81. Обмеження капіталу в одному періоді.

Правило NPV, що використовується індивідуально для кожного проекту, не може повністю бути прийнятним, оскільки припущення стосовно того, що , що завжди знайдуться кошти для фінансування інв можливостей, не супроводжується. Проблема однорідного раціонування капіталу (найпростішої його форми) розв’язується ранжируванням проектів на основі співвідношення теп вартості та інв витрат (індексу доходності).

Індекс дохідності виступає як доцільний метод під час вибору проектів за умови раціонування капіталу, коли інвестиційні проекти є подільними й незалежними, а ресурсні обмеження діють лише протягом одного періоду. Тоді, коли ці умови не виконуються (тобто в більшості випадків), інвестиційний вибір має бути зроблено з-поміж загальних показників NPV всіх альтернативних комбінацій інв можливостей, що наближаються до обмеження за витратами капіталу.

82. Багатоперіодні обмеження по капіталу.

При розгляді одноперіодних інвестиції ігнорувався факт, що типова інвестиція є багатоперіодною. Аналіз має базуватися на показнику чистої теперішньої вартості. З огляду на те, що ризик оцінюється окремо, грошові потоки повинні бути оцінені за безризиковою процентною ставкою, що відображає лише вартість грошей у часі. Включення премії за ризик у ставку дисконтування, коли показник ризику розраховано окремо, призводить до подвійного його врахування й, отже, штучно зменшує чисту теперішню вартість. Очікувана NPV інв проекту знаходиться +вартостей очікуваних CF та - початкових IC. Отже, для інв пропозиції тривалістю 2 роки

де NPV —очікувана NPV;

Х1-очікувана величина чистого CF1;

X2-очікувана величина чистого CF2;

/- інв витрати;

r-безризикова %ставка.

Правило NPV, що використовується індивідуально для кожного проекту, не може повністю бути прийнятним, оскільки припущення стосовно того, що , що завжди знайдуться кошти для фінансування інв можливостей, не супроводжується. Проблеми, пов’язані з багатоперіодним раціонуванням кап, виріш з використ методів математ програмування.

1.Вони дають уявлення про реальну проблему на основі мат оцінок. Ураховуючи найважливіші елементи та взаємозв'язки, що існують у системі, вони забезпечують розуміння проблеми без необхідності безпосередньо експериментувати на системі, яка діє.

II. Вони забезпечують оптимальні рішення, найкращі за даного уявлення, про проблему.

83. Які підходи можуть бути використані для вирішення проблем раціонування капіталу? Розгляньте їх переваги та вади.

Багато проблем у пп діяльності, будучи вираженими через проблему раціонування капіталу, мають спільні риси й зводяться до осн:

1) ресурси, яких недостатньо, потрібно розподілити між альтернативами, що конкурують;

2) першочерговою є ціль, якої намагається досягти особа, що приймає рішення;

3) обмеження в будь-якій формі накладаються на того, хто приймає рішення.

Зі збільшенням кількості альтернатив І обмежень значно ускладнюється процес прийняття рішень. Тому варто звернутися до використання моделей математичного програмування. Було розроблено багато таких моделей. Найчастіше використовується техніка лінійного програмування. Розв'язання проблеми з його використанням охоплює чотири основні етапи.

1. Формулювання проблеми

На цьому етапі необхідно визначити цільову функцію, вхідні параметри, результативні змінні й усі пов'язані з цим обмеження.

2. Розв'язання проблеми лінійного програмування

Прості проблеми можуть вирішуватися з використанням графічного або симплексного методів. Складніші проблеми потребують використання комп'ютерних програм.

3. Інтерпретація оптимальних рішень

Вивчається вплив на сукупну величину цільової функції за умови, що обмеження гранично розширяються або звужуються.

4. Здійснення аналізу на чутливість

Оцінюється для кожного вхідного параметра діапазон значень, для яких оптимальне рішення залишається прийнятним.