20.Стратегічні міркування у процесі інвестування капіталу.

Окрім методу делегування всіх інв пропозицій є й ін методи делегування пов'язані з природою проекту, наприклад, «стратегічні» міркування, «високоризиковані» проекти (проекти, що не включені в бюджет капіталу) й потребують затвердження на вищому рівні. Більшість великих компаній мають спеціальні посібники з бюджетування капіталу, що включають інструкції й контрольні листи, за якими зд важливі процедури у процесі Інвестування.

Система бюджетування капіталу не повинна розглядати інвестиційні проекти Ізольовано — приймати лише ті, які пропонують позитивне значення чистої теперішньої вартості, і відкидати всі інші. Вона є цілісною частиною процесу корпоративного планування фірми й тому має бути узгодженою з цілями та стратегіями пп діяльності. Процес перерозподілу ресурсів є основним методом, за допомогою якого втілюється стратегія. Підхід Бостонської консалтингової групи щодо хар-и пп портфель визначений такими параметрами, як відносна частка ринку й рівень зростання. Так, матриця «два-на-два» визначає 4 види товарного ринку, на яких має змогу діяти фірма, «зірки» «грошов. корови» «знаки питання» та «собаки» Нормальний розвиток продукту в часі починається з потенційно успішного продукту й рухається проти годинникової стрілки, щоб у кінці бути відторгнутим (знятим). Спираючись на цей стратегічний аналіз бізнесового портфеля фірми, пропонується модель розподілу ресурсів: Діяльність, яка пропонує високі темпи зростання й можливість досягнення домінування на ринку, є основним напрямом інвестування («зірки» та «знаки питання»).Коли такого домінування досягнуто, темпи зростання починають зменш й інвестиції спрямовуються лише на підтримання частки ринку. «Грошові корови» стають генераторами для інших ділянок росту. Напрями діяльності, на яких не вдалося досягти значущої частки ринку протягом фази їхнього зростання («собаки»), стають претендентами на відсіваннч. Будь-які генеровані кошти повинні вкладатися в сектори з високим рівнем зростання.

Метод визнач вплив стратегії на розподіл ресурсів. Розробивши інв стратегію, фірма може потім оцінювати окремі проекти у відповідності з довгостроковим стратегічним планом фірми. Оцінка проектів відбувається не тільки відповідно до їхньої норми дохідності. Т.ч, Бюджет капіталу має бути тісно пов'язаним з корпоративною стратегією.

21. Процес відсіву як інструмент вибраковки проектів.

Неможливо й небажано здійснювати повномасштабну оцінку інв можливостей, поки вони чітко невизначені. Процес відсівання є важливим інструментом відбраковування проектів, які з тих або інших причин не варті подальших Інв досліджень. На фазі відсівання звертають увагу на: *Чи збігається Інва можливість з Інв стратегією? *Чи потрапляє вона в сектор діяльності, призначеної для зростання, підтримки, відторгнення? *Чи достатньо ресурсів (досвіду, коштів та ін.) для реалізації проекту? *Чи можливе технічне виконання цієї ідеї? *Чи є якісь свідчення на користь того, що цей проект може забезпечити очікувану дохідність? *Чи прийнятний рівень ризику проекту?

З огляду на те, що якість інфої, яка використовується за відсівання є, загалом, низькою, немає сенсу використовувати на цьому етапі складний фін аналіз. І, відповідно, простий метод розрахунку окупності часто використовується на цій стадії, тому що він дає змогу зробити наближену оцінку прибутковості й рівня ризику проекту.