7. Консультативна діяльність.

Консультант у перекладі з лат. означає радник, тобто фахівець, службовим обов’язком якого є давати поради, висновки з питань його спеціальності. Таким чином, юридична консультативна діяльність — це професійна діяльність юристів, — фахівців з різних галузей права, основною функцією яких є правове забезпечення різноманітних форм та методів діяльності тієї організаційної структури, яка користується правовими послугами юрисконсульта. Юрисконсульти працюють і в державному, і в недержавному секторі, і безліч виробничих завдань повсякденного характеру, які виникають у їхній роботі, іноді виводять їх зі сфери правової у сферу адміністративної діяльності: підготовка проектів документів, їх візування, доповнення, перевірка фінансової надійності клієнтів, замовників, партнерів та ін.., попередження правопорушень на виробництві та організація профілактичних заходів, ведення агітаційно-пропагандистської та правовиховної роботи, представлення та захист інтересів організації в інших органах, установах, забезпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки організації. Юрисконсультом державного підприємства, установи може бути особа з вищою (або неповною вищою) юридичною освітою, яка володіє необхідними знаннями та навичками у справі правового забезпечення діяльності цих організацій та надання інших видів правової допомоги. Крім того, для осіб, не мають досвіду роботи, передбачається обов’язкове проходження стажування на базі управлінь юстиції в області або в містах Києві та Севастополі. Він повинен знати: постанови, розпорядження, накази вищих органів. Методичні, нормативні та інші керівні матеріали щодо правової діяльності підприємства, чинне законодавство (цивільне, трудове, фінансове, адміністративне право), технічні засоби механізації та автоматизації довідково-інформаційної роботи щодо законодавства, порядок ведення обліку та складання звітів про господарсько-фінансову діяльність підприємства, порядок укладення та оформлення господарських договорів, основи економіки, організації праці, виробництва та управління, правила та норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту.

8. Адвокатська діяльність.

Адвокатура України — є добровільне професійне громадське об’єднання, покликане сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу. Досить висока роль адвокатської роботи в системі економічних відносин, де виникають проблеми захисту власності, відшкодування збитків, повернення втраченого майна. Не менш важливою вбачається роль адвокатів і в системі політичних стосунків між окремими організаціями, громадянами та державою, коли виборюється право на існування, захищаються честь, гідність, повертається чесне ім’я людині тощо. Основні види юридичної допомоги, які може здійснювати адвокат: давати консультації та роз’яснення з юридичних питань, надавати усні та письмові довідки щодо законодавства, тлумачити громадянам зміст окремих юридичних слів та формул, складати за дорученням своїх клієнтів скарги та інші документи, що мають правове значення для справи, здійснювати також представництво в суді або інших органах держави шляхом особистої присутності, надавати юридичну допомогу підприємствам, організаціям, установам у питаннях правового забезпечення їхньої діяльності, допомагати в організації підприємництва, підтриманні господарських зв’язків у межах країни та за її кордонами, виконують свої обов’язки із захисту та представництва інтересів у процесі дізнання та попереднього слідства. З погляду організаційної структури юристи можуть здійснювати адвокатську діяльність індивідуально шляхом створення адвокатського бюро та колективно шляхом об’єднання з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори відповідно до Закону України "Про адвокатуру". Адвокатом, за Законом "Про адвокатуру", може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, котрий склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Він не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, національної безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути й особа, яка має судимість. Кваліфікаційні іспити включають відповіді на усні запитання з різних галузей права, вирішення практичних завдань, співбесіди тощо.