23. Проблема буття у філософії.

Онтологія - це вчення про буття, розділ філософії, в якому з'ясовуються фундаментальні проблеми існування, розвитку сутнісного, найважливішого.

Найважливішими, основоположними у філософії є поняття: "світ", "буття", "матеріальне", "ідеальне", "матерія", "рух", "простір", "час", "розвиток" та інші.

Фундаментальним, визначальним для будь-якої філософії є поняття "світ". Поняття "світ" - складне і багатоманітне. Згадаймо: предмет філософії, як ми вже знаємо, це відношення "людина-світ" - відношення людини (суб'єкта) до об'єкта - до того, що є для неї об'єктивним, незалежним від її свідомості. Це - природа, матерія, закони її розвитку тощо.

У філософії розрізняють також поняття "загальна картина світу", "наукова картина світу ", "світоглядна картина світу ", "світовідношення ", "світосприйняття ", "світовідчуття ", "світоспоглядання ", "світорозуміння ".

.Філософське розуміння світу є найбільш узагальненим, тому у такому розумінні поняття "світ " включає в себе все те, що охоплене (відображене) свідомістю людини як предметно-діяльної істоти.

Найбільш загальною категорією філософії (притому будь-якої за напрямком) є також найдавніше поняття "буття".

Буття - філософська категорія, що позначає:

- все те, що ми бачимо, що реально існує;

- все те, що ми не бачимо, але воно є у дійсності (наприклад, радіохвилі, іонізуюче випромінювання, електричне поле, внутрішня зміна тощо);

- буття духовного (ідеального);

- буття як спосіб існування людини, суспільства.

Виходячи з вищевикладеного, основними формами буття є:

1. буття матеріального;

2. буття суб'єктивного, ідеального;

3. буття соціального (суспільного).

Найбільш загальним, абстрактним відображенням дійсності в історико-філософському аспекті є уявлення про матеріальне та ідеальне, про "світ речей" і "світ ідей".?

Матеріальне - філософська категорія, яка дає уявлення про фундаментальну ознаку буття, а саме - про його об'єктивне існування, незалежне від свідомості людини, її життєдіяльності (наприклад, природа, космос, речовина, закони розвитку тощо).

Ідеальне - це філософська категорія для позначення суб'єктивного, образного, нематеріального відображення дійсності у людській свідомості. Ідеальне дає уявлення про суттєву відмінність між образом та об'єктом, який відображається. Ця відмінність полягає в тому, що образ, який відображає реально відчутні властивості об'єкта, сам цих властивостей не має, оскільки позбавлений будь-якої тілесності, матеріальності. Наприклад, звичайна вишня. Вона має смак, колір, форму, вагу, розмір (величину) тощо. Однак образ вишні, яку ми уявляємо, цих властивостей не має. Образ вишні не має смаку, кольору, ваги, форми і т.д. Він не має жодного грама тілесності.

24. Основні категорії онтології (матерія, рух, простір, час).

Поняття матерії філософи пов'язували не з конкретними її властивостями, а з чимось загальним, абстрактним, всеохоплюючим, безмежним. Такий підхід став важливим кроком на шляху визначення поняття матерії як філософської категорії.

. Насамперед такий підхід відкидали ті, хто вважав першоосновою всього сущого дух, ідею, "абсолютний розум", свідоме начало. До таких належав англійський філософ, єпископ Джордж Берклі (1684 - 1753). Він виступив з різкою критикою уявлення про матерію як про абстрактне поняття

Є така класифікація конкретних видів матерії: речовинні види (речовина). неречовинні види матерії (поле) антиречовинні види матерії (антиречовина).

Все існуюче перебуває у русі. Це відомо. І ні в кого таке уявлення не викликає сумнівів. Ще в античну давнину говорили, що "життя - це рух. Де немає руху, там немає життя". Рух - це фактично абсолютна величина. Спокій, стабільність речей - відносна. У русі предмет, річ виникає, стає. У спокої закріплюється, фіксується. Немає жодного виду матерії, яка б не перебувала у русі. Ніде й ніколи не було і не може бути матерії поза рухом. Рух - це сам спосіб існування матерії. Відомо, що при нагріванні, скажімо, води вона інтенсивно випаровується.

Рух - суперечливе явище. Щось рухається лише тоді, коли воно перебуває у даному місці й одночасно в ньому не перебуває. По суті рух - це сама існуюча суперечність (Гегель). Рух - не лише переміщення, котре можна спостерігати візуально, а й внутрішня, невидима зміна. Рух - це зміна взагалі

У філософії розрізняють п’ять основних форм руху матерії:

механічна форма руху (дія - протидія; притягання - відштовхування тощо);

фізична форма руху (наприклад, позитивна - негативна електрика, симетрія - асиметрія);

хімічна форма руху (розкладання - з'єднання; асоціація - дисоціація);

біологічна форма руху (асиміляція - дисиміляція; спадковість - мінливість);

соціальна форма руху (соціальні суперечності; соціальні конфлікти, антагонізми; боротьба різних соціальних груп тощо).

Рух матерії відбувається у певному просторі і часі. Простір - форма існування (буття) матерії, яка характеризується принаймні двома суттєвими ознаками, а саме: протяжністю матеріальних об'єктів та їх взаємодією. Тобто простір існує лише тоді і в тому зв'язку, коли є матеріальні об'єкти. Без них це поняття є безпредметним. Особливістю простору як філософської категорії є його тримірність, бо такі виміри мають матеріальні об'єкти (ширина, висота, довжина).

Час - теж: форма існування матерії. Категорія "час" відображає тривалість існування матеріальних об'єктів і послідовність їх зміни. Так само, як і простір, час без матеріальних об'єктів не існує. Особливістю часу є те, що він незворотний. Час повернути назад неможливо.

Спільними моментами для простору і часу, як філософських категорій, є те, що вони:

- об'єктивні (існують незалежно від людини, її свідомості);

- пізнаванні (є об'єктами вивчення).