- •Тема 1. Теоретичні та методологічні засади юридичної деонтології.
- •Поняття юридичної деонтології.
- •Предмет та структура курсу «Юридична деонтологія».
- •Функції юридичної деонтології.
- •Історія становлення деонтологічних знань.
- •Загальна характеристика юридичної деонтології як науки та навчальної дисципліни.
- •Роль юридичної деонтології в системі гуманітарних наук.
- •Тема 2. Загальна характеристика юридичної наукової та навчальної діяльності.
- •Поняття юридичної науки та її структура.
- •Зміст та функції юридичної науки.
- •Система юридичної освіти в Україні.
- •Учасники навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів юридичної освіти.
- •Особливості правової освіти в Україні.
- •Освітньо-кваліфікаційні характеристики фахівця за спеціальністю «правознавство».
- •Суб’єкти правоосвітньої діяльності.
- •Тема 3. Види юридичної діяльності.
- •Основні юридичні спеціальності.
- •Види юридичної практичної діяльності.
- •Професійна діяльність юристів-спеціалістів.
- •Суддівська діяльність.
- •5. Прокурорська діяльність.
- •6.Слідча діяльність.
- •Консультативна діяльність.
- •Адвокатська діяльність.
- •Нотаріальна діяльність.
- •Юридична виконавча діяльність.
- •Специфіка діяльності органів дпс України.
- •Тема 4. Професійна культура юриста (прикордонника).
- •Поняття професійної культури юриста (прикордонника).
- •Фактори формування професійної культури юриста (прикордонника).
- •Принципи професійної культури юриста (прикордонника).
- •Причини професійної деформації юристів (прикордонників).
- •Етична культура юриста (прикордонника).
- •Етика діяльності юриста (прикордонника).
- •Принципи моральної культури юриста (прикордонника).
- •Правова культура юриста (прикордонника).
- •Психологічна культура юриста (прикордонника).
- •Поняття психології в юридичній діяльності юриста (прикордонника).
- •Психологія спілкування та міжособистісних відносин юристів (прикордонників).
- •Конфлікти в професійній діяльності юристів (прикордонників).
- •Інтелектуальна культура юриста (прикордонника).
- •Естетична кульура юриста (прикордонника).
- •Тема 5. Духовно-національні почуття юриста (прикордонника)
- •Духовна культура юриста (прикордонника).
- •Національна культура юриста (прикордонника).
- •Національний та державний обов’язок правоохоронця.
- •Політична культура юриста (прикордонника).
- •Принцип політичної культури юриста (прикордонника).
- •Поняття та структура правосвідомості юриста (прикордонника)
- •Поняття деонтологічної правосвідомості юриста (прикордонника).
- •Поняття правового виховання юристів (прикордонників).
- •Службовий обов’язок правоохоронця.
-
Історія становлення деонтологічних знань.
Термін «деонтологія» грецького походження, що в перекладі означає наука про належне. Уперше словом «деонтологія» як науковий термін вжив англійський філософ і правознавець Ієремія Бентам, працю якого «Деонтологія, або Наука про мораль» було опубліковано 1834 року. Автор відстоював своє бачення моралі й обов’язку. Деонтологію розпочали відрізняти від моральних цінностей взагалі. До останнього часу у вузькому розумінні деонтологією називали професійну етику медиків як систему етичних норм виконання медичним працівниками своїх службових обов’язків. Особливе вчення – медична деонтологія. Формування системи деонтологічних знань у межах медицини відбулося не випадково, а тому що медицина є найгуманнішою галуззю людської діяльності. В античний період Гіппократом було сформульовано цілу низку деонтологічних норм, за допомогою яких народжувалася ідея лікаря-мудреця. Інтенсивного розвитку медична деонтологія набула в нашій країні другої половини ХХ століття завдяки внеску вчених післявоєнного періоду. Значною подією стало прийняття у 1949 році на Міжнародному конгресі лікарської спілки в Женеві Міжнародного кодексу медичної деонтології. З початку 60-х років ХХ ст.. у медичних навчальних закладах викладається спеціальний курс. У 70-ті роки в юридичних закладах викладався спеціальний курс «Вступ до юридичної спеціальності». Пізніше було видано відомий широкому колу спеціалістів підручник С.С Алексєєва (1976). Засновником науки «Юридична деонтологія» вважається професор В. М. Горшенєв. Авторським колективом з його участю було опубліковано навчальний посібник, де послідовно викладено предмет, функції нової науки, її принципи та роль у системі юридичних знань. Теоретичні положення та висновки В. М. Горшенєва заклали підвалини подальшого розвитку системи філософсько-етичних знань у професійній діяльності юристів.
-
Загальна характеристика юридичної деонтології як науки та навчальної дисципліни.
Юридична деонтологія не є самостійною наукою, а лише являє собою комплексну навчальну дисципліну. Формулюючи поняття даної науки, ми перш за все в загальному вигляді формулюємо її предмет, а потім уже на цій підставі визначаємо особливості методології, стан сучасних досліджень та перспективи розвитку. Основні визначення юридичної деонтології як науки. С. С. Сливка визначає юридичну деонтологію як науку про внутрішній імператив службового обов’язку. В. М. Горшеннєв стверджує, що юридична деонтологія – це галузь юридичної науки, що узагальнює систему знань про мудрість спілкування та мистецтво прийняття вірного рішення у юридичній практиці. О. В. Шмоткін під юридичною деонтологією розуміє систему загальних знань про юридичну науку та юридичну практику, вимоги до професійних та особистих якостей юриста, про систему формування цих якостей. Характерними ознаками юридичної деонтології як науки є таке: це одна з юридичних наук, яка разом з іншими входить до системи гуманітарних знань, юридична деонтологія розкриває зміст і взаємозв’язок таких соціальних явищ, як юридична наука та юридична практика, визначає їх функції, виходячи з норм і принципів суспільної моралі вона формує систему вимог професійного й особистого порядку, висвітлює етичний бік діяльності юриста, ураховуючи спеціалізацію юридичної професії, юридична деонтологія визначає систему, форми, методи та засоби підготовки висококваліфікованих юристів-професіоналів, молода за своїм віком, ця юридична наука знаходиться та стадії свого становлення та поступово набуває заслуженого авторитету в системі юридичних наук.