітлення
- •34. Шум, вплив на організм людини, кількісні показники шуму.
- •35. Нормування, вимірювання і заходи захисту від шуму.
- •36. Вібрація. Характеристики вібрацій. Захист від вібрацій.
- •37. Дія виробничих вібрацій на організм людини. Нормування і вимірювання вібрацій.
- •38.Дія електричного струму на організм людини.
- •39. Фактори які визначають ступінь ураження електричним струмом.
- •40. Двохфазне включення людини в електромережу.
- •41. Наслідки ураження людини при однофазному включенні в електричну мережу.
- •43. Захист від дотику до струмоведучих частин.
- •44. Захисне заземлення, його нормування, розрахунок.
- •45. Занулення, його призначення.
- •46. Засоби захисту при роботі на електричних установках.
- •47. Перша допомога при ураженні ел. Струмом.
- •48. Організація пожежної охорони в Україні.
- •49. Поняття про процес горіння
- •50. Джерела і причини виникнення пожеж і вибухів.
- •51. Вибухо- і пожежонебезпечні властивості горючих речовин.
- •52.Категорія приміщень по вибухопожежонебезпеці згідно онтп 24-86.
- •55. Способи та засоби гасіння пожеж
- •56.Типи та будова вогнегасників
- •57. Первинні засоби гасіння пожежі
- •58. Протипожежна сигналізація
- •59. Спринклерні та дренчерні установки.
- •60. Блискавкозахист будівель та споруд.
7. Компенсації за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці
Стаття 450 Цивільного Кодексу (ЦК) України регулює зобов'язальні відносини, що виникають із факту заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Норма цієї статті відрізняється від інших норм, що передбачають зобов'язання щодо заподіяння шкоди, тим, що в ній ідеться про особливий засіб заподіяння шкоди - про джерело підвищеної небезпеки. У зв'язку з цим за статтею 450 ЦК України використовуються три взаємопов'язані категорії:
-
підвищена небезпека для оточення - це діяльність, яка створює високий ступінь вірогідності заподіяння непередбаченої (випадкової) шкоди;
-
діяльність, пов'язана з підвищеною небезпекою - це така діяльність із використання, транспортування, зберігання предметів та речовин, яка не піддається безперервному і всеосяжному контролю людиною;
-
джерело підвищеної небезпеки - це будь-яка діяльність, у тому числі діяльність із використання, транспортування, зберігання предметів матеріального світу (наприклад, техніки), яка створює високий ступінь вірогідності заподіяння непередбаченої (випадкової) шкоди через неможливість безперервного і всеосяжного контролю за нею людиною.
Види компенсації:
-
додаткова відпустка з тривалістю 3–12 робочих днів;
-
скорочений робочий день тривалістю 24–36 год на тиждень;
-
підвищена заробітна плата;
-
зниження пенсійного віку;
-
додаткові перерви через кожну год. тривалістю 10 хв;
-
спецхарчування, спецодяг тощо.
8. Охорона праці жінок
Конституція України закріпила рівність прав жінки і чоловіка. Відповідно до ст. 174 КЗпП забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, обмеження праці жінок у нічні години. (Постанова Кабінету Міністрів України від 27.03.1996 №381).
Забороняється залучати жінок для підіймання вантажу, маса якого перевищує встановлені для жінок норми.
Міністерством охорони здоров’я України 10.12.1993 р. видано наказ № 241, яким встановлено граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками:
підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину) – 10 кг;
підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни до – 7 кг.
Сумарна вага вантажу, який переміщається протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні – 350 кг, з підлоги – 175 кг.
Залучення жінок до робіт у нічні години обмежується згідно з ст. 175 КЗпП. Жінкам надаються відпустки по вагітності і пологах тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 – після пологів (у разі ускладнених пологів 70 календарних днів).
Згідно з ст. 181 КЗпП надається частково оплачувана відпустка до трьох років та додаткова неоплачувана відпустка по догляду за дитиною до 6-ти років без оплати. Час при відпустках зараховується в безперервний стаж.
Відповідно до ст. 19 ЗУ “Про відпустки”, жінці, котра працює і має двох і більше дітей віком до 15-ти років або дитину-інваліда, за її бажанням надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів без урахування вихідних.