50. Внутрішня норма дохідності: визначення, економічна сутність, формула.

Правило чистої теперішньої вартості дає теоретично обґрунтовану відповідь на питання щодо прийняття або відхилення інвестиційної пропозиції. Альтернативним підходом є розрахунок внутрішньої норми дохідності (IRR), якою є ставка дохідності, яка прирівнює очікувані чисті грошові потоки до початкових витрат. Для розрахунку 1RR необхідно вирішити відносно R таку формулу:

,

де r-ставка дохідності, яка дає NPV = 0, Rt– величина грошового потоку; C - початкові витрати; n- тривалість проекту.

а всі інші символи такі самі, як і у формулі NPV. Проект приймається за умови, якщо значення його внутрішньої норми дохідності більше, ніж ставка дохідності, яка вимагається за проектом. У цьому разі величина k з формули чистої теперішньої вартості представляє ставку дохідності, яка потребується. У переважній більшості випадків IRR метод оцінки капітальних проектів дає таке саме рішення стосовно прийняття чи відхилення пропозиції щодо інвестування. Проекти з позитивними значеннями чистої теперішньої вартості будуть мати вартість г більшу ніж вартість k.

(IRR) — ставки дисконту, використання якої б забезпечило рівність поточної вартості очікуваних грошових відтоків та поточної вартості очікуваних грошових притоків. Показник внутрішньої норми доходності -IRR хар-є макс допустимий відносний рівень витрат, які мають місце при реалізації інв проекту.

Практичне застосування цього методу зводиться до того, що в процесі аналізу вибирається два значення ставки дисконту і1 < i2таким чином, щоб в інтервалі (i1,i2) функція NPV=f(i) змінювала своє значення з "+" на "-" або навпаки. Т.ч., викор-ь таку формулу:

IRR = і1 + [NPVi1: (NPVi1 — NPVi2] • (i2-i11)

51. Особливості розрахунку та використання показника внутрішньої норми дохідності, переваги та недоліки методу.

Метод ВНД у порівняльному аналізі проектів можна використати умовно ( з огляду на екзогенні фактори, збільшення рівня ризику призводить до збільшення показника ВНД). На основі цього методу неможливо зробити висновки стосовно збільшення капіталу підприємства, а значить і багатства акціонерів. Критерій ВНД показує лише максимальний рівень витрат, який може бути асоційований з проектом, що оцінюється. У випадку, коли ціна інвестицій в обидва альтернативні проекти менша ніж значення ВНД для них,вибір може бути зроблено за додатковим критерієм, наприклад, NPV (чистою теп. варт-ю). Показник ВНД не має властивості адитивності. Тобто, NPV (A+B) = NPV(A) +NPV(B), IRR (A+B) не = IRR(A) + IRR(B)

Показник ВНД не прийнятний для аналізу неординарних інвестиційних потоків.

NPV = f(r) є алгебраїчним рівнянням К-го ступеню, де

К – кількість років реалізації проекту. А значить воно має стільки коренів скільки раз змінюється знак грошових потоків. Ординарним вважається проект по якому інвестиційні витрати, а значить, і негативне значення грошових потоків, мають місце лише в періоді 0. Якщо наявні негативні грошові потоки в інших періодах крім нульового, то вважається, що грошові потоки є неординарними.

У випадку суперечності між показниками ВНД (IRR) і ЧТВ (NPV) діє емпіричне правило: варто приймати той проект NPV якого більша , а IRR менша.