17. Параметри підприємства у мікроекономічній теорії. Виробнича функція. Сукупний, середній та граничний продукт, витрати та виторг.

Мікроекономіка розглядає підприємство як цілісний об”єкт, що здійснює перетворення ресурсів на готову продукцію, як один з найважливіших різновидів мікросистем.

Підприємство є ринково-виробничою системою. Воно водночас виступає у ролі споживача факторів виробництва, виробника продукції та її продавця на ринках товарів і послуг. Підприємство має вхід (фактори виробництва: засоби праці, предмети праці, робоча сила, енергія, інформація тощо), перетворення факторів виробництва у готову продукцію (виробничий процес), вихід – готова продукція. Фактори виробництва поділяють на чотири групи: труд, капітал, земля, підприємницький хист.

Діяльність підприємства як мікросистеми досліджують протягом певних періодів часу: миттєвого – період виробництва, протягом якого жодний фактор не може бути змінений; короткострокового – період, протягом якого один із факторів розглядається як змінний, інші – як постійні; довгострокового – період, достатній для зміни обсягів використання всіх без винятку факторів виробництва, потрібних для випуску продукції.

Модель підприємства складається з виробничої функції, яка показує залежність між максимально можливим обсягом випуску продукції (Q) та обсягом ресурсів (X): Q = f(x₁,x₂, …,x_n) – для довгострокового періоду; Q = f(x) – короткостроковий період. Отже, виробнича функція – співвідношення між будь-якою комбінацією факторів виробництва і максимально можливим обсягом продукції.

Сукупний продукт (ТР) – це загальний обсяг виробництва, який досягається за певного кількісного поєднання змінного ресурсу з незмінною кількістю інших ресурсів. Величина сукупного продукту змінюється зі зміною обсягів використання змінного фактора.

Середній продукт (АР) відображає середню віддачу (прдуктивність) змінного фактора, тобто загальний обсяг продукції, який припадає на одиницю фактора Х: АР =ТР/Х

Граничний продукт (МР) – приріст загального обсягу виробництва (додатковий продукт), здобутий завдяки збільшенню використання змінного фактора на одну додаткову одиницю за незмінної величини всіх інших факторів виробництва: МР = ТР/Х, де Тр – приріст обсягу виробництва; Х – приріст змінного фактора.

До найважливіших параметрів підприємства як мікроекономічної моделі належать також витрати виробництва, виторг і прибуток.

Витрати на виробництво певного обсягу продукції (Q) називають сукупними витратами (ТС).

Середні сукупні витрати (АТС) – це кількість сукупних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції: АТС = ТС/Q

Граничні витрати (МС) – це приріст сукупних витрат підприємства, пов”язаний із виробництвом додаткової одиниці продукції. Або витрати, пов”язані з випуском останньої одиниці продукції. МС = ТС/Q. Залежно від змін граничних витрат вирішується питання про доцільність збільшення або зменшення обсягу виробництва.

Валовий (сукупний, загальний) виторг (TR) – це сума коштів, яку одержала фірма від реалізації товарів за певний час. TR = P*Q

Граничний виторг (MR) , тобто приріст загального виторгу підприємства в результаті збільшення випуску продукції на одну одиницю: MR = TR/Q

Середній виторг (AR) – це виторг підприємства в розрахунку на одиницю продукції: AR= TR/Q