43. Глобальні проблеми людства. Проблема вимірів і підходів до розв'язання глобальних проблем сучасності.

До всеохоплюючих людство проблем сучасності слід віднести реальні економічні відносини, зруйновану природу, демографічну ситуацію, міжкон­фесійні проблеми, стан охорони здоров'я (СНІД, а на сьогодні вже і нетипова пневмонія, туберкульоз, дитяча смертність, серцево-судинні хвороби, рак тощо), ядерну загрозу, неграмотність, голод, проблему енергоресурсів. Автори Нової доповіді Римському клубу Е.Вайцзеккер, Е.Ловінс та Л.Ловінс визначають, що незмінними залишаються сформульовані ще в 1991 році щонайменше десять взаємопов'язаних проблем, які постали пе­ред людством:- озброєння і збройні конфлікти;- ганебний економічний розрив між Північчю і Півднем;- зростання народонаселення і нестача продуктів харчування;- деградація оточуючого середовища, зростання потреби в енергії і парниковий ефект;- тенденція до створення міст-гігантів, особливо в країнах, що роз­виваються;- колапс соціалізму в СРСР, який залишив невирішеними етнічні і локальні проблеми;- економічна напруга і культурні розбіжності в трикутнику США - Японія - Європа;- широке поширення емоційної бідності;- численні нові проблеми інформаційного суспільства;- загальна проблема керованості сучасним суспільством на різних рівнях. Очевидно, що головна сила глобальних змін — людина. Один із можливих варіантів розвитку земної цивілізації передбачає створення світової імперії. Для К.Ясперса більш прийнятна перспектива світового порядку. Це — єдність без єдиної влади. Встановлений у процесі договору порядок може бути змінений тільки законодавче, новими постановами. «Сторони спільно підкорилися цій процедурі і постановам більшості, гарантували спільні для всіх права, котрі і захищають існуючу в кожний момент меншість», - таке суспільство вже ніби бачить здійсненним у майбутньому Ясперс. Визнан­ня і виконання рішення більшості у справі встановлення суспільного миру він вважає непорушним принципом світового порядку. Треба тільки врахувати ряд небезпек на шляху до світового порядку: 1) нетерпіння активних учасників процесу; 2) існу­вання у світі держав із диктатурою (її можна придушити тільки ззовні); 3) небезпека повного знищення величезних мас людей у ході встановлен­ня глобальної держави (ядерна зброя!); нарешті, невір'я в можливість установлення світового порядку. Таким чином, невідворотність глобальних змін у суспільстві, з яки­ми сьогодні зіткнулось усе людство стала очевидною. Реакція на проце­си глобалізації з боку різних політичних, релігійних, етнічних, економіч­них і культуротворчих сил виявилась неоднозначною, а часом і агресив­ною. Таким чином, людство очікує подальший розвиток за трьома можли­вими напрямками: утворення єдиної світової наддержави з єдиним цент­ром влади, утворення декількох великих державних і наддержавних утво­рень, подальша диференціація за територіально-етнічним принципом. Таким чином, сучасне людство зіткнулось з комплексом глобальних проблем, які слід розглядати у тісному поєднанні глобальної економіки, глобальних технологічних новацій, глобальної демографічної ситуації, гло­бальної екологічної ситуації. Глобалізація визначається як процес, який охоплює переважну час­тину країн світової спільноти. Слід зазначити, що глобалізація — це об'єктив­на тенденція світового розвитку. Але вона так не сприймається, бо людсь­ка спільнота звикла до переважаючих нині у світі націй-держав. Вважаєть­ся, що так завжди і було. Існуючі стереотипи заважають побачити пронизуючу всі сфери буття глобалізацію-універсалізацію, а то й уніфіка­цію. Нинішня глобалізація також сприяє зіткненню різних напрямків мо­дернізації, відбираючи найбільш перспективні. Важко сказати, якими шля­хами розвиватиметься нинішня світова спільнота, але навряд чи форму­вання мегасуспільства йтиме звичними шляхами, які втілені в попередній практиці людства. Нинішній етап світової глобалізації послаблює бар'єри поміж суверен­ними державами. глобалізація трансформує внутрішні соціальні відносини, руйнує культурні табу, жорстко відсторонює усілякий партикуляризм, жорстко карає неефективність і заохочує міжнародних чемпіонів ефектив­ності. Можна зазначити деякі особливості сучасного етапу глобалізації. По-перше, глобалізація зачепила лише частину світового співтовари­ства. Нею практично не охоплені Африка, значна частина Латинської Аме­рики, величезні регіони Азії та Близький Схід. По-друге, по-справжньому глобальним виступає лише ринок капі­талів. По-третє, глобалізація потребує уніфікації умов економічної діяльності, хоча реально цього немає. По-четверте, в сучасних умовах ринок не виглядає географічне гло­бальним. Адже низка економічних показників ведучих країн світу зорієн­товані на внутрішнє споживання.