Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
юд.doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
21.12.2018
Размер:
272.38 Кб
Скачать
  1. Поняття правового виховання юристів (прикордонників).

Правове виховання — це цілеспрямований постійний вплив на людину з метою формування у неї правової культури і активної правомірної поведінки. Правове виховання тісно пов'язане з усіма видами соціального виховання — моральним, політичним, естетичним та ін. Їх можна назвати «субправовими», тобто такими, що «прилягають до правового», «пов'язані з правовим», оскільки всі вони втягуються в орбіту правового виховання. Ознаки правового виховання: 1) будується на засадах системи норм права; 2) припускає впровадження в правосвідомість виховуваних складових елементів упорядкованих суспільних відносин — дозволянь, зобов'язувань, заборон. 3) спирається на можливість застосування примусової сили держави через покладання юридичної відповідальності на правопорушників; 4) охоплює суб'єктів права, які не тільки додержуються правових норм, а й є схильними до правопорушень та порушили ці норми; 5) здійснюється за допомогою спеціальних правовиховних способів і засобів; 6) здійснюється вихователями, що, як правило, мають юридичну освіту або спеціальну юридичну підготовку. Зміст правового виховання — це процес цілеспрямованого і систематичного впливу на правосвідомість особи (групи) за допомогою сукупності правовиховних заходів, певних способів і заходів, які має у своєму розпорядженні суспільство. Функції правового виховання: 1) передача виховуваним (індивідам, громадським групам) певної суми правових знань, навичок, умінь; 2) формування правових ідей, почуттів, переконань у правосвідомості виховуваних, вироблення правової настанови на правомірну поведінку.

  1. Службовий обов’язок правоохоронця.

Прикордонник виконує обов’язок здбільшого під впливом різних чинників – дежави, закону, трудового колекитву, громадскості, а також під впливом власних внутрішніх переконань. Види обов´язку: національний (під яким розуміється необхідність і готовність прикордонника охороняти та захищати кордони Вітчизни у процесі професійної діяльності), суспільний, державний (це не обхідність і готовність прикордонників як представників державного органу – правоохоронного органу спеціального призначення – охороняти та захищати інтереси держави у своїй проіфесійній діяльності), громадський (це необхідність і готовність прикордонника обстоювати суспільні інтереси громадян), моральний (упровадження у практику реалізації юридичних норм певних моральних вимог), духовний (необхідність постійного вдосконалення професійної підготовки, формування усталених гуманістично-ціннісних орієнтацій культури, що сприяє адекватному виконанню службової діяльності), професійний (глибоке усвідомлення необхідності професійних дій для захисту законних прав і свобод громадян), службовий (готовність виконувати дії, зумовлені служюовим станом прикордонника), функціональний (потреба виконувати постійне конкретне завдання, яке визначається з часу призначення на посаду). Прикордонник виконує свій службовий обов’язок на основі відповідних принципів. Головним серед них є: верховенство закону, незалежність, демократизм, гуманізм, конфедеційність, законність. Основними принципами обов’язку є компетентність, обов‘язковість, неупередженість, етичність і ретельність. Служюовий обов’язок прикордонника має передбачати перспективу державотворчого процесу в Україні. Кожен спеціаліст-прикордонник, виконуючи службові обов’язки, зміцнює правопорядок, робить внесок у процес будівництва правової Української держави.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]