5. Суть інтернаціоналізації господарського життя.

Інтернаціоналізац. Господарського життя являє собою складний і неоднозначний процес, який охоплює як матеріальне виробництво так і нематеріальну, духовну сферу людського суспільства.

Інтер. Господарського життя – це процес переростання продуктивними силами меж національних господарств, взаємо переплетення виробництв різних країн, створення стійких зв”зків між національними виробничими структурами як на базі мінових відносин, так і шляхом безпосереднього кооперування виробництва.

На базі інтер.виробництва формується міжнародна спільність людей. Це відбивається в розвитку спілкування між державами і народами, розширенні політичних зв”язків, обміні культурними цінностями, інформацією, зближенні духовного життя.

Пертворення людської цивілізації із сумми окремих частин в органічну цілісність зайняло досить тривалий період. Протягом тисячоліть політичні, економічні та культурні зв”язки розгорталися переважно між сусідніми країнами. У сучасних умовах в наслідок прогрессу науки і техніки географічні фактори більше не є перешкодою для розвитку екон.відносин. З”явилися всеохоплюючі засоби транспорту і зв”язку. Формування міжнародних продуктивних сил і виробничих відносин веде до тіснішої економічної та політичної взаємозалежності держав.Будь яке важливе рішення, що приймається однією державою, торкається інтересів. Події в одній точці землі впливають на стан справ в інших регіонах. Тільки в другий половині двадцятого ст. В міжнародних взаєминах дедалі більше стали утверджуватися принципи нового мислення, яке базується на ідеях пріоритету загальнолюдських цінностей та цілісності світу.

6. Глобальні та регіональні проблеми розвитку мев.

В умовах кризи традиційного шляху індустріального розвитку людства та формування нової цівілації дедалі загострюються глобальні проблеми(ГП). Таку назву ці проблеми дістали. Тому що вони зачіпають інтереси всього людства і не можуть бути вирішними в межах окремих держав чи навіть регіонів.

ГП існували на всіх етапах розвитку людського суспільства; вони об”єктивні й не залежать від усвідомлення людством. Тому сьогодні має йтися не стільки про наявність ГП, скільки про їхнє загострення. Сил сприяв посиленню процесу інтернац., зростанню взаємозв”язків і взаємозалежностей між народами і націями. Через інтернац. сусп. життя , світовий ринок йшло формування людства як певного цілісного утворення , котре, попри різноманітність суспільного ладу, мови, культури, звичаїв і має певні спільні проблеми глобального характеру, вирішення яких вимагає зосередження зусиль усіх держав, їхніх економік.

Характерні риси ГП:

1. значні масштаби прояву

2. об”активна гострота, зменшення або ліквідація якої вимагає спільних дій усього світового співтовариства

3. комплексний характер(участь представників багатьох наук)

4. динамізм (завдяки спільним зусиллям держав проблема може навіть втратити статус глобальної

5. загальнолюдський зміст

Існує багато класифікацій ГП, але найбіль поширеною є така:

• збереження і зміцнення миру(наявність ядерної, біологічної, хім. Зброї, тероризм, корупція)

• гарантії умов суспільного прогресу(реалізація принципів мирного співіснування)

• захист свободи особистості, її вибір(міжетнічні конфлікти та ін.)

• фінансові, економічні, політичні потрясіння в наслідок глобалізації

• збереження природних умов суспільного та індивідуального співіснування