27. Північноамериканська економічна інтеграція

Ведучу роль у розвитку інтеграції на північноамериканському просторі, безумовно, належить США, що протягом багатьох років через свої компанії активно впроваджувалися в економіку сусідів. У період гнітючого переваги американської економіки на континенті, беззаперечного лідерства на світових ринках США не занадто мали потребу в розвитку інтеграційних процесів на своєму континенті. Зміна обстановки у світі об'єктивно поставила перед ними таку задачу. Північноамериканська асоціація вільної торгівлі (НАФТА). Була підписана Угода між США, Канадою і Мексикою про Північноамериканську асоціацію вільної торгівлі, що вступило в силу 1 січня 1994 р. Якщо проаналізувати суть основних положень Угоди і порівняти з основними посилками документів Євросоюзу, те очевидно головне: демонтуються не тільки митні бар'єри, НАФТА відкриває шлях до створення єдиного континентального ринку для вільного пересування товарів, послуг, капіталу і робочої сили. По підрахунках фахівців не виключено, що вже через 15 років відбудеться злиття трьох національних ринків і сформується зона вільної торгівлі з населенням більш 375 млн. чоловік. Випливає разом з тим мати на увазі, що в рамках НАФТА поки не створені спеціальні органи, що регулюють співробітництва, аналогічні існуючої в ЄС (Комісія, Суд, Парламент і т.д.). Не виключено, що в процесі співробітництва з'являться інші, чим у ЄС, механізми, що, утім, буде продиктовано необхідністю. Створення НАФТА було в більшій мері ініційовано рішеннями політиків, хоча значення економічних імперативів при цьому анітрошки не зменшується. На початку 90-х років із закінченням "холодної війни" радикальним образом змінилася військово-політична й економічна ситуація у світі: зникли ОВД, СЭВ, різко ослабнули воєнно-стратегічні й економічні позиції Росії й інших республік колишнього СРСР. У нових умовах усі частіше виявляються спроби і наміри Західної Європи, Японії, країн АТР вийти з-під американської парасольки, канализировать кошту на зміцнення економічної моці. Матеріали останнього років свідчать про порівнянність сумарних економічних і науково-технічних потенціалів країн ряду регіонів з аналогічними показниками США. Як відзначалося вище, ЄС після порівняно довгого періоду становлення інтеграції на початку 90-х років приступив до політики "різкого форсажу", спрямованої на поглиблення і розширення інтеграції. У той же час відзначається стрімке зростання економічної моці Японії і ряду країн Південно-Східної Азії. Активізувалася діяльність організації Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, проглядається курс Японії на створення свого роду азіатського загального ринку, йдуть переговори про створення Східно-азіатського економічного співтовариства і т.д. Така еволюція подій у світовому економічному житті не могла не насторожити США, не змусити його почати дійові заходи для того, щоб попередити можливі негативні наслідки.

Крім аргументів політичного характеру, кожна країна-учасниця Угоди має свої економічно обґрунтовані причини участі в НАФТА. Так, на думку американських експертів, збільшення експорту приведе до росту числа робочих місць (до речі, ці розрахунки уже виправдалися, незважаючи на порівняно короткий проміжок часу). Великі надії зв'язуються з процесом перенесення на мексиканську територію трудомістких, материалоемких і інших дорогих виробництв, що повиннео істотно вплинути на зниження витрат і тим самим підвищити конкурентноздатність американських товарів. Американські політологи-економісти вважають НАФТА своєрідним трампліном для більш глибокого проникнення в економіку латиноамериканських країн на якісно нових умовах, наприклад, партнера, а не "визискувача".

Відмінними рисами НАФТА є те, що воно поширюється на величезну територію з населенням 370 млн. чоловік і дуже могутнім, особливо завдяки США, економічним потенціалом. Північноамериканська інтеграція носить асиметричний характер (асиметрія розвитку й асиметрія інтенсивності 1вустороннихторгово-экономических відносин), оскільки, з одного боку, НАФТА уклали такі розвиті держави, як США і Канада, а з іншого боку - Мексика, що володіє великим економічним і демографічним потенціалом, але все-таки стосовна до країн, що розвиваються. Крім того, по своєму потенціалі північний і південний партнери багаторазово уступають США (див. таблицю № 1 додатка). Економіка Канади тісно зв'язана з економікою США. Частка США в зовнішньоторговельному обороті Канади складає близько 70% і, навпаки, частка Канади —20%. Це дуже високий показник, якщо врахувати, що в самім інтегрованому угрупованні, у ЄС, частка Німеччини в зовнішньоторговельному обороті Франції складає менш 20%, а частка Франції — ледве вище 10%. Разом з тим лише наприкінці 80-х років канадці прийшли до висновку про настання порівняно сприятливих умов для поглиблення інтеграційних процесів зі США, маючи у виді той факт, що ефективність канадських фірм стала наближатися до аналогічного показника для американських. Можлива економічна вигода після ліквідації митних бар'єрів була попередньо, скрупульозно підрахована, зокрема, для обробної і видобувної промисловості. Уряд Канади вважає, що участь у НАФТА дозволить більш тісно прилучитися до випуску наукомісткої продукції, підвищити прибуток, тому що оплата праці в Канаді вище, ніж у партнерів по угрупованню. Слід зазначити, що в Канаді нараховується багато супротивників поглиблення інтеграції зі США, з НАФТА, тому що американські фірми в Канаді занадто агресивні, і існують визначені побоювання щодо втрати національного контролю над деякими галузями. Побоювання канадців зрозумілі ще і тому, що поки не створено сильні юридичні інститути, покликані супроводжувати економічні процеси.

Великі надії зв'язує з НАФТА Мексика. Вона розраховує різко прискорити темпи свого розвитку, провести реформи і вже через 10—15 років наблизитися за рівнем свого розвитку до промислово розвитих країн. Були початі рішучі заходи по лібералізації руху капіталу, почався його приплив, виріс обсяг іноземних інвестицій. У той же самий час існують побоювання, що мексиканським компаніям буде дуже складно стримувати напір північних сусідів, особливо в сільському господарстві, де можуть виникнути серйозні проблеми.

В даний час поки важко оцінити ефективність діяльності НАФТА, оскільки пройшло не настільки багато часу, однак уже в даний час проглядається прагнення ряду південноамериканських країн приєднатися до цього економічного угруповання. Імовірно, у найближчій перспективі можна буде очікувати розширення НАФТА, однак необхідно створити визначені організаційні структури і відробити механізм співробітництва.

1 січн. 94 роки набрало сили угода про створення се-ам зони своб торг (НАФТА), подпис. руководит. і тарифиц. парлам. Канади, Мексики і США.

Взаимоотн. США і Кан, а також США і Мекс хар-ся возраст. залежністю друг від друга: 1) як партнерів у зовнішній торгівлі товарами і послугами 2) у сфері міграції капіталу 3) на ринку раб.сили (зав-ти Кан і Мекс від амер. ринків товарів, раб сили, капла і технологій)

1. Першої офиц акцією, направ на углубл сев-ам інтеграції явл-ся реалізація плану "Эббота", метою якого явл-ся стимулювання інтеграції США у ведучі галузі канадської эк-ки (план прийнятий у 1947г)

2. У 1959 році - угода із совм. військовому виробництві. Це 1ое ам-кан угода, кот. сприяло впровадженню ам. стандартів у канад. пр-во військової техніки, забезпечило глибоку інтеграцію воєнної промисловості Сівши.Ам.

3. 1965 - висновок двосторонньої угоди про лібералізацію торгівлі пр-цией автомобілебудування, що стимулювало інтеграцію багатьох інших галузей.

4. січень 1988 - двостороннє американо-канад соглаш про своб торгівлю, схвалене канад. парл у дк 88 року, кіт передбачає: - скасування тарифних і багатьох нетарифн. обмежень у теч. 10 років; - лібералізацію контролю над иностр. інвестиціями (перевіряється 70% ст-ти всіх придбань у Канаді при збереженні повного контролю над придбаннями в життєво важливих галузях: енергетику, транспорті, культурі.

5. США активізували зусилля, направл. на офиц. "підключення" Мексики до сев-ам інтеграції => 80е роки двостороння коммисия по перспективах ам-мекс відносин. У підсумковій доповіді жтой коммиссии робився висновок про необхідність зміцнення зростаючої эконом. взаємозв'язку США і Мексики на межгос. рівні.

6. до 1990 року був підписаний ряд американо-мексик угод, спрямованих на лібералізацію двосторонньої торгволи (поліпшені умови доступу мекс. фірм на амер. ринок текстильних товарів, сталі, пива, провина)

США і мексика: 1) щоб припинити міграцію 2) 2/3 мекс експорти в США 3) величезні борги мексики США

Господарств. зв'язку США зі своїми сусідами предствляют собою систему взимиозависисомти.

Канада залежить від эксп. США на 70%,США від э-та Канади на 20%

Особливості - 1) Ассиметричность жк. взаємозалежності країн - членів обумовлена а) домінуючим положенням США в регіоні б) Канада і Мексика скоріше явл-ся конкурентами на ам. ринку раб сили, суперниками в боротьбі за залучення капіталів і технологій америк компаній, чим партнерами по интеграц. процесі. 2) Об'єднання разноуровневых структур (різний рівень эк. розвитку) і масштаби операцій їх ТНК 3) відсутність наднац. регулювання (відсутність спец. політ. інститутів)