- •Поняття, сутність, принципи, предмет, структура, функції методології.
- •Поняття, сутність, функції методології
- •Фундаментальні, загальнонаукові принципи: діалектика, детермінізм, цілісність, ізоморфізм, функціональність, системності, їх вплив на формування наукових теорій.
- •Діалектика як метод пізнання природи, суспільства, мислення
- •5.Частковонаукові принципи (об’єктивність, узагальнююча цінність, модельність, ймовірність, перевіреність) Далі бля!
- •6. Конкретні (спеціалізовані) принципи
- •7.Конкретнонаукові принципи
- •8.Взаємозв’язок наукових принципів і методів.
- •9.Формування системи методів у соціально комунікаційних науках
- •4 Самостійні комплекси наук
- •10.Емпіричне накопичення фактів, запозичення, класифікація.
- •12. Первинні методи (вивчення джерел, спостереження, опитування), метод експертних оцінок, збору дослідницького матеріалу.
- •13. Вторинні методи: обробка і аналіз ( кількісний та якісний аналіз, систематизація, інтерпретація), факторний аналіз, метод імплікацій них шкал.
- •14. Контент-аналіз
- •15. Дискурс аналіз
- •16. Наукометричні методи: бібліометрія, інфометрія
- •17. Методи третього типу – перевірка результатів: верифікаційні методи (порівняння постійних та змінних факторів)
- •18.За способом реалізації: логіко-аналітичні, візуальні, експериментально-ігрові методи.
- •19.Історичні методи
- •20.Соціологічні методи
- •21. Діяльнісний метод
- •22. Методи системного підходу: структурний, функціональний, системного аналізу
- •Інформаційний підхід
- •24. Соціальнокомунікаційний підхід
- •25. Соціокультурний підхід
- •26. Синергетичний підхід
- •27. Когнітивні (пізнавальні) методи
- •28. Методи моделювання
- •29. Методи прогнозування
- •30. Соціометричний метод
- •Порівняльний метод
- •Визначення нормативних інваріантів
- •33. Методи соціального проектування
- •34. Процес наукового дослідження, його характеристика та етапи проведення
- •Доказовість даних та доказовість висновків.
- •36. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження
14. Контент-аналіз
Контент-аналіз — (по кількості згадувань назви у тексті) - метод досліджень текстів чи іншої подібної інформації, систематична процедура, метою якої є об'єктивний аналіз змісту будь-якого тексту.
Контент-аналіз - метод якісно-кількісного аналізу змісту документів з метою виявлення або вимірювання різних фактів і тенденцій, відображених у цих документах. Особливість контент-аналізу полягає в тому, що він вивчає документи в їх соціальному контексті. Може використовуватися як основний метод дослідження (наприклад, контент-аналіз тексту при дослідженні політичної спрямованості газети), паралельний, тобто в поєднанні з іншими методами (напр., у дослідженні ефективності функціонування засобів масової інформації), допоміжний або контрольний (напр., при класифікації відповідей на відкриті запитання анкет). Не всі документи можуть стати об'єктом контент-аналізу. Необхідно, щоб досліджуваний зміст дозволив задати однозначне правило для надійного фіксування потрібних характеристик (принцип формалізації), а також, щоб цікавлять дослідника елементи змісту зустрічалися з достатньою частотою (принцип статистичної значущості). Найчастіше в якості об'єктів дослідження контент-аналізу виступають повідомлення преси, радіо, телебачення, протоколи зборів, листи, накази, розпорядження і т.д., а також дані вільних інтерв'ю і відкриті запитання анкет. Основні напрямки застосування контент-аналізу: виявлення того, що існувало до тексту і що тим чи іншим чином отримало в ньому відображення (текст як індикатор певних сторін досліджуваного об'єкта - навколишньої дійсності, автора або адресата), визначення того, що існує тільки в тексті як такому (різні характеристики форми - мова, структура, жанр повідомлення, ритм і тон мови); виявлення того, що буде існувати після тексту, тобто після його сприйняття адресатом (оцінка різних ефектів впливу).
15. Дискурс аналіз
Дискурс-аналіз – знаходження єдиної певної ідеї у різних текстах.
Дискурс-аналіз - сукупність методик і технік інтерпретації різного роду текстів чи висловлювань як продуктів мовної діяльності, що здійснюється у конкретних суспільно-політичних обставинах і культурно-історичних умовах. Тематичну, предметну і методичну специфіку таких досліджень покликане підкреслити саме поняття дискурсу, під яким розуміється соціально обумовлена і культурно закріплена система раціонально організованих правил слововживання та взаємовідносини окремих висловлювань у структурі мовної діяльності
Дискурс-аналіз - Форма текстового аналізу, мета якого полягає в показі структури дискурсу і дискурс-формування. Такий аналіз має "правила формування", що відрізняють його від інших дискурсів. Дискурс-аналізу можуть піддаватися цілі тексти або частини текстів.
Дискурс - об'єкт міждисциплінарного вивчення. Крім теоретичної лінгвістики, з дослідженням дискурсу пов'язані такі науки та дослідницькі напрями, як комп'ютерна лінгвістика і штучний інтелект, психологія, філософія і логіка, соціологія, антропологія та етнологія, літературознавство і семіотика, історіографія, теологія, юриспруденція, педагогіка, теорія і практика перекладу, комунікаційні дослідження, політологія та ін. Кожна з цих дисциплін підходить до вивчення дискурсу по-своєму, проте деякі з них мали істотний вплив на лінгвістичний дискурсивний аналіз. Особливо це стосується соціології.