- •Тема 1. Теоретичні та методологічні засади юридичної деонтології.
- •Поняття юридичної деонтології.
- •Предмет та структура курсу «Юридична деонтологія».
- •Функції юридичної деонтології.
- •Історія становлення деонтологічних знань.
- •Загальна характеристика юридичної деонтології як науки та навчальної дисципліни.
- •Роль юридичної деонтології в системі гуманітарних наук.
- •Тема 2. Загальна характеристика юридичної наукової та навчальної діяльності.
- •Поняття юридичної науки та її структура.
- •Зміст та функції юридичної науки.
- •Система юридичної освіти в Україні.
- •Учасники навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів юридичної освіти.
- •Особливості правової освіти в Україні.
- •Освітньо-кваліфікаційні характеристики фахівця за спеціальністю «правознавство».
- •Суб’єкти правоосвітньої діяльності.
- •Тема 3. Види юридичної діяльності.
- •Основні юридичні спеціальності.
- •Види юридичної практичної діяльності.
- •Професійна діяльність юристів-спеціалістів.
- •Суддівська діяльність.
- •5. Прокурорська діяльність.
- •6.Слідча діяльність.
- •Консультативна діяльність.
- •Адвокатська діяльність.
- •Нотаріальна діяльність.
- •Юридична виконавча діяльність.
- •Специфіка діяльності органів дпс України.
- •Тема 4. Професійна культура юриста (прикордонника).
- •Поняття професійної культури юриста (прикордонника).
- •Фактори формування професійної культури юриста (прикордонника).
- •Принципи професійної культури юриста (прикордонника).
- •Причини професійної деформації юристів (прикордонників).
- •Етична культура юриста (прикордонника).
- •Етика діяльності юриста (прикордонника).
- •Принципи моральної культури юриста (прикордонника).
- •Правова культура юриста (прикордонника).
- •Психологічна культура юриста (прикордонника).
- •Поняття психології в юридичній діяльності юриста (прикордонника).
- •Психологія спілкування та міжособистісних відносин юристів (прикордонників).
- •Конфлікти в професійній діяльності юристів (прикордонників).
- •Інтелектуальна культура юриста (прикордонника).
- •Естетична кульура юриста (прикордонника).
- •Тема 5. Духовно-національні почуття юриста (прикордонника)
- •Духовна культура юриста (прикордонника).
- •Національна культура юриста (прикордонника).
- •Національний та державний обов’язок правоохоронця.
- •Політична культура юриста (прикордонника).
- •Принцип політичної культури юриста (прикордонника).
- •Поняття та структура правосвідомості юриста (прикордонника)
- •Поняття деонтологічної правосвідомості юриста (прикордонника).
- •Поняття правового виховання юристів (прикордонників).
- •Службовий обов’язок правоохоронця.
-
Роль юридичної деонтології в системі гуманітарних наук.
Юридична деонтологія націлена на забезпечення високоякісного, високогуманного ставлення до такої соціальної цінності, як особа. Юрист повинен захищати інтереси особи. З цього випливає, яке значення для суспільства в цілому або для окремо взятої людини має якісне виконання свого обов’язку юристами. Саме працівникам цієї професії ми багато в чому довіряємо свою долю, своє майбутнє. Юрист є представник найбільш гуманної професії, що ще раз підтверджує висновок про особливе значення проблем професійного етикету, їх головне місце у системі знань науки «Юридична деонтологія».
Тема 2. Загальна характеристика юридичної наукової та навчальної діяльності.
-
Поняття юридичної науки та її структура.
Термін «наука» вживається для позначення однієї з форм суспільної свідомості, системи знань про дійсність, сфери людської діяльності, метою, призначенням і функцією якої є напрацювання і систематизація знань про дійсність, окремі галузі науки. Коли наука розглядається як сукупність знань про дійсність, до її складу входять: гіпотези й теорії, закони та тенденції, принципи і постулати, методи, категорії та поняття, наукові факти, наукові проблеми та завдання тощо. Якщо наука розглядається як специфічна людська діяльність, то до її складу належать: суб’єкти діяльності – учені з їхніми знаннями й уміннями, кваліфікацією і досвідом, поділом і кооперацією праці, наукові установи, творчі колективи тощо, цілі діяльності – пізнання світу, його відбиток, функції діяльності – описування, пояснення, прогнозування, засоби діяльності – експериментальне й лабораторне устаткування, системи інформацій, методи діяльності – правила, прийоми, операції науково-дослідної діяльності, понятійний апарат, теорії, концепції, теоретичні конструкції, а також інші форми наукових знань, форми діяльності – теоретизування, експериментування, дослідження, конструювання тощо, об’єкти діяльності – дійсність або навколишній світ, результати діяльності – сукупність наукових знань. Юридична наука – це спеціалізована галузь наукових знань у сфері гуманітарних наук, наукова діяльність, що спрямована на вивчення права в теоретичному і прикладному аспектах, правових форм організації та функціонування держави, суспільства, їхні окремі інститути. Структуру чи систему юриспруденції складають різноманітні юридичні науки: історико-теоретичні (тдп, ідп, івдп, філософія права і соціологія права), управлінського циклу (конституційне право, теорія управління, адміністративне право), цивілістичні (цивільне право, цивільний процес, арбітражний процес, сімейне право), криміналістичні (кримінальне право, кримінальний процес, виправно-трудове право), прикладні (судова медицина, судова психологія, судова бухгалтерія). Особливістю юридичної науки у порівнянні з іншими гуманітарними науками є те, що вона має прикладний характер, покликана обслуговувати практичні потреби правового регулювання суспільних відносин, сприяти вдосконаленню законодавства і правової практики.