- •Поняття, сутність, принципи, предмет, структура, функції методології.
- •Поняття, сутність, функції методології
- •Фундаментальні, загальнонаукові принципи: діалектика, детермінізм, цілісність, ізоморфізм, функціональність, системності, їх вплив на формування наукових теорій.
- •Діалектика як метод пізнання природи, суспільства, мислення
- •5.Частковонаукові принципи (об’єктивність, узагальнююча цінність, модельність, ймовірність, перевіреність) Далі бля!
- •6. Конкретні (спеціалізовані) принципи
- •7.Конкретнонаукові принципи
- •8.Взаємозв’язок наукових принципів і методів.
- •9.Формування системи методів у соціально комунікаційних науках
- •4 Самостійні комплекси наук
- •10.Емпіричне накопичення фактів, запозичення, класифікація.
- •12. Первинні методи (вивчення джерел, спостереження, опитування), метод експертних оцінок, збору дослідницького матеріалу.
- •13. Вторинні методи: обробка і аналіз ( кількісний та якісний аналіз, систематизація, інтерпретація), факторний аналіз, метод імплікацій них шкал.
- •14. Контент-аналіз
- •15. Дискурс аналіз
- •16. Наукометричні методи: бібліометрія, інфометрія
- •17. Методи третього типу – перевірка результатів: верифікаційні методи (порівняння постійних та змінних факторів)
- •18.За способом реалізації: логіко-аналітичні, візуальні, експериментально-ігрові методи.
- •19.Історичні методи
- •20.Соціологічні методи
- •21. Діяльнісний метод
- •22. Методи системного підходу: структурний, функціональний, системного аналізу
- •Інформаційний підхід
- •24. Соціальнокомунікаційний підхід
- •25. Соціокультурний підхід
- •26. Синергетичний підхід
- •27. Когнітивні (пізнавальні) методи
- •28. Методи моделювання
- •29. Методи прогнозування
- •30. Соціометричний метод
- •Порівняльний метод
- •Визначення нормативних інваріантів
- •33. Методи соціального проектування
- •34. Процес наукового дослідження, його характеристика та етапи проведення
- •Доказовість даних та доказовість висновків.
- •36. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження
5.Частковонаукові принципи (об’єктивність, узагальнююча цінність, модельність, ймовірність, перевіреність) Далі бля!
Часткові методи наукового пізнання, що застосовуються всіма науками, конкретизують загальний метод пізнання, співвідносяться з ним як ціле й частка. До них належать:
Системно-структурний метод обумовлений тим, що будь-яка система являє собою цілісну, впорядковану множину елементів, взаємодія яких породжує нові, не притаманні кожному з них окремо якості.
Системний і структурний методи нерозривно пов’язані між собою. Застосування системного методу надає можливість досліджувати щось як складні системні утворення, комплексно підійти до розгляду їх основних складових, які нерозривно пов’язані між собою. Застосування структурного методу надає можливість виявити стійкі взаємозв’язки між складовими певної системи та зовнішніми явищами і процесами.
Функціональний метод дозволяє проаналізувати соціальне призначення держави і права, зміст їхніх функцій, сприяє глибшому опануванню сутності, пошуку шляхів удосконалення і підвищення їх ефективності, допомагає зрозуміти їх місце в суспільстві
Метод кількісного і якісного аналізу. Кількісний аналіз необхідний, оскільки будь-яке державно-правове явище має свою кількісну і якісну визначеність, врахування якої обов’язкове для об’єктивного пізнання.. Якісний аналіз сприяє проникненню в саму суть державно-правових явищ, а кількісний дозволяє її конкретизувати.
Порівняльний метод. Порівняння може здійснюватись шляхом зіставлення (пошук подібних рис) або протиставлення (пошук відмінностей).
Метод моделювання — це метод дослідження об’єктів на їх моделях; побудова і вивчення моделей предметів і явищ, що реально існують для визначення або поліпшення їх характеристик, раціоналізації управління ними. З методом моделювання тісно пов’язаний експериментальний метод, який передбачає дослідження явищ дійсності в контрольованих і керованих умовах.
Експеримент здійснюється на основі теорії, яка визначає постановку завдань та інтерпретацію його результатів. Експеримент як одна з форм практики виконує функцію критерію істинності теорії. Соціальні експерименти мають на меті пошуки оптимізації управління суспільством.
Принцип об'єктивності вимагає:
· перевірки кожного факту кількома взаємодоповнюваними та взаємокоригувальними методами вивчення суб'єктів навчально-виховного процесу;
· повторного огляду, уточнення здобутого фактичного матеріалу під час проведення експериментальної чи пошукової роботи;
· фіксації всіх проявів якостей та властивостей особистості, а не тільки тих, які свідчать про позитивні результати експерименту (для педагогічної науки важливо і те, що підтверджує та підвищує ефективність навчально-виховного процесу і те, що знижує його позитивні результати);
· зіставлення даних свого дослідження з даними інших дослідників, установлення подібності і розходження в характеристиці досліджуваних якостей і явищ;
· здобуття наукових даних шляхом порівняння думок різних учасників навчально-виховного процесу (порівняльна характеристика досліджуваного явища, процесу, якості з різних поглядів і позицій);
· постійного самоконтролю дослідника за власними переживаннями, емоціями, симпатіями й антипатіями, що нерідко дуже суб'єкти візує фіксацію наукових фактів (відомо, що кожний сприймає ті самі події, явища по-своєму).