- •I. Предмет філософії. Основне питання філософії. Світогляд як продукт духовно-практичного ставлення людини до світу.
- •2. Історичні типи світогляду. Специфіка і структура філософського знання.
- •3. Антична філософія та її характерні риси. Основні школи досократівської філософії.
- •4. Етика Сократа
- •12. Вчення про пізнання і. Канта. Етичне вчення і. Канта.
- •13. Історичні умови виникнення марксизму. Марксистське вчення про суспільно-економічну формацію.
- •14. Сцієнтизм та антисцієнтизм. Етапи розвитку позитивізму.
- •15. Філософія життя (а. Шопенгауер, ф. Ніцше, а. Бергсон).
- •16. Філософія фрейдизму. Неофрейдизм.
- •17. Екзистенціальна філософія (ж.-п. Сартр, а. Камю, к. Ясперс).
- •18. Києво-могилянська Академія як осередок української та слов'янської культури.
- •19. Філософські ідеї в творчості т. Шевченка.
- •20. Філософія г. Сковороди.
- •21. Філософські ідеї Кирило-Мефодіївського товариства. Філософія серця п.Юркевича.
- •22. Українська філософія хіх-хх ст.(м. Грушевський, д. Донцов, в. Винниченко).
- •23. Проблема буття у філософії.
- •24. Основні категорії онтології (матерія, рух, простір, час).
- •25. Філософські проблеми антропогенезу. Біологічне і соціальне в людині. Біологія і культура в генезі людини.
- •26. Життєва позиція особистості. Виховання особистості.
- •28. Свідомість як філософська категорія. Генезис свідомості.
- •29. Свідомість як культурний і суспільний феномен. Взаємозв'язок свідомості і мови.
- •30. Структура свідомості. Самосвідомість та її функції.
- •31. Пізнання як предмет філософського аналізу.
- •32. Поняття істини.
- •33. Єдність чуттєвого та раціонального, логіки та інтуїції в пізнанні. Специфіка наукового пізнання.
- •35. Ієрархія цінностей людського буття. Цінності як ядро світоглядної проблематики.
- •1. Функція конституювання сенсу життя. 2. Орієнтаційна функція цінностей 3. Нормативна функція цінностей.
- •38. Генезис теорії культури. Проблема кризи сучасної культури (Провідні концепції культури хіх-хх ст.)
- •38. Генезис теорії культури. Проблема кризи сучасної культури (Провідні концепції культури хіх-хх ст.)
- •39. Форми організації суспільного буття. Малі та середні соціальні групи. Великі соціальні групи як основні суб'єкти соціального розвитку.
- •42. Правова держава. Громадське суспільство.
- •43. Глобальні проблеми людства. Проблема вимірів і підходів до розв'язання глобальних проблем сучасності.
- •44. Парадокси глобальної і регіональної безпеки.
- •Глобальна екологічна ситуація
- •45. Цивілізаційний вибір України.
13. Історичні умови виникнення марксизму. Марксистське вчення про суспільно-економічну формацію.
Марксизм, який виник у 50-х роках XIX століття, є радикальною соціально-політичною, економічною і філософською концепцією, спробою дати цілісне уявлення про світ, людину, суспільство, загальні закони його розвитку, соціально-класові суперечності та шляхи їх подолання, її авторами були німецькі філософи Карл Маркс і Фрідріх Енгельс .
Конкретно-історичними умовами виникнення марксизму були; утвердження буржуазних суспільних відносин; формування пролетаріату як класу, вихід його на політичну арену; потреба робітничого класу у теоретичному усвідомленні своєї ролі,
Теоретичними джерелами марксизму стали: англійська політична економія ,німецька класична філософія; соціологічна концепція, французьких та англійських соціалістів.
стало ясно, що попередній метод усвідомлення дійсності - метафізика - почала поступатися новій концепції - діалектиці.
Оскільки суспільна свідомість завжди є відображенням суспільної дійсності, то джерела марксистської філософії як форми суспільної свідомості необхідно шукати у суспільному житті, точніше у суспільному бутті людей, їх матеріально-предметній діяльності.
Марксистська філософія є результатом усвідомлення соціальних суперечностей, їх теоретичної інтерпретації, узагальнення революційної соціально-політичної практики. Мова йде про усвідомлення соціальних суперечностей не взагалі в історії суспільного розвитку, а в суспільстві конкретному - буржуазному.
Маркс дав особистісну концепцію класової боротьби. Ось основні концепції:
- класи виникають на певному етапі розвитку суспільного виробництва;
- класова боротьба неминуче веде до встановлення влади робітників - диктатури пролетаріату;
- диктатура пролетаріату є лише етапом на шляху ліквідації класів взагалі.
Маркс виявив невідповідність між суспільним характером виробництва і приватнокапіталістичним способом присвоєння, між працею і капіталом. Саме це, на думку Маркса, і лежить в основі класової боротьби.
Маркс вважав, що лише робітничий клас, як найбільш революційний та організований, зацікавлений у поваленні буржуазного ладу, може стати могильником капіталізму.
Говорячи про нові елементи марксистської філософії слід послатися на Енгельса, котрий у заслугу Марксу ставив дві речі:
- відкриття матеріалістичного розуміння історії;
- відкриття закону додаткової вартості.
Сутність матеріалістичного розуміння історії Маркс з'ясував у передмові до своєї праці "До критики політичної економії" , полягає в тому, що в основі життя суспільства лежать фундаментальні матеріальні чинники, а суспільна свідомість, її різноманітні форми в кінцевому результаті визначаються цими матеріальними чинниками і залежать від них.
Маркс та його вчення мали і мають багато послідовників. Це такі відомі діячі, як Йосип Вейдемейєр , В. І. Ленін ,Й. В. Сталін , Альфред Козінг .
Марксистська філософія є радикальним оновленням світової філософії. В чому цей радикалізм виявляється:
1. У тому, що марксистська філософія вперше стала світоглядом пригніченого класу, відображала інтереси пролетаріату.