4. Причини професійної деформації юристів (прикордонників).

Питання професійної деформації юристів — це питання їх правового виховання, моральної свідомості та культури. Однак слід зазначити, що на деформацію правової свідомості у процесі професійної діяльності, а також на формування системи професійно-моральних якостей в процесі правового навчання впливає низка факторів внутрішнього та зовнішнього походження. Зовнішні фактори — це недоліки системи політичної та економічної організації суспільства. ак, серед зовнішніх факторів соціального життя — можливих причин деформації моральної свідомості слід назвати:• соціальну нестабільність;• кризу соціальних, ідейних та моральних ідеалів;• корумпованість владних структур;• казусність системи законодавства, низький рівень якості нормативно-правових актів, суперечності в офіційному тлумаченні законів, невиконання законів;• низький рівень соціальної та правової захищеності співробітників правоохоронних органів;• переважання негативних оцінок у висвітленні діяльності правоохоронних органів;• низький соціальний престиж роботи правоохоронних структур;• виконання співробітниками не властивих їм функцій. Внутрішні фактори пояснюються недоліками самої правоохоронної системи, до яких слід віднести негативні традиції, стереотипи мислення, аморальні критерії оцінки, правопорушення самих співробітників, що в резуль­таті також призводить до дефектів правової свідомості. У результаті досліджень виявлено, що основні мотиви правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів, такі:• намагання співробітників викрити правопорушника;• неправильно зрозуміле почуття службового обов´язку, інтересів служби, які співробітник намагався захистити;• висунення на перший план особистих світоглядних та моральних переконань, які стають визначальними факторами порівняно зі службовими обов´язками;• прагнення до максимальної реалізації або демонстрації владних повноважень. Високий рівень моральної свідомості співробітників правоохоронних органів сприятиме підвищенню ефективності його роботи, зміцненню авторитету та престижності професії юриста. І навпаки, неуважне ставлення до морального виховання, нехтування нормами та принципами моралі призводять до зниження результатів у роботі, розпаду трудового колективу, вчинення співробітниками антигуманних та протиправних вчинків.

5. Етична культура юриста (прикордонника).

Етична культура юриста - це знання юристом його моральних прав і обов'язків та використання їх у професійній діяльності. Мораль - це норми поведінки, які базуються на поняттях про добро і зло, честь і обов'язок, правду і справедливість.Для моральних норм характерно, як правило, відсутність текстуального закріплення; надання більшого значення внутрішнім мотивам і цілям для їх моральної оцінки; забезпечення авторитетів суспільства - колективу чи малої групи; санкція за порушення у вигляді громадського осудження.Мораль - елементарні правила поведінки, особливих навичок в реалізації яких не потрібно, тому етична культура юриста включає два аспекти:- визнання існуючих моральних норм як необхідних регуляторів поведінки;- дотримання цих норм у професійній діяльності.Зміст моральної культури юриста полягає в органічній єдності моральних норм і якостей, а також принципів службової діяльності. Крім того, важливу роль відіграють моральна свідомість, моральна активність та моральність нормативної регуляції дій, які здійснює юрист.Моральна культура юриста проявляється в активній творчій правовій діяльності. Вона пронизує культуру професійних дій, є основою особистої поведінки юриста. Принципи етичної культури юриста:- гуманне відношення до людини не як до засобу досягнення якоїсь мети, а як до цілі;- чесність і справедливість, тому що справедливості не можна досягти нечесним шляхом;- доброзичливість і чуйність, оскільки юристам доводиться часто спілкуватися з людьми, які потрапили в складні життєві ситуації. Але ці риси не можна ототожнювати із всепрощенням;- простота і скромність. Вони потрібні юристу для того, щоб він не був егоїстом і користолюбним;- дотримання професійної таємниці. Це необхідно для об'єктивного і повного розслідування кримінальної справи, а також, щоб не розголошувати інтимне життя учасників юридичного процесу.Службовий етикет у юридичній роботі призначений для регулювання діяльності працівників. Завдяки йому закріплюються існуючі і утверджуються нові правові цінності. Він є показником моральної вихованості юриста і свідченням його загальної культури, важливою умовою створення довір'я і сприятливої соціально-психологічної атмосфери в цілому.Етикет є зовнішнім проявом моралі, але за своєю структурою і функціями він простіший від моралі. Службовий етикет регулюється нормативними актами, відомчими наказами та інструкціями. Це пояснюється тим, що він є обов'язковим атрибутом професійної діяльності.Зміст службового етикету юриста полягає в тому, що він є правовим інструментарієм, визначає систему взаємних юридичних прав та обов'язків держави та особи, виступає регулятором поведінки юриста. Він базується на розумі, на внутрішній потребі, на повазі до права і держави, є важелем ефективного правового регулювання суспільних відносин.Службовий етикет юриста - це традиційно встановлена у правоохоронних органах і підтверджена нормативними документами форма дотримання службових норм і правил правомірної поведінки у взаєминах особового складу та спілкуванні з населенням.Предметом службового етикету юриста є морально-правовий статус працівника правоохоронних органів, факти, за якими закон надає юридичного значення, методика надання юридичних послуг, а також основні аспекти правової естетики та особистої культури юриста.Службовий етикет має свої функції. Основні з них: управлінська, оцінна, виховна, пізнавальна, естетична.Службовий етикет юриста покликаний бути інструментом духовного оздоровлення працівників правоохоронних органів.Сучасні юристи ще не достатньо володіють належними нормами моралі, не дивлячись на те, що моральна культура пронизує будь-яку професійну діяльність і стає міцним фундаментом формування внутрішнього імперативу службового обов'язку.