1.Поняття, завдання і система кримінального процесу. Чинність кримінально-процесуального закону.

Кримінальний процес-це врегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність органів дізнання слідчого, прокурора, судді і суду по розкриттю злочинів, викриттю й покаранню винних та недопущенню покарання невинних, а також система правовідносин, що виникає у перебігу цієї діяльності, вказаних органів один з одним, а також громадянами, посадовими особами, у установами, підприємствами, громадськими об'єднаннями й трудовими колективами, які залучаються до сфери кримінально-процесуальної діяльності. Завдання кримінального процесу сформульовано у статті 2 Кримінально- процесуального кодексу України (надалі - КПК).Це зокрема:1охорона прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які беруть у ньому участь;2швидке й повне розкриття злочинів;3викриття винних;4забезпечення правильного застосування закону, щоб кожний хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності та жоден невинуватий не був покараний.Перелічені завдання кримінального судочинства стосуються всіх його стадій. Одночасно кожна стадія має свої спеціальні завдання. Виконання всіх цих завдань покладено на державні органи, що ведуть процес. При цьому суд зобов'язаний виконувати тільки перше й останнє завдання. Діяльність органів досудового розслідування, прокуратури і суду щодо розкриття злочинів, викриття і покарання винних відбувається у суворо встановленій законом послідовності, створюючи систему кримінального процесу. Система кримінального процесу складається з стадій:1)порушення кримінальної справи;2)досудове розслідування(форми-дізнання та досудове слідство);3)попередній розгляд справи суддею;4)судовий розгляд(частини (етапи) - підготовча частина, судове слідство, судові дебати, останнє слово підсудного, постановлення і проголошення вироку);5)апеляційне провадження;6)касаційне провадження;7)виконання вироку, ухвали і постанови суду;8)перегляд судових рішень в порядку виключного провадження. Кримінально-процесуальний закон, як і будь-який закон, має власні правила дії в часі, просторі й стосовно осіб. Дія кримінально-процесуального закону в просторі може бути територіальною й екстериторіальною. Територіальна чинність кримінально-процесуального закону окреслена територією України та визначається державним суверенітетом. Екстериторіальна дія закону регулюється міжнародними договорами та передбачає поширення законодавства певної держави за межі її території. Так, провадження в кримінальних справах про злочини, вчинені на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває поза межами України під прапором або розпізнавальним знаком України, здійснюється згідно з кримінально-процесуальним законодавством України, якщо інше не перед­бачено міжнародними договорами. Чинність кримінально-процесуального закону в часі може бути прямою та зворотною. Пряма дія закону полягає в тому, що при провадженні у кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє під час провадження дізнання, досудового слідства чи судового розгляду справи. За загальним правилом, закон зворотної сили не має. Проте кримінально-процесуальний закон, згідно з яким покращується становище учасників процесу (надаються нові додаткові права, скасовуються певні обмеження тощо), має зворотну силу, тобто поширюється на ті кримінально-процесуальні відносини, що виникли до його прийняття. Кримінально-процесуальний закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування . Чинність кримінально-процесуального закону щодо осіб характеризується загальним правилом: закон діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії та є суб'єктами відносин, котрі він регулює. Дія кримінально-процесуального закону поширюється на всіх громадян України, осіб без громадянства й іноземних громадян, окрім осіб, які користуються правом дипломатичної недоторканності.