6. Конкретні (спеціалізовані) принципи

Конкретні методи визначаються метою дослідження та характером комунікації як з точки зору її рівневої стратифікації , типової характеристики (міжособистісна, внутрішньогрупова і масова комунікація), видовий системності (природні, штучні й змішані системи) і способи її реалізації (усна та письмова форми мовленнєвої діяльності, різні канали сприйняття інформації.

На етапі збору фактичного матеріалу і його первинної систематизації використовуються методи опитування (способи анкетування, інтерв'ювання) і метод експертних оцінок, а також-лабораторні експерименти (спостереження за усними та письмовими джерелами інформації, тестування) і польові експерименти, що допускають як відсторонене або приховане спостереження, так і включене спостереження - співучасть в мовній діяльності.

Вибіркове опитування дозволяє отримати як фактичну інформацію, так і оціночні дані, він проводиться або в усній формі, або у письмовій. Метою власне соціологічного опитування є отримання змістовної інформації про соціальні явища та їх оцінки. Метою соціо комунікативного опитування є отримання даних про комунікативні характеристиках інформантів, що визначають їх віднесеність до тієї чи іншої соціальної групи - за ступенем мовної нормативності, по вмотивованості використання того чи іншого каналу отримання інформації.

Різновидом вибіркового опитування в соціокомунікаціі є вибірковий аналіз тексту - дискурсу з метою виявлення комунікативних засобів, що використовуються для передачі соціально значимої інформації і її оцінки. Фактично це лабораторний метод дослідження комунікації, де відповіді інтерпретує сам дослідник.

Прийнято розрізняти незалежні і залежні змінні. Незалежні - це властивості, які змінюються незалежно від інших властивостей і тому кваліфікуються як причини. Залежні змінні - це властивості, які змінюються у зв'язку зі зміною незалежних змінних і тому кваліфікуються як наслідку.

Метод експертних, оцінок служить для отримання первинних емпіричних даних. Проводиться опитування спеціально відібраної групи експертів (зазвичай 5-7 осіб) з метою встановлення значень певних змінних величин, які необхідні для оцінки досліджуваного питання.

Метод спостереження реалізується як в лабораторних, так і польових умовах експерименту. Цей метод запозичений з етнографії, яка описує різноманітні форми соціальної комунікації..

Експеримент Мета експерименту полягає в тому, щоб встановити, як кажуть люди в природних умовах, коли їх не спостерігають. Відкрите спостереження може спотворювати висновки експерименту, оскільки призводить до гіперкорекції мови випробовуваних, особливо при записі зразків мови - спрацьовує "магнітофонний ефект".

Метод тестування Розрізняють формальні і неформальні ситуації тестування. До формального типу відносять завдання на читання пар слів, вибраних за контрастом змісту або форми, відповіді на стереотипні питання. Неформальні тести проводяться у формі бесіди з випробуваним, бажано на тему, яка його хвилює або цікавить. Головною умовою при цьому є створення атмосфери психологічного комфорту та довіри.

Соціометрія є особливим методом, який використовується при дослідженні малих груп з метою вивчення міжособистісних відносин їх членів та міжособистісної комунікації . У типові соціограми можуть бути включені питання, які вимагають відповіді з оцінним ставленням до членів своєї групи. До труднощів використання цього методу відноситься подолання етичних чинників.

Кореляційний аналіз – для вивчення співвіднесеності між соціальними і комунікативними змінними. В якості незалежних змінних виступають задані соціальні ознаки, а залежних - комунікативні характеристики. Зв'язок між цими величинами виражається у взаємній узгодженості спостережуваних змін. Вираховується коефіцієнт кореляції.

Факторний аналіз. На основі парних кореляцій змінних, отриманих в результаті кореляційного аналізу, отримують набір нових, укрупнених ознак - факторів. В результаті послідовної процедури отримують чинники другого, третього і т.д. порядку. Факторний аналіз дає можливість представити отримані результати в більш узагальненому вигляді, наближає до цілісного сприйняття досліджуваного об'єкта.

Детермінізм дозволяє встановити зв'язки між окремими значеннями ознак. Принцип детермінізму – виявляти внутрішню взаємообумовленість між явищами, розкривати дійсні причини явищ, досліджувати, що є випадковим, а що необхідним, які умови слід створити для перетворення можливості на дійсність. Детермінізм – це вчення про об‘єктивну обумовленість і взаємозалежність матеріального і духовного світу.

Дисперсійний аналіз дозволяє дати оцінку впливу ряду незалежних якісних змінних на кількісну зміну. Виділяються окремі компоненти загальної дисперсії досліджуваної ознаки, пов'язані з впливом окремих факторів або їх комбінацій.

Латентно-структурний Цей метод також пов'язаний зі статистичною обробкою емпіричних даних. Випробуваним пропонується набір питань, і по змістовними ознаками відповідей випробовувані розподіляються по певному прихованого (латентного) ознакою

Метод імплікаціонних шкал являє собою наочну форму вимірювання та оцінки отриманих даних, які градуюються за ступенем кількості чи інтенсивності ознак. Шкали класифікуються за типами або рівнями вимірювання. Прості шкали передбачають однозначну оцінку тієї чи іншої ознаки. Серія шкал (так звана "батарея") може бути перетворена в єдину шкалу значень окремих ознак. Ця процедура називається шкалювання.

Контент-аналіз Контент-аналіз розрахований головним чином на дослідження соціологічних і психологічних аспектів масової комунікації, які реалізуються в тексті з різною частотою, тому для дослідження необхідно залучати текстові масиви. Дослідження окремих текстів за допомогою цього методу не має сенсу, за винятком рішення вузьких завдань, наприклад встановлення мотивованості конкретного комунікатора або автора.