2. Види юридичної практичної діяльності.

Основою методології пізнання юридичної практичної діяльності є діяльністний підхід, який має статус загальнонаукового і використовується багатьма гуманітарними науками - філософією, соціологією, психологією та іншими. Це дає підстави вивчати юридичну практичну діяльності як вигляд або форму соціальної діяльності взагалі, а серед характеристик виділяти ознаки, які притаманні усім видам соціальної діяльності, та ознаки, що є специфічними та унікальними для юридичної практичної діяльності. загальнонауковому аспекті соціальна практична діяльність розглядається як форма свідомого та активного відношення людини, соціуму до навколишнього світу, що є домінантою та фактором розвитку суспільства, умовою його існування, складовою частиною його культури, зміст якої складає його доцільна зміна та перетворення в інтересах людей і яка містить в собі мету, засоби, результат і власне самий процес діяльності. Основні складові та характеристики правової практичної діяльності містять:зміст, який включає її суб'єкти, учасники, правові дії, засоби, завдання, цілі, мотиви, результати тощо;внутрішня організація (форма, структура), яка розкривається через поняття правових процесів, режимів, процедур, стадій, процесуальних проваджень тощо;зовнішня форма, що виявляється і визначається у поняттях правотворчих та правозастосовчих актів, судових рішень, подань прокурорів, угод, актів тлумачення чи інтерпретації нормативно-правових актів, промов адвокатів у судах, скарг, заяв і т. ін.;види правової діяльності, зокрема правотворчої, правозастосовчої, правореалізуючої, контрольної, наглядової, установчої або слідчої, адвокатської, суддівської, прокурорської, арбітражної, нотаріальної або нормативної, конкретизаційної, інтерпретаційної, інтерпретаційної правової діяльності;зовнішні зв'язки з оточуючим середовищем, тобто її функції, соціальна цінність, призначення, результативність, ефективність. Унікальною та універсальною властивістю, яка притаманна лише юридичній діяльності, є її юридичність. юридична практична діяльність може розглядатися як вид соціальної діяльності - правова діяльність, поряд з іншими формами нормативно регламентованої діяльності моральною, релігійною, корпоративною, традиційною або звичаєвою, а також один із видів правової діяльності чи правової форми соціальної діяльності — юридична діяльність, і наостаннє — як вид юридичної діяльності — юридична практична діяльність.

3. Професійна діяльність юристів-спеціалістів.

Юрист — це професіонал, який має фундаментальні та спеціальні правові знання, глибоко переконаний у винятковому призначенні права і законності для суспільства, кваліфіковано користується юридичним інструментарієм при розв´язанні юридичних проблем в ім´я захисту прав і законних інтересів громадян. Масовість юридичної професії. Елітність. Особлива відповідальність. Конфліктність. Юридична діяльність дуже часто відбувається на стику протилежних інтересів в умовах протидії або відкритої боротьби: позивач - відповідач, обвинувачений -потерпілий, правопорушник — співробітник правоохоронного органу тощо. Інтелектуальна привабливість. Будь-яка кваліфікована робота вимагає від свого виконавця наявності певного рівня інтелекту (професійних знань, оціночних критеріїв,*почуттів, професійного етикету). Однак, щодо роботи юриста, слід сказати, що це в більшості випадків інтелектуальна робота. Колективність праці. Поряд з принципами самостійності, індивідуальної відповідальності, процесуальної незалежності робота юристів багато в чому має колективний характер.