6.Слідча діяльність.

Це окремий вид практичної юридичної діяльності, який заслуговує на особливу увагу з погляду його ролі та функціонального призначення у процесі здійснення правосуддя. Слідчу діяльність в аспекті кримінального процесу справді не можна розглядати відокремлено від діяльності суду або прокуратури, але видається цілком можливим виділити її характерні риси та особливості, які б на початковому етапі юридичного навчання допомогли скласти первинні особисті уявлення щодо цього напряму практичної діяльності юристів, визначитися на майбутнє у своїй професійній орієнтації. Основним завданням слідства є розкриття злочину. слідчий — це спеціаліст юрист, працівник спеціального відомства, який у встановленому законом порядку здійснює досудове розслідування кримінальних справ для їх подальшого розгляду в органах правосуддя — судах. Характерні риси слідчої діяльності, серед яких слід назвати такі: основне призначення слідчої діяльності є розслідування злочинів, слідча діяльність дуже чітко регламентована кримінально-процесуальним законом, хоча, з іншого боку, у прийнятті рішень слідчий залишається процесуально незалежною постаттю, здійснення слідства передбачає наявність у відповідного суб’єкта владних повноважень, які гарантовані державою та здійснюються від імені держави, діяльність слідчого характеризується високим рівнем відповідальності, а також надмірним рівнем емоційного напруження, слідчій діяльності властиві також елементи примусу, на що вказує B.C. Кузьмічов у своїй монографії, це пояснюється не тільки власне характером слідчої діяльності, а й тим, що в ході встановлення об’єктивної істини зацікавлені, в тому учасники процесу, чинять протидію, для подолання якої і необхідно застосовувати примус, слідча діяльність, виходячи зі специфіки об’єкта свого впливу, передбачає виявлення елементів творчості у ході пошуку об’єктивної істини. Говорячи про слідчу діяльність як можливість здійснювати слідчі дії, необхідно обов’язково згадати про таку форму розслідування як дізнання, що характерне не тільки для органів слідства. Закон передбачає, що розслідування кримінальних справ можуть здійснювати також міліція, командири військових частин, митні органи, начальники виправно-трудових установ, органи пожежного нагляду, охорони кордонів, капітани морських суден, але кожний у межах своєї компетенції, передбаченої законом. Проте відмінність полягає в тому, що одні з названих вище суб’єктів виконують слідчі дії фрагментарно, в міру необхідності, а інші — працюють на професійній основі. до кандидатів на посаду слідчого ставляться досить високі вимоги — вища юридична освіта, знання специфіки роботи системи правоохоронних органів, знання процесуального законодавства та навички його застосування, розвинений інтелект, уміння використовувати у мисленні закони логіки, високий рівень комунікативності, моральної культури тощо. Слідчі дії: допит, експеримент, впізнання, огляд та ін. відрізняються за своїм змістом. Своєрідною рисою розслідування є необхідність збереження слідчої таємниці. Контроль за роботою слідчих підрозділів здійснюється як з боку відомства, в якому зосереджено орган слідства, так і з боку інших правоохоронних структур, зокрема суду і прокуратури.