11. Специфіка діяльності органів дпс України.

Однією з найбільш важливих функцій органів управління будь-якої системи є інформаційне забезпечення її діяльності. Ця діяльність спрямована на створення, організацію, функціонування та вдосконалення інформаційних систем, які служать успішному досягненню мети управління.Практика діяльності ДПС підтверджує пріоритетне значення системи інформаційного забезпечення як ланки, що зумовлює ефективність роботи всієї податкової системи. Система інформаційного забезпечення здійснює інформаційну підтримку органів ДПС у всіх напрямах службової діяльності, надаючи багатоцільову, статистичну, аналітичну та довідкову інформацію. Інформаційне забезпечення управління – комплекс організаційних, правових, технічних, технологічних заходів, засобів та методів, що забезпечують у процесі управління і функціонування системи інформаційні зв’язки її елементів шляхом оптимальної організації інформаційних масивів баз даних і знань. У зв’язку з розвитком ДПС, одночасно із збільшенням кількості платників податків та обов’язкових платежів до бюджету, надзвичайно збільшився потік інформації, що надходить на адресу податківців, зросла кількість документів, що потребують негайного реагування, обсяг інформації давно перейшов межу, коли прості засоби обробки інформації дозволяють оперативно та доброякісно її обробити. Це можна здійснити лише за умови функціонування інформаційних систем (ІС).

Інформаційна система – організований комплекс збирання, зберігання, накопичення, обробки, оновлення, пошуку, відображення та надання споживачам інформації, необхідної для ефективного управління.До складу інформаційних систем входять: інформація (відомості), персонал, організаційні та технічні засоби, методи та процедури роботи з інформацією, джерела та здобувачі інформації, носії (паперові, електронні, магнітні тощо). Основні завдання інформаційних систем:постійне поповнення необхідною інформацією;своєчасне забезпечення відповідних споживачів достовірними даними;збирання, обробка даних про стан та результати роботи об’єктів управління для інформування вищих органів управління;аналітична обробка інформації, необхідної для прийняття управлінських р

Тема 4. Професійна культура юриста (прикордонника).

1. Поняття професійної культури юриста (прикордонника).

Поняття професійної культури тісно пов´язане з поняттям культура праці. Професійна культура невіддільна від культури особи, яку характеризує насамперед праця, діяльність, виконання службових обов´язків. Професійну діяльність юриста характеризують такі категорії: професійна орієнтація, професійне самоутвердження, професійна майстерність, талант, соціальні почуття, професіоналізм, продуктивна діяльність та ін. Професійна майстерність юриста визначається передусім високим рівнем теоретичної підготовленості, продуктивною діяльністю, талантом, високими моральними якостями, розвиненими соціальними почуттями. Одним із критеріїв професіоналізму юриста є вироблення власного почерку юридичної діяльності, постійна потреба продуктивно працювати, виховання необхідних навичок та звичок. Продуктивність праці у професійній діяльності юриста виявляється у прагненні встановити істину і прийняти правильне рішення, застосовуючи нові, прогресивні засоби, уникаючи приниження честі та гідності людини. Предметом професійної моралі правника є загальнолюдська мораль, на якій позначається характер юридичної діяльності. Етапи формування професійної культури впливають на професійну мораль юриста, основу якої становлять регулювання службових взаємин, допомога у здійсненні правильного вибору при виконанні службових обов´язків, оптимальній реалізації прийнятого рішення у практичній діяльності.Професійна мораль певним чином регулюється. Професійна мораль — це система моральних та морально-правових норм, які регулюють дії та поведінку особи у професійній діяльності. Слід зазначити, що професійна культура як властивість юриста визначається його певним правовим статусом. Специфічна суть юридичної професійної культури конкретизується у таких ознаках (функціях): - формування почуття моральної та юридичної відповідальності; - дотримання сформованого позитивного стереотипу поведінки; - вироблення моральної обґрунтованості службових взаємовідносин; - готовність бездоганно виконувати службовий обов´язок; - вироблення культури професійних дій; - погодження суспільних (надаючи їм перевагу) і особистих інтересів юриста; - недопущення професійної деформації; - застереження від виявів бюрократизму тощо. Уміння бездоганно виконувати свій службовий обов´язок дається юристові не відразу, воно виховується, формується шляхом розвитку професійної культури. Важливою ознакою професійної культури є вироблення такого стереотипу мислення, за якого суспільні інтереси ставляться вище, ніж особисті. Чи не найважливішою рисою професійної культури є недопущення професійної деформації юриста, оскільки саме вона завдає великої шкоди юридичній діяльності, по суті, паралізує, виводить з ладу працівників правоохоронних та судових органів. Крім цього, юрист як професіонал повинен максимально використовувати у своїй діяльності духовні та моральні надбання людства. Професійна культура, хоча й об´єднує інші види культури (субкультури) особи юриста, проте вона сама є субкультурою стосовно професійної культури взагалі. Тобто професійна культура юриста - це лише один вид культури всіх можливих професій.