- •Тема 1. Теоретичні та методологічні засади юридичної деонтології.
- •Поняття юридичної деонтології.
- •Предмет та структура курсу «Юридична деонтологія».
- •Функції юридичної деонтології.
- •Історія становлення деонтологічних знань.
- •Загальна характеристика юридичної деонтології як науки та навчальної дисципліни.
- •Роль юридичної деонтології в системі гуманітарних наук.
- •Тема 2. Загальна характеристика юридичної наукової та навчальної діяльності.
- •Поняття юридичної науки та її структура.
- •Зміст та функції юридичної науки.
- •Система юридичної освіти в Україні.
- •Учасники навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів юридичної освіти.
- •Особливості правової освіти в Україні.
- •Освітньо-кваліфікаційні характеристики фахівця за спеціальністю «правознавство».
- •Суб’єкти правоосвітньої діяльності.
- •Тема 3. Види юридичної діяльності.
- •Основні юридичні спеціальності.
- •Види юридичної практичної діяльності.
- •Професійна діяльність юристів-спеціалістів.
- •Суддівська діяльність.
- •5. Прокурорська діяльність.
- •6.Слідча діяльність.
- •Консультативна діяльність.
- •Адвокатська діяльність.
- •Нотаріальна діяльність.
- •Юридична виконавча діяльність.
- •Специфіка діяльності органів дпс України.
- •Тема 4. Професійна культура юриста (прикордонника).
- •Поняття професійної культури юриста (прикордонника).
- •Фактори формування професійної культури юриста (прикордонника).
- •Принципи професійної культури юриста (прикордонника).
- •Причини професійної деформації юристів (прикордонників).
- •Етична культура юриста (прикордонника).
- •Етика діяльності юриста (прикордонника).
- •Принципи моральної культури юриста (прикордонника).
- •Правова культура юриста (прикордонника).
- •Психологічна культура юриста (прикордонника).
- •Поняття психології в юридичній діяльності юриста (прикордонника).
- •Психологія спілкування та міжособистісних відносин юристів (прикордонників).
- •Конфлікти в професійній діяльності юристів (прикордонників).
- •Інтелектуальна культура юриста (прикордонника).
- •Естетична кульура юриста (прикордонника).
- •Тема 5. Духовно-національні почуття юриста (прикордонника)
- •Духовна культура юриста (прикордонника).
- •Національна культура юриста (прикордонника).
- •Національний та державний обов’язок правоохоронця.
- •Політична культура юриста (прикордонника).
- •Принцип політичної культури юриста (прикордонника).
- •Поняття та структура правосвідомості юриста (прикордонника)
- •Поняття деонтологічної правосвідомості юриста (прикордонника).
- •Поняття правового виховання юристів (прикордонників).
- •Службовий обов’язок правоохоронця.
-
Види юридичної практичної діяльності.
Основою методології пізнання юридичної практичної діяльності є діяльністний підхід, який має статус загальнонаукового і використовується багатьма гуманітарними науками - філософією, соціологією, психологією та іншими. Це дає підстави вивчати юридичну практичну діяльності як вигляд або форму соціальної діяльності взагалі, а серед характеристик виділяти ознаки, які притаманні усім видам соціальної діяльності, та ознаки, що є специфічними та унікальними для юридичної практичної діяльності. загальнонауковому аспекті соціальна практична діяльність розглядається як форма свідомого та активного відношення людини, соціуму до навколишнього світу, що є домінантою та фактором розвитку суспільства, умовою його існування, складовою частиною його культури, зміст якої складає його доцільна зміна та перетворення в інтересах людей і яка містить в собі мету, засоби, результат і власне самий процес діяльності. Основні складові та характеристики правової практичної діяльності містять:зміст, який включає її суб'єкти, учасники, правові дії, засоби, завдання, цілі, мотиви, результати тощо;внутрішня організація (форма, структура), яка розкривається через поняття правових процесів, режимів, процедур, стадій, процесуальних проваджень тощо;зовнішня форма, що виявляється і визначається у поняттях правотворчих та правозастосовчих актів, судових рішень, подань прокурорів, угод, актів тлумачення чи інтерпретації нормативно-правових актів, промов адвокатів у судах, скарг, заяв і т. ін.;види правової діяльності, зокрема правотворчої, правозастосовчої, правореалізуючої, контрольної, наглядової, установчої або слідчої, адвокатської, суддівської, прокурорської, арбітражної, нотаріальної або нормативної, конкретизаційної, інтерпретаційної, інтерпретаційної правової діяльності;зовнішні зв'язки з оточуючим середовищем, тобто її функції, соціальна цінність, призначення, результативність, ефективність. Унікальною та універсальною властивістю, яка притаманна лише юридичній діяльності, є її юридичність. юридична практична діяльність може розглядатися як вид соціальної діяльності - правова діяльність, поряд з іншими формами нормативно регламентованої діяльності моральною, релігійною, корпоративною, традиційною або звичаєвою, а також один із видів правової діяльності чи правової форми соціальної діяльності — юридична діяльність, і наостаннє — як вид юридичної діяльності — юридична практична діяльність.
-
Професійна діяльність юристів-спеціалістів.
Юрист — це професіонал, який має фундаментальні та спеціальні правові знання, глибоко переконаний у винятковому призначенні права і законності для суспільства, кваліфіковано користується юридичним інструментарієм при розв´язанні юридичних проблем в ім´я захисту прав і законних інтересів громадян. Масовість юридичної професії. Елітність. Особлива відповідальність. Конфліктність. Юридична діяльність дуже часто відбувається на стику протилежних інтересів в умовах протидії або відкритої боротьби: позивач - відповідач, обвинувачений -потерпілий, правопорушник — співробітник правоохоронного органу тощо. Інтелектуальна привабливість. Будь-яка кваліфікована робота вимагає від свого виконавця наявності певного рівня інтелекту (професійних знань, оціночних критеріїв,*почуттів, професійного етикету). Однак, щодо роботи юриста, слід сказати, що це в більшості випадків інтелектуальна робота. Колективність праці. Поряд з принципами самостійності, індивідуальної відповідальності, процесуальної незалежності робота юристів багато в чому має колективний характер.