- •3.Світове господарство: сутність та структура
- •4.Закони та закономірності розвитку мев
- •5. Суть інтернаціоналізації господарського життя.
- •6. Глобальні та регіональні проблеми розвитку мев.
- •7. Основні етапи, особливості та тенденції розвитку світового господарства.
- •9. Світова валютна система, її елементи 1 основні етапи розвитку
- •10. Валютна політика
- •11. Поняття "валюта". Конвертованість валют.
- •12. Види Валютних Курсів.
- •13. Основні риси золотомонетного стандарту
- •14. Основні риси Бретон-Вудської валютної системи
- •15. Основні особливості Ямайської валютної системи
- •16. Основні риси і особливості торговельних зв’язків стародавнього світу
- •17. Особливості зовнішньоекономічних відносин епохи середньовіччя
- •18. Основні риси мев індустріальної епохи
- •19. Характеристика світогосподарських зв’язків на сучасному етапі
- •20.Суть та фактори мпп
- •21.Форми та види мпп
- •22. Особливості і види міжнародної спеціалізації виробництва.
- •23.Міжнародне кооперування: особливості і види.
- •20. Міжнародної економічної інтеграція: цілі, передумови та рівні розвитку.
- •25. Форми міжнародної економічної інтеграції.
- •26. Западноевропейской экономической интеграции
- •27. Північноамериканська економічна інтеграція
- •28. Південноамериканська економічна інтеграція
- •29. Економічні інтеграційні об’єднання країн Азії і Африки.
- •30. Інтеграційні про”єднання країн з перехідною економікою.
- •Співдружність Незалежних Держав (снд)
- •31. Міжнародна координація валютно-фінансових відносин. Мвф та його функції.
- •32. Організації, що входять до групи світового банку.
- •33. Керівні органи мвф.
- •34. Україна і міжнародні економічні організації. Україна є членом понад 20 організацій оон і понад 60 її постійних та тимчасових комітетів і комісій. Рада Європи
- •35. Економічна діяльність оон.
- •36. Програми та спеціалізовані установи оон.
- •37. Суть, значенння і класифікація міжнародних організацій.
- •38. Конференція оон - юнктад.
- •39. Гатт/стільник.
- •40. Суттєвість та значення міжнародної трудової міграції.
- •43. Регулювання міжнародних міграційних процесів.
- •44. Доля України в міжнародній трудовій міграціїї.
- •45. Види міжнародних балансів, іх характеристики.
- •46. Платіжний баланс та його структура. Основні методи регулювання.
- •Баланс міжнародної заборгованості.
- •48. Розрахунковий баланс.
- •Особливості динаміки та структури міжнародної торгівлі.
- •Зовнішньоекономічні зв'язки України.
- •Форми міжнародної торгівлі.
- •55)Міжнародний кредит: форми та принципи.
- •57)Форми між нар-го руху капіталу
- •58)Сутність міжнародного руху капіталу.
- •59)Євровалюта. Особливості функціонування ринку євровалют.
- •65.Особливості світового ринку послуг.
- •66. Некомерційні форми і засоби технологічного обміну
- •67.Міжнародний лізинг
- •69. Суть та форми міжнародного факторингу.
- •70. Іноземні інвестиції їх види і шляхи залучення
- •Характерные отличия прямых и портфельных инвестиций
- •76. Ціноутворення на світовому ринку.
69. Суть та форми міжнародного факторингу.
Міжнародний факторинг – це вид міжнародної послугової діяльності у сфері міжнародного фінансування, при якому постачальник товарів віддає короткотермінові вимоги за товарними угодами факторинговій компанії зметою негайного отримання більшої частини платежу (70-90% платежу уже за 2 –3 дні), гарантії повного погашення заборгованості, зниження витрат при проведенні розрахунків.
Міжнародний факторинг поділяють на:
-прямий факторинг – наявність 3-х суб”єктів : виробника, факторингової компанії з експорту і покупця товару, котрий одночасно є ще й боржником (позичальником), і при цьому перші два суб”єкти знаходяться, як правило, на теріторії одної країни, а покупець – на території іншої;
-нерпямий (опосередкований) факторинг – 4 головні діючі особи: виробник, фактор з експорту, фактор з імпорту, покупець.
70. Іноземні інвестиції їх види і шляхи залучення
Миграция капитала в предпринемательской форме предполагает обязательное наличие трех признаков:
-
Во первых, организацию и участие в производственном процесе за рубежом
-
во-вторых, долгосрочный характер вложении иностранного капитала;
-
в-третьих, право собственности на предприятие в целом либо на его часть на территории другого государства.
В зависимости от степени реализации указанных особенностей и целей участия различают два вида вывоза предпринимательского капитала: прямые зарубежные инвестиции (ПЗИ), портфельные инвестиции (ПИ).
Прямые зарубежные инвестиции — это долгосрочные зарубежные вложения капитала, в результате которых экспортером капитала организуется или ведется производство на территории страны, принимающей капитал.
Портфельные инвестиции — это форма вывоза капитала путем его вложения в ценные бумаги зарубежных предприятий, не дающая инвесторам возможности непосредственного контроля над их деятельностью.
Центр ООН по ТИК выделяет 4 наиболее типичных в мире случая прямых капиталовложений, связанных с организацией производства товаров и услуг в зарубежной стране:
1) прямые зарубежные инвестиции осуществляются потому, что ввоз некоторых товаров и услуг в зарубежную страну невозможен или затруднен из-за различных ограничений или из-за свойств этих товаров и особенно услуг;
2) производство товаров и услуг на месте оказывается более дешевым и эффективным способом обслуживания этого зарубежного рынка, например, из-за экономии на транспортных расходах;
3) страна приложения предпринимательского капитала оказывается наиболее дешевым местом производства товаров и услуг для их поставки на мировой рынок, включая рынки и страны происхождения инвестиций; это характерно, например, для стран Юго-Восточной Азии (ЮВА), где действует масса иностранных предприятий по сборке бытовой техники и т.п.;
4) для некоторых видов продукции, особенно технически сложных, важны послепродажное обслуживание, консультационные и другие услуги, требующие постоянного присутствия производителя на рынке. В этом случае иметь собственное производство в зарубежной стране ока зывается более выгодно, чем организовать там чисто сбытовую фирму, и тем более, чем сбывать продукцию через посредников.