- •1.Взаємозв'язок між інвестуванням і фінансовими рішеннями.
- •2.Реальні активи, їх визначення та класифікація.
- •3.Фінансові активи їх визначення та класифікація.
- •4. Головні проблеми інвестування.
- •5. Роль інвестиційного менеджера у процесі інвестування.
- •6.Об'єкти інвестиційної діяльності.
- •7.Джерела фінансування інвестиційної діяльності.
- •8.Бюджетування капіталу.
- •9.Цілі інвестиційної діяльності на підприємстві.
- •9.Підвищення добробуту суспільства.
- •10.Специфічні ознаки інвестиційних проектів.
- •11.Інвестиційна програма підприємства.
- •12.Класифікація інвестиційних проектів за характером.
- •13.Класифікація інвестиційних проектів за масштабом.
- •14.Життєвий цикл інвестиційного проекту, його тривалість, стадії реалізації.
- •15. Основні завдання управління інвестиційною діяльністю.
- •16. Основні функції інвестиційного менеджменту.
- •17. Специфічні припущення покладені в основу методу бюджетування капіталу.
- •18. Етапи процесу інвестування капіталу та їх короткий зміст.
- •19.Взаємозв'язок між інвестиційними можливостями виробленими цілями і стратегією компанії.
- •20.Стратегічні міркування у процесі інвестування капіталу.
- •21. Процес відсіву як інструмент вибраковки проектів.
- •22. Конкретизація інвестиційних пропозицій.
- •23.Класифікація інвестиційних пропозицій.
- •24Оцінка інвестиційних пропозицій: фактори маркетингу.
- •25.Оцінка інвестиційних пропозицій: виробничі фактори.
- •26. Оцінка інвестиційних пропозицій: фінансові фактори.
- •27. Оцінка інвестиційних пропозицій: "людський" фактор.
- •28. Затвердження інвестиційних пропозицій.
- •29. Проектний контроль, контроль на стадії реалізації проекту.
- •30. Цілі постаудиту інвестиційних проектів.
- •31. Програма постаудиту інвестиційних проектів.
- •32. Вартість створена інвестицією.
- •33. Правило прийняття рішень щодо інвестування.
- •34. Причини, що обумовлюють зміну вартості грошей у часі.
- •35. Припущення теорії "досконалого ринку".
- •36. Теорія складних процентів, майбутня вартість та їх зв'язок з поняттям теперішньої вартості.
- •37. Теорія дисконтування, теперішня вартість грошового потоку.
- •38. Чиста теперішня вартість: визначення, формула, особливості розрахунку.
- •39. Правило чистої теперішньої вартості.
- •40. Взаємозв'язок між ризиком та теперішньою вартістю.
- •41. Формула розрахунку теперішньої вартості (загальний випадок).
- •42. Формула розрахунку теперішньої вартості вічної ренти.
- •43. Теперішня вартість ануітетів.
- •44. Визначте основні елементи процесу прийняття рішень з бюджетування капіталу.
- •45. Поясніть різницю між балансовим прибутком і грошовим потоком.
- •47. Класифікація методів оцінки реальних інвестиційних проектів.
- •48. Чиста теперішня вартість: визначення, економічна сутність, формула.
- •49. Особливості розрахунку та використання показника чистої теперішньої вартості, переваги та недоліки методу.
- •50. Внутрішня норма дохідності: визначення, економічна сутність, формула.
- •51. Особливості розрахунку та використання показника внутрішньої норми дохідності, переваги та недоліки методу.
- •52. Індекс прибутковості: визначення, економічна сутність, формула.
- •53. Особливості розрахунку та використання показника індексу прибутковості, переваги та недоліки методу.
- •54. Період окупності: визначення, економічна сутність, формула.
- •55. Особливості розрахунку та використання показника періоду окупності, переваги та недоліки методу.
- •55.Особливості розрахунку та використання показника періоду окупності,
- •56. Дисконтований період окупності: визначення, економічна сутність, формула.
- •57. Особливості розрахунку та використання показника дисконтованого періоду окупності, переваги та недоліки методу.
- •58. Дохідність залученого капіталу: визначення, економічна сутність, формула.
- •59. Особливості розрахунку та використання показника дохідності залученого капіталу, переваги та недоліки методу.
- •60. Дохідність акцій: визначення, економічна сутність, формула.
- •61. Особливості розрахунку та використання показника дохідності акцій, переваги та недоліки методу.
- •62. Критерії оцінки методів аналізу інвестиційних проектів.
- •63. Ризик та невизначеність у інвестуванні.
- •64. Класифікація ризиків.
- •65. Форми ризику при оцінці та моніторингу реальних інвестиційних проектів.
- •66. Очікувана чиста теперішня вартість.
- •67. Моделі сприйняття ризику підприємцем.
- •68. Середнє квадратичне (стандартне) відхилення як статистичний показник при оцінці ризику.
- •69. Половинна дисперсія як статистичний показник при оцінці ризику.
- •70. Коефіцієнт варіації як статистичний показник при оцінці ризику.
- •71. Правило середньої варіації.
- •72. Аналіз чутливості як метод аналізу ризику.
- •73. Метод імітаційного моделювання.
- •74. Поправка на ризик: метод еквіваленту достовірності.
- •75. Поправка на ризик: ставка дисконтування з урахуванням ризику.
- •76. Зв'язок між методами еквіваленту достовірності і ставкою з урахуванням ризику.
- •77. Поясніть відмінності між проектним ризиком, підприємницьким ризиком, фінансовим ризиком і портфельним ризиком.
- •78. Сутність обмежень на інвестування.
- •79. Жорстке та м'яке раціонування.
- •80. Причини існування м'якого раціонування на підприємстві.
- •81. Обмеження капіталу в одному періоді.
- •82. Багатоперіодні обмеження по капіталу.
- •83. Які підходи можуть бути використані для вирішення проблем раціонування капіталу? Розгляньте їх переваги та вади.
- •84. Наскільки реалістичними є припущення, що покладені в основу методу лінійного програмування раціонування капіталу?
18. Етапи процесу інвестування капіталу та їх короткий зміст.
Менеджеру необхідно переоцінити процедури інвя в організації не для того, щоб визначити, чи є вони теоретично правильними, а щоб виявити, чи дасть змогу менеджеру їхнє використання приймати справді кращі рішення. Процес інвестування можна розділити на 4 основні етапи:
1. Генерація проекту:
а) пошук Інв можливостей у межах стратегії компанії; б)відсівання пропозицій, які не варті детал досліджень; в) конкретизація проектів; г) визначення ін доступних альтернативних інвестицій;
г) збирання інфо й розроблення припущень.
2. Одінка. проекту
а) розрахунок загальних дискретних потоків надходжень; б)визначення чистих надходжень: в)оцінка впливу різних припущень на одержані за проектом результати; г)аналіз ризиків проекту; г) співвідношення вигод і стратегічної цілі проекту з ризиком і обмеженнями для організації.
3. Затверження проекту:
а) підготовка та затвердж загальних капітальних витрат,що плануються за річними бюджетами; б)звернення із запитом на затвердження коштів за кожною пропозицією (з наданням усіх необхідних матеріалів на кожний додатковий рівень затвердження у структурі організації); в)прийняття рішення відносно інвестування (прийняти, відхилити, змінити).
4. Реалізація проекту:
а) відслідковування й контроль фаз реалізації; б) оцінка реалізації й очікуваного результату інв рішення.
19.Взаємозв'язок між інвестиційними можливостями виробленими цілями і стратегією компанії.
Організація має потенціальний набір інв можливостей, які за своєю суттю збігаються з виробленими цілями та стратегією компанії. Задачі керівництва- здійснювати творчий пошук з визначення такого набору. Саме тому компанія повинна робити наголос на інноваціях і розвитку, віддаючи їм пріоритет на рівні організації, заохочуючи ранню ідентифікацію інв можливостей. Важко визначитися відносно того, як багато часу необхідно приділяти генерації проектів. Вартість проігнорованих можливостей не показується прямо у звіті з доходів, на відміну від витрат на пошук і дослідження.
Більшість фірм готує річний бюджет капіталу, у якому перераховуються інв проекти, що плануються для кожного підрозділу разом ЗІ стратегічними проектами, запланованими керівниками вищого рівня. Немає потреби затверджувати витрати на окремі проекти в рамках капітального бюджету. Це робиться завчасно через процедуру затвердження вимог на фінансування І на практиці вимагає глибшого аналізу, що проводиться в бюджеті капіталів. Керівництво визначає рівень децентралізації інв процесу. Проводиться перевірка й детальний аналіз (включаючи розроблення окремого капітального бюджету) Інвестиційних проектів, які повинні бути передані керівникам підпорядкованих підрозділів. Одним із осн методів є є делегування всіх інвестиційних пропозицій, вартість яких не перевищує певну, наперед визначену суму.