42.Типи циклів: короткі, середні, довгі.

Циклічність економічного розвитку – це регулярні коливання рівнів ділової активності, при яких зростання активності (виробництва) замінюється спадом, який, у свою чергу, потім замінюється зростанням.

Періоди підвищення економічної активності супроводжуються в основному екстенсивним розвитком, а періоди пониження – початком переважно інтенсивного розвитку. Внаслідок цього цикл є постійною динамічною характеристикою ринкової економіки, без нього не відбувається економічного розвитку. Економічний цикл – це форма руху і розвитку ринкової економіки, природний спосіб економічного саморегулювання, коли ринок стихійно відновлює пропорційність економіки і втрачену рівновагу.

За тривалістю ек-ні цикли поділяють на короткі, середні та довгі.

Короткі цикли називають циклами Кітчина, на честь англ. економіста Джозефа Кітчина. Він пов’язував малі цикли з коливанням запасів золота і визначав їх повторюваність з періодичністю 3 роки і 4 місяці. Причиною коротких циклів є зміни, що відбуваються у сфері кредиту. Тому вони і проявляються як кризи кредитної сфери.

Середні цикли ще називають циклами Клемента Жугляра, на честь фр. вченого-економіста. Він вважав, що причина середніх циклів – теж у сфері кредиту, і виявив їх періодичність (8-10 років). Ця періодичність збігається з періодичністю середніх циклів, причину яких вчені вбачали в періодичності оновлення основного к-лу.

Існування довгих хвиль (великих циклів) пов’язане зі зміною базових технологій, джерел енергії та об’єктів інфрастр-ри. Їх ще називають циклами Кондратьєва на честь рос. вченого Миколи Кондратьєва. Під час своїх досліджень він визначив дві з половиною довгих хвилі тривалістю 54-55 років з висхідною та низхідною фазами.

Низхідна фаза великого циклу – це період зміни базових технологій, що триває 20-25 років. Упродовж цієї фази відбуваються малі та середні цикли, що створює підґрунтя для найвагоміших внесків у технічне переоснащення.

Висхідна фаза великого циклу – це період піднесення ек-ного та науково-технічного розвитку с-ва, що триває 25-30 років, протягом яких можливі також циклічні коливання пов’язані з оновленням основного к-лу, зародженням і розвитком нових галузей ек-ки.

43.Суспільне відтворення: сутність та види. Типи та фактори економічного зростання.

Суспільне відтворення — це ек-ний процес, в якому власне вир-во, розподіл, обмін та споживання постійно повторюються та відновлюються через результат виробництва — продукт, через відновлення ресурсів, з яких виробляється продукт, якщо ці ресурси є відновлюваними, та залучення нових невідновлюваних ресурсів, а також через відновлення та розви­ток форм і методів орг-ії праці.

Розрізняють такі види суп-го відтворення: просте, звужене, розширене.

Просте відтворення — це відновлення вир-ва і споживання на кількісно та якісно незмінному рівні.

Звужене відтворення — це відтворення вир-ва і споживання в менших обсягах. Його спричиняють екон. кризи, політичні потрясіння, значні технологічні аварії, катастрофи, війни тощо. Звужене сусп. відтворення є явищем тимчасовим.

Розширене відтворення — це кількісне та якісне зростання обсягів вир-ва і споживання.

Вирізняють дві групи факторів економічного зростання:1) екстенсивні фактори —• збільшення чисельності зайнятих,•збільшення фізичного обсягу капіталу; 2) інтенсивні фактори — • технологічний проґрес, • рівень освіти та професійної підготовки кадрів, • економія за рахунок зростання масштабу виробництва, • покращення розподілу ресурсів, • законодавчі, інституційні та інші фактори.

Є фактори, які стримують економічне зростання. До них належать обмеження з боку сукупного попиту (недостатній рівень сукупних витрат призводить до того, що дійсні темїти зростання відстають від потенційно можливих), соціально-політична атмосфера в країні, ресурсні та екологічні обмеження, державне втручання у справи приватного бізнесу (законодавча діяльність щодо регулювання безпеки праці, охорони здоров'я працюючих та охорони довкілля тощо). До факторів, які неґативно впливають на процес економічного зростання, належать злочини в царині господарської діяльності, недобросовісне ставлення до праці, припинення роботи під час трудових конфліктів, несприятливі погодні умови (насамперед для сільськогосподарського виробництва), тобто все те, що стримує зростання продуктивності праці і, відповідно, економічне зростання в цілому.