- •Тема 1. Теоретичні та методологічні засади юридичної деонтології.
- •Поняття юридичної деонтології.
- •Предмет та структура курсу «Юридична деонтологія».
- •Функції юридичної деонтології.
- •Історія становлення деонтологічних знань.
- •Загальна характеристика юридичної деонтології як науки та навчальної дисципліни.
- •Роль юридичної деонтології в системі гуманітарних наук.
- •Тема 2. Загальна характеристика юридичної наукової та навчальної діяльності.
- •Поняття юридичної науки та її структура.
- •Зміст та функції юридичної науки.
- •Система юридичної освіти в Україні.
- •Учасники навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів юридичної освіти.
- •Особливості правової освіти в Україні.
- •Освітньо-кваліфікаційні характеристики фахівця за спеціальністю «правознавство».
- •Суб’єкти правоосвітньої діяльності.
- •Тема 3. Види юридичної діяльності.
- •Основні юридичні спеціальності.
- •Види юридичної практичної діяльності.
- •Професійна діяльність юристів-спеціалістів.
- •Суддівська діяльність.
- •5. Прокурорська діяльність.
- •6.Слідча діяльність.
- •Консультативна діяльність.
- •Адвокатська діяльність.
- •Нотаріальна діяльність.
- •Юридична виконавча діяльність.
- •Специфіка діяльності органів дпс України.
- •Тема 4. Професійна культура юриста (прикордонника).
- •Поняття професійної культури юриста (прикордонника).
- •Фактори формування професійної культури юриста (прикордонника).
- •Принципи професійної культури юриста (прикордонника).
- •Причини професійної деформації юристів (прикордонників).
- •Етична культура юриста (прикордонника).
- •Етика діяльності юриста (прикордонника).
- •Принципи моральної культури юриста (прикордонника).
- •Правова культура юриста (прикордонника).
- •Психологічна культура юриста (прикордонника).
- •Поняття психології в юридичній діяльності юриста (прикордонника).
- •Психологія спілкування та міжособистісних відносин юристів (прикордонників).
- •Конфлікти в професійній діяльності юристів (прикордонників).
- •Інтелектуальна культура юриста (прикордонника).
- •Естетична кульура юриста (прикордонника).
- •Тема 5. Духовно-національні почуття юриста (прикордонника)
- •Духовна культура юриста (прикордонника).
- •Національна культура юриста (прикордонника).
- •Національний та державний обов’язок правоохоронця.
- •Політична культура юриста (прикордонника).
- •Принцип політичної культури юриста (прикордонника).
- •Поняття та структура правосвідомості юриста (прикордонника)
- •Поняття деонтологічної правосвідомості юриста (прикордонника).
- •Поняття правового виховання юристів (прикордонників).
- •Службовий обов’язок правоохоронця.
Тема 1. Теоретичні та методологічні засади юридичної деонтології.
-
Поняття юридичної деонтології.
У сучасних словниках цей термін уточнюється і відтворюється для характеристики розділу етики, у якому досліджуються проблеми належного обов’язку. Можна зустріти в літературі й більш конструктивний підхід до розуміння суті деонтології, коли в ній убачають не просто розділ етики, а вчення системи знань про юридичні, професійні та моральні обов’язки і правила поведінки професіоналів стосовно підлеглих.
Деонтологія як галузь юридичної науки ще не завершила своєї структуризації і не сформувала традицій, стереотипів наукового мислення. Основні визначення юридичної деонтології як науки. В. М. Горшенєв стверджує, що юридична деонтологія – це галузь юридичної науки, яка узагальнює систему знань про мистецтво спілкування та мудрість прийняття правильного рішення в юридичній практиці. Головне призначення та суть юридичної деонтології, на думку В. М. Горшенєва, полягає в тому, що вона як галузь знань узагальнює в собі інформацію про мистецтво спілкування і мудрість прийняття правильного рішення. Погляди на юридичну деонтологію, викладені професором В. Сокуренком, є діаметрально протилежними. Деонтологія, на його думку, відображає внутрішні процеси теперішнього і майбутнього. С. С. Сливка виходить з того, що деонтологія – це розділ етики, який вивчає проблеми обов’язку, сферу обов’язкового, усі форми моральних вимог і їх співвідношення. О. В. Шмоткін під юридичною деонтологією розуміє систему загальних знань про юридичну практику, вимоги до професійних і особистих якостей юриста, про систему формування цих якостей. Такої ж думки дотримуються С. Гусарєв, О. Карпов, О. Тихоміров. О. Скакун та І. Овчаренко зазначають, що юридична деонтологія – галузь юридичної науки і навчальна дисципліна, яка є узагальненою системою знань про кодекс професійної поведінки юриста. Як навчальну дисципліну юридичну деонтологію було запроваджено для вивчення у другій половині 80-х років. Її започаткував професор В. М. Горшенєв у Харківському інституті. У 1988 р. вийшов друком перший навчальний посібник з цієї дисципліни.
-
Предмет та структура курсу «Юридична деонтологія».
Деонтологія складається із двох частин: загальної та особливої. Загальна частина – це короткий курс юридичної деонтології, яку вивчають у всіх юридичних навчальних закладах. Особлива частина – це теми, що вивчають матеріал, безпосередньо пов'язаний зі специфікою прикордонної служби, особливостями вияву деонтологічних знань у професійній діяльності захисника кордону. До загальної частини належать такі теми: теоретичні та методологічні засади юридичної деонтології, загальна характеристика юридичної наукової та навчальної діяльності, характеристика окремих видів юридичної діяльності. Особливу частину складають теми: професійна культура прикордонника, духовно-національні почуття прикордонника України, формування деонтологічної правосвідомості прикордонника.
-
Функції юридичної деонтології.
Функції, що стосуються особи юриста: формування у юриста правової свідомості та правової культури, конкретизація правомірності дій юристів, підвищення рівня правового почуття у суб’єктів права, виховання в юристів поваги до права, установлення юристом об’єктивної правової дійсності, сприяння вибору юристом справедливого рішення, виховання у правоохоронців духовної, моральної та юридичної відповідальності, дотримання безпеки життєдіяльності. 2. Функції, які відображають процес формування національного права в Україні: утвердження національного духу українського права, забезпечення панування права, створення необхідних передумов функціонування української національної правової теорії. 3. Функції, які сприяють регулювання суспільних відносин у державі: уміння визначити цінність права та цінність держави, сприяння формуванню цивілізованого правопорядку в Україні, сприяння виробленню індивідуальних (власних) норм професійної поведінки юриста (деонтологічних норм).