- •8. Корисність в економ теорії і проблема її виміру. Сукупна та гранична корисність. Функція корисності. Закон спадної граничної корисності блага. Перший закон Госсена.
- •9. Мікроеконмічна схема ринково- вир.Сис-ми. Фактори вир-ва , їх групування. Основн види вибору під-ва. Фактор часу і період функц-ня під-ва. Оптимальний та рівноважний стан вир-ва
- •10.Модель ринку досконалої конкур. Та її хар-ки. Ознаки та умови доскон конкур. Поліполістичний образ поведінки суб’єктів ринку. Ринковий попит в умовах досконалої конкур.
- •11. Модельчистої монополії.Її характеристика.Монополія і монопольна влада.Різновиди монополій.Діагностика монопольної влади.Монополістичний спосіб
- •15. Основні ознаки олігополії. Теоретичні моделі олігополії. Дуополія. Стратегія постійного співвідношення цін.
- •16 Особливості організації олігополістичного ринку. Нецінова конкуренція. Ефективність олігополії у порівнянні з іншими ринковими структурами.
- •20.Попит та його закони.Ф-ії попиту.Фактори ,що впливають на попит.Проп-ія та її закони.Ф-ія проп-ії. Фактори ,що впливають на проп-ію.
- •22.Похідний попит.Попит на продукт та фактори вир-ва.Взаємозв’язок ринків продукту та факторів вир-ва.Витрати вир-ва та попит на фактори вир-ва.
- •24.Реакція споживача на зміну його дох.Лінія дох- споживання”.Повноцінні та неповн блага.Крива Енгеля.Функції Торнквіста.Реакція споживача на зміну цін тов.
- •25.Ринкова поведінка підп в короткостроков пер.Пропозиції фірми і галузі у короткостроковому пер.Рин досконалої конкуренції в достроковому пер.Ефективність рин досконалої конкуренції.
- •14. Ординалістська теорія поведінки споживача. Вподобання та привабливість, вподобання та вибір. Криві байдужості. Гранична норма заміщення благ.
- •12. Монопольний ринок у коротко- і довгостоковому періодах. Визначення монопольної ціни. Економічні наслідки монополізації. Порівняльна оцінка конкурентного та монопольного ринків.
- •7.Капітал як фактор виробництва. Рух кпіталу та капітальні фонди. Попит та пропозиція капіталу. Вплив часу на капітал. Дискнтований капітал. Рівень доходность капіталу. Види процентних ставок.
- •13.Оптимум виробника. Вибір комбінації виробничих факторів за критеріями мінімізації витрат та максимізації випуску. Ізокоста. Рівновага виробника.
- •6. Ізоквантна варіація факторів виобництва. Виробнича функція з двома змінними фкторами. Ізокванта. Взаємозамінність фактрів виробництва. Еластичність заміщення.
- •5 Ефект заміни та ефект доходу. Парадокс Гіффена. Прийняття рішення в ситуаціях, пов’язани з ризиком.Ризик та ефективність рішення.
- •4 Витрати у довгостроковому періоді: ізокванта пропорційна та ізокванта варіації факторів виробництва і функція витрат, Криві довготриалих витрат та їх види.
- •3. Витрати вир-ва у короткостроковому періоді. Види витрат вир-ва та їх суть. Закон зростаючих граничних витрат (зниження доходності).
- •1.Бюджетне обмеження і можливості споживача. Бюдж. Лінія. Рівновага споживача.
- •17. Параметри підприємства у мікроекономічній теорії. Виробнича функція. Сукупний, середній та граничний продукт, витрати та виторг.
- •19. Поняття "рівновага споживача". Кардиналістська теорія поведінки споживача. Другий закон Госсена. Еквімаржинальний принцип досягнення раціонального виробу та рівновага споживача.
- •26. Ринок землі. Особливості землі як фактору виробництва. Фактори впливу на попит земельних ресурсів. Рента та її види. Ціна землі.
1.Бюджетне обмеження і можливості споживача. Бюдж. Лінія. Рівновага споживача.
Бюджетна лінія – пряма, кожна точка якої означає набір благ, який обходиться споживачеві в суму грошей, що дорівнює його бюджету.
B = PxX+ PyY. Чим далі бюджетна лінія розміщена від початку координат, тим більші бюджетні можливості споживача вона ілюструє. Бюджетна лінія ділить координатну площину на дві частини: праву, де набори є недосяжними, і ліву, де набори є досяжними, але такими, що не вичерпують бюджет. Зміна бюдж. лінії: за зростання доходу та зростання ціни одного з товарів. Рівновага споживача – стан, у якому досягається оптимальна структура покупок, будь – яка зміна в структурі покупок знижує рівень задоволення споживача. Споживач керується принципом раціональності, а саме: маючи обмежені кошти і бажаючи максим ізувати сукупну корисність від споживання благ, він розподіляє свій бюджет так, щоб корисність, отримана від останньої грош. одиниці, витраченої на те чи інше благо, стала однаковою:
Mux / Px = Muy / Py.
Це рівняння означає досягнення споживачем стану рівноваги. Споживач керується певними вподобаннями, що формують систему переваг. Споживач у стані рівноваги розподіляє свій бюджет таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на кожне благо, давала таку саму граничну корисність. Це еквімарженальний принцип рівності зважених граничних корисностей.
23. Пропорційна варіація факторів виробництва. Збільшення випуску за рахунок пропорційного нарощування обсягів ресурсів. Постійна (стала), спадна та зротаюча віддача від масштабу виробництва. Позитивний та негативний ефект від масштабу виробництва.
Ефект масштабу – зміна обсягу випуску внаслідок зміни обсягу всіх виробничих ресурсів в однаковій пропорції. Тобто фірма змінює масштаб виробництва, коли всі фактори, що використовуються, змінюються в однаковій пропорції.
Постійний ефект віддачі від масштабу виробництва – такий ефект масштабу, за яким обсяг випуску продукції та обсяг використання ресурсів змінюються в однаковій пропорції. Збільшення витрат вдвічі викликає подвоєння випуску продукції.
Спадний ефект віддачі від масштабу виробництва – такий ефект масштабу, за яким обсяг випуску продукції збільшується у меншій пропорції, ніж зростає обсяг ресурсів. Цей ефект масштабу виробництва існує, як правило, при умові, що економія, яка обумовлювалась його зростанням, нівелюється додатковими витратами на управління координацію проміжних ланок, обмін інформацією і т.і.
Зростаючий ефект – такий ефект масштабу, за яким обсяг випуску збільшується у більшій пропорції, ніж зростає обсяг ресурсів. Наприклад, коли обсяг випуску продукції збільшується більш, ніж у два рази, при подвоєнні виробничих факторів. Якщо діє цей ефект, то виробляти продукцію вигідніше на одній великій фірмі, ніж на декількох малих. Цей ефект виробництва базується і на тому, що збільшення масштабу виробництва здебільшого не потребує пропорційного збільшення всіх ресурсів. Наприклад, при збільшенні присадибної ділянки вдвічі периметр огорожі не збільшується у два рази.