- •Тема 1. Теоретичні та методологічні засади юридичної деонтології.
- •Поняття юридичної деонтології.
- •Предмет та структура курсу «Юридична деонтологія».
- •Функції юридичної деонтології.
- •Історія становлення деонтологічних знань.
- •Загальна характеристика юридичної деонтології як науки та навчальної дисципліни.
- •Роль юридичної деонтології в системі гуманітарних наук.
- •Тема 2. Загальна характеристика юридичної наукової та навчальної діяльності.
- •Поняття юридичної науки та її структура.
- •Зміст та функції юридичної науки.
- •Система юридичної освіти в Україні.
- •Учасники навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів юридичної освіти.
- •Особливості правової освіти в Україні.
- •Освітньо-кваліфікаційні характеристики фахівця за спеціальністю «правознавство».
- •Суб’єкти правоосвітньої діяльності.
- •Тема 3. Види юридичної діяльності.
- •Основні юридичні спеціальності.
- •Види юридичної практичної діяльності.
- •Професійна діяльність юристів-спеціалістів.
- •Суддівська діяльність.
- •5. Прокурорська діяльність.
- •6.Слідча діяльність.
- •Консультативна діяльність.
- •Адвокатська діяльність.
- •Нотаріальна діяльність.
- •Юридична виконавча діяльність.
- •Специфіка діяльності органів дпс України.
- •Тема 4. Професійна культура юриста (прикордонника).
- •Поняття професійної культури юриста (прикордонника).
- •Фактори формування професійної культури юриста (прикордонника).
- •Принципи професійної культури юриста (прикордонника).
- •Причини професійної деформації юристів (прикордонників).
- •Етична культура юриста (прикордонника).
- •Етика діяльності юриста (прикордонника).
- •Принципи моральної культури юриста (прикордонника).
- •Правова культура юриста (прикордонника).
- •Психологічна культура юриста (прикордонника).
- •Поняття психології в юридичній діяльності юриста (прикордонника).
- •Психологія спілкування та міжособистісних відносин юристів (прикордонників).
- •Конфлікти в професійній діяльності юристів (прикордонників).
- •Інтелектуальна культура юриста (прикордонника).
- •Естетична кульура юриста (прикордонника).
- •Тема 5. Духовно-національні почуття юриста (прикордонника)
- •Духовна культура юриста (прикордонника).
- •Національна культура юриста (прикордонника).
- •Національний та державний обов’язок правоохоронця.
- •Політична культура юриста (прикордонника).
- •Принцип політичної культури юриста (прикордонника).
- •Поняття та структура правосвідомості юриста (прикордонника)
- •Поняття деонтологічної правосвідомості юриста (прикордонника).
- •Поняття правового виховання юристів (прикордонників).
- •Службовий обов’язок правоохоронця.
-
Національна культура юриста (прикордонника).
Національні цінності – це велике інтелектуальне багатство, невичерпний резерв відтворення загальнолюдських цінностей, культурних і моральних традицій народу. Право і держава формуються під впливом національної ідеї, яка є для кжного суспільства індивідуальною. Під національною культурою прикордонника розуміємо знання культурно-правової спадщини української нації, її прав, усвідомлення політико-правової мети української нації, засвоєння мовленнєвої культури та їх упровадження у професійну діяльність. Чинниками національної культури прикордонника є державна українська мова, мовлення, мовленнєвий режим та етикет. Безперечно, кожному прикордонникові треба засвоїти мовну культуру. Другий важливий чинник національної культури прикордонника – його мовлення, невід’ємне від думки слово. Зауважимо, що нині ділове українське мовлення у галузі юриспруденції перебуває ще на низькому рівні. Основним компонентом національної культури, правника є його національне мислення. Функції: правовий захист інтересів своєї нації, подолання антинаціональної психології у громадян, підтримання національних ідей в юридисному регулюванні суспільних відносин, запобігання скептецизму. Є потреба заново прийняти закон про мову.
-
Національний та державний обов’язок правоохоронця.
Під ним розуміємо систему принципів буття української нації, які повинен поважати правник у процесі своєї професійної діяльності. Для громадян нашої країни національний обов’язок, який розпочинається з утвердженням української мови. Виступає на перше місце. Національний обов’язок щодо поліпшення мовної ситуації в Україні насамперед повинні сумлінно виконувати службовці. Професійним інструментом для прикордонника є слова, втілення думки у слово. Національний обовязок прикордонника повинен так само сумлінно виконувати, як і професійний, службовий, функціональний чи інший. Сучасний український прикордонник повинен чітко виконувати вимоги Всезагальної декларації прав людини (1948). 28 жовтня 1989 р. прийнято Закон „Про мови в Україні”. Це питання врегульоване також Конституцією України від 28 червня 1996 р. Відтак національний обов’язок прикордонника набув правового змісту, оскільки Основний Закон закріпив результати багатовікової боротьби українського народу за свою державність. У ньому панує національний зміст права. Поряд із національним обов’язком для національної культури прикордонника велике значення має його конституційний обов’язок, який випливає із Конституції України. Згідно з яким прикордонник забов’язаний захищати свою Вітчизну, незалежність, теритоіальну цілісність держави, націлювати громадян на збереження природи, національної культурної спадщини.
-
Політична культура юриста (прикордонника).
Політична культура юриста – це рівень реальної оцінки ним політичної ситуації, яка має безпосереднє відношення до правових явищ, вироблення власних політико-національних переконань з метою політичного прогнозування ефективності національного права. Розвиток політичної культури юриста полягає у свідомому засвоєнні і критичному осмисленні ним історичних та політичних знань. Це означає, що політична культура як суспільний феномен у першу чергу потребує інтелектуального осмислення історичного досвіду українського народу. Не менш важливою є здатність кожного юриста виробити політичний імунітет проти деформації почуттів та переконань, які стають причиною не правильного, а то й фальшивого тлумачення політичного становища в Україні. Для глибокого розуміння такого компонента політичної культури юриста як здатність передбачити політичні наслідки власної правоохоронної діяльності, необхідно звернутися до політичної думки України. Її суть полягає у поясненні закономірностей, основних напрямків суспільного процесі в Україні. Адже юрист не повинен бути пасивним суб`єктом політичного життя українського народу. Опановуючи політичну науку, він усвідомлює мету розвитку українського суспільства, знаходячи ефективні правові методи розуміння цього процесу. У цілому можна сказати, що політична культура юриста є основою розв`язання правових проблем при виконання службових обов`язків. Специфіку політичної культури нації зумовлює своєрідність національної культури вцілому, оскільки першовитоком є духовно-ментальні алгоритми етносу. Різні форми культури пов`язані з “душею народу”.