- •Тема 1. Теоретичні та методологічні засади юридичної деонтології.
- •Поняття юридичної деонтології.
- •Предмет та структура курсу «Юридична деонтологія».
- •Функції юридичної деонтології.
- •Історія становлення деонтологічних знань.
- •Загальна характеристика юридичної деонтології як науки та навчальної дисципліни.
- •Роль юридичної деонтології в системі гуманітарних наук.
- •Тема 2. Загальна характеристика юридичної наукової та навчальної діяльності.
- •Поняття юридичної науки та її структура.
- •Зміст та функції юридичної науки.
- •Система юридичної освіти в Україні.
- •Учасники навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів юридичної освіти.
- •Особливості правової освіти в Україні.
- •Освітньо-кваліфікаційні характеристики фахівця за спеціальністю «правознавство».
- •Суб’єкти правоосвітньої діяльності.
- •Тема 3. Види юридичної діяльності.
- •Основні юридичні спеціальності.
- •Види юридичної практичної діяльності.
- •Професійна діяльність юристів-спеціалістів.
- •Суддівська діяльність.
- •5. Прокурорська діяльність.
- •6.Слідча діяльність.
- •Консультативна діяльність.
- •Адвокатська діяльність.
- •Нотаріальна діяльність.
- •Юридична виконавча діяльність.
- •Специфіка діяльності органів дпс України.
- •Тема 4. Професійна культура юриста (прикордонника).
- •Поняття професійної культури юриста (прикордонника).
- •Фактори формування професійної культури юриста (прикордонника).
- •Принципи професійної культури юриста (прикордонника).
- •Причини професійної деформації юристів (прикордонників).
- •Етична культура юриста (прикордонника).
- •Етика діяльності юриста (прикордонника).
- •Принципи моральної культури юриста (прикордонника).
- •Правова культура юриста (прикордонника).
- •Психологічна культура юриста (прикордонника).
- •Поняття психології в юридичній діяльності юриста (прикордонника).
- •Психологія спілкування та міжособистісних відносин юристів (прикордонників).
- •Конфлікти в професійній діяльності юристів (прикордонників).
- •Інтелектуальна культура юриста (прикордонника).
- •Естетична кульура юриста (прикордонника).
- •Тема 5. Духовно-національні почуття юриста (прикордонника)
- •Духовна культура юриста (прикордонника).
- •Національна культура юриста (прикордонника).
- •Національний та державний обов’язок правоохоронця.
- •Політична культура юриста (прикордонника).
- •Принцип політичної культури юриста (прикордонника).
- •Поняття та структура правосвідомості юриста (прикордонника)
- •Поняття деонтологічної правосвідомості юриста (прикордонника).
- •Поняття правового виховання юристів (прикордонників).
- •Службовий обов’язок правоохоронця.
-
Суддівська діяльність.
Найбільш значущим видом серед усіх наявних, який відокремлюється за цілою низкою показників, у тому числі щодо історії становлення, ролі в юридичному процесі, є суддівська діяльність. Професія судді є однією з найбільш складних юридичних професій. Діяльність судді в загальному плані - це не тільки втілення в життя духу і букви закону, відновлення порушеного права, а й втілення соціальної справедливості, підтримка та забезпечення загально-соціальних цінностей. Характерним є принцип чіткої регламентованості роботи судді. Цей принцип виявляється в тому, що для реалізації своїх повноважень суддя не може відступитися від встановленого законом порядку здійснення процедури, він зобов'язаний у прийнятті рішення брати до уваги думки інших учасників процесу, об'єктивно оцінювати надану інформацію, організовувати поведінку присутніх на судовому засіданні, виконувати інші дії, які також регламентуються законодавством. Необхідно визначити також деякі функціональні аспекти суддівської діяльності: соціальний аспект, комунікативний аспект, організаційний аспект. Діяльність судді як окремий напрям практичної діяльності юристів слід охарактеризувати також з погляду змісту - це основні види робіт, які виконує суддя в ході здійснення своїх повноважень. Залежно від рівня судової інстанції, де працює суддя, від його повноважень будуть залежати й основні види робіт, але в цілому їх набір особливо не відрізняється. Так, можна визначити основні дії, що характеризують суддівську діяльність з погляду змісту:
вивчення матеріалів справи, яку взято до розгляду, їх перевірка, аналіз, зіставлення, формування власної версії; витребування додаткових відомостей, документів, що стосуються справи; винесення постанов на проведення окремих слідчих дій, призначення експертиз; організація проведення судового засідання, визначення режиму його роботи; заслуховування сторін та їх представників, постановка запитань, що допомагають конкретизувати відповіді або свідчення, приводять весь потік інформації до логічної системи; підготовка проекту та винесення рішення у справі, забезпечення його виконання. Щоб потрапити у коло кандидатів для обрання на посаду судді, кожен громадянин має право скласти кваліфікаційний екзамен та звернутися до кваліфікаційної комісії суддів із заявою про рекомендацію його на посаду судді. Остання дає висновок. До кандидатів на посаду судді, крім того, ставлять вимоги, щоб ці особи не мали судимості та не були обмежені в дієздатності. Право на заняття суддівською діяльністю остаточно реалізується після отримання позитивних висновків кваліфікаційної комісії та за результатами виборів, які проводяться Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами народних депутатів з попереднім обговоренням кандидатур. Вперше обраний суддя в урочистій обстановці на засіданні того органу, який обрав суддю, приймає присягу. Для виконання перелічених вище дій юристи, які працюють у судових органах, повинні мати спеціальні знання та навички суддівської роботи, здійснювати свої обов’язки на професійній основі. Право на зайняття посади судді отримують громадяни України, які відповідають цілій системі вимог до освіти, віку та стажу юридичної роботи або роботи на посаді судді. Освіта у всіх випадках передбачається вища юридична, вік — 25—35 років, залежно від рівня судової інстанції, стаж роботи за юридичною спеціальністю — від 2 до 10 років, стаж роботи на посаді судді — від 3 до 5 років (для суддів Верховного Суду України, Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласного, судів міст Києва і Севастополя, військового суду регіону і Військово-Морських Сил України).