4.Економічні потреби та інтереси –рушійна сила соціально-економічного розвитку.

Економічні потреби —ідеальний внутрішній мотив людини,що спонукає її до екон діяльності для забезпеч власного добробуту і членів її сім’ї.

Потреби,що мають об’єктивно-суб’єктивний характер, класифікують:

*За формою вираження:

матеріальні — засоби виробництва, товари широкого вжитку; духовні — розвиток науки і просвітництва, культурний відпочинок; соціальні — умови праці, задоволеність працею, охорона здоров’я, обслуговування.

*За ступенем реалізації: дійсні(відповідають рівню розвитку виробництва відповідних благ і можуть бути задоволені.), платоспроможні (задовольнити відповідно до власних доходів і рівня цін.)і перспективні(породжені сучасним рівнем розвитку економіки і виробництво яких лише починає освоюватися)

*За характером задоволення потреби поділяються на особисті, що задовольняються за рахунок предметів особистого споживання і послуг споживчого призначення,колективні, які складають єдину систему суспільних потреб — сукупність різноманітних видів потреб, зв’язок між ними і механізм їх задоволення і суспільні.

*Відома класифікація потреб Маслоу. Вона будується за критерієм значимості і містить: фізіологічні потреби і потреби в гарантіях; потреби в спілкуванні; потреби у визнанні; потреби в самореалізації тощо. Засоби, за допомогою яких задовольняються потреби, називаються благами. Одні блага перебувають у розпорядженні суспільства в необмеженій кількості (наприклад, повітря), інші — обмежені. Останні називають економічними благами, оскільки ці блага кількісно обмежені і на їх виготовлення потрібні ресурси.

У реальній дійсності потреби набувають конкретної форми інтересів.

Ек інтереси –форми прояву відповідних видів екон потреб,усвідомлені окремими особами, колективами, суспільством.

Субєкти ек інтересів : індивід, дом господарство, колектив, держава

Обєкти : ек блага (товари послуги інформація). Субєкти ек відносин виражають спецефічні ек інтереси: 1) ек інтерес домогосподарств : максималізація корисних благ з урахуванням існуючих цін та доходів. 2) ек інтерес підприємців: максималізація прибутку, зниження витрат, підвиження конкурентноспроможності продукції. 3) ек інтерес держави : реалізація потреб суспільства вцілому.

Всі ці інтереси дуже суперечливі між собою тому спосіб їх узгождення є дуже важливим. Можна навести такі приклади:а) субординоване підпорядкування одних іцнтересів іншим, як в командно адміністративній ек: державний інтерес- колективний – особистий б) координоване узгодження різнобічних інтересів усіх субєктів : інтерес споживача( головний)- інтерес виробника – державний – інтерес споживача – як у ринковій економіці. Саме взаємодія потреб та інтересів субєктів є рушійною силою ек розвитку.

Структура економічних інтересів-1)приватна власність; 2)колективна власність; 3)суспільна власність.

5.Економічна система: сутність, структурні елементи, типи.

У процесі господ діяльності екон відносини між людьми функціонують як певна система,яка включає об’єкти і суб’єкти цих відносин,різні форми зв’язку між ними.

Економічна система — це комплекс взаємодіючих підсистем,елементів та сукупність зв’язків між ними.

Вона характеризується багатогранністю, усі її елементи перебувають в органічному взаємозв’язку один з одним і не існують поза її межами. Функціональна подібність до живого організму надає елементам ек системи органічної цілісності. Цим дана система відрізняється від інших, так званих сумативних систем, що складаються з об’єктів, кожний з яких більш чи менш автономний і може існувати поза зазначеною цілісністю.

Структура екон системи:

*продуктивні сили- система факторів в-ва,які створюють матеріальні і духовні блага.

Структура прод сил:земля,людина,засоби в-ва.

*Економічні відносини-с-сть відносин між людьми в процесі в-ва та привласнення матер і духовних благ у всіх сферах сусп. Відтворення.

*Господарський механізм- узгоджує функціонування і розвиток ланок екон системи, приводить у відповідність продуктивні сили і екон відносини.

Економічна система включає такі елементи: 1) провідний тип власності на ресурси; 2) основні групи суб’єктів суспільного виробництва і відносини між ними; 3) економічну форму результатів виробництва; 4) принципи організації виробництва, розподілу, обміну і споживання; 5) загальні економічні закони. У літературі така структура економічної системи розглядається, як правило, через призму взаємозв’язку продуктивних сил, виробничих відносин (соціально-економічних, організаційно-економічних) та надбудовних відносин у тій їх частині, яка “обслуговує” економіку через формування “стереотипів” господарської поведінки людей. У даному разі класифікація економічних систем базується на такому критерії, як домінуючий тип (форма) власності.    Слід зауважити, що підхід до системного аналізу економічних процесів, побудований на характері власності, не дозволяє, на думку багатьох учених, пояснити істотні відмінності в організації господарства в країнах однієї суспільно-економічної формації, оскільки він абстрагується від реальних товарно-грошових відносин.

Цілі екон системи:*економічне зростання*економічна ефективність*соціальна ефективність.