Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Готовые шпоры - микро.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
11.12.2018
Размер:
1.16 Mб
Скачать

8. Корисність в економ теорії і проблема її виміру. Сукупна та гранична корисність. Функція корисності. Закон спадної граничної корисності блага. Перший закон Госсена.

Мікроеконом.аналіз поведінки-споживача базується на мотиваційній концепції прагнення споживача задовільнити свої потреби. Матеріаль уречевлені засоби, що можуть задовільнити потреби називають благами. Споживач зд-є свій вибір баг користуючись власними потребами та наявними коштами. Загальною осн.для зіставлення різноманітних вар-в вважають корисністю блага.Тобто здатністьйого задовільнити потребу споживача. Корисність суб-не поняття, для різних спожив.кор-ть тих самих благ відрізн. Також існ. Антиблага- бага, що набувають негативної корисності(забруднене повітря, дми від паління , для некур-х)

Існ.два підходи для вимір.кор-ті: кіл-й( кардиналістський підхід до вимір.кр-ті)та порядковий( ординал-й).Функ-я кор-ті: U=f(X1;X2;…Xn)

U-рівень кор-ті, X1, X 2,…Xn-кіл-ть спожив-х благ, n-кіл-ть видів благ

За кіл-ю фун-ю:U=f(X) Соживання одного блага за незмін-ю кіл-тю ін.та відпов.зміною рівня кор-ті., що має кіл-й вимір( ютилі) Сумарна кор-ть усіх споживаних благ- сук. кор-ть(TU), а прирост сук.кор-ті при↑спожив.блага на одиницю-граничн. кор-тю(MU)

Перший закон Госсена. Гранична кор-ть ↓ при ↑ кіл-ті товарів, що є у розпорядж.споживача, т.то MU кожної наст. Одиниці блага X↓

Рішеня споживача щодо кіл-ті, в якій варто спожив.блага пов’яз.з відмовою від якоїсь кі-ті ін благ для придбання дод-ї одиниці певного блага.споживач корист.прин-м раціональності : маючи обмеж кошти і бажаючи мах-ти сук.кор-тьвід спожив благ, він розподіл.свій бюджет так,щоб кор-ть отримана від ост.гр.од., стала однаковою:MUx/Px=MUy/Py →:за зміни одного з благ(X) та незмінності доходу споживача та цін на товари вказана рівність порушується. ↓ ціни благаX озная.зацікавленість в йогго купівлі, а знач.↓MU Споживач , вибираючи блага буде керуватись певними послідовними індив.уподобаннями.,що форм-ть сис-му переваг.: транзитивність переваг, здат-ть до перенесення переваг з одного блага на ін., раціон-ть вибору, ненасиченість споживача благом.

9. Мікроеконмічна схема ринково- вир.Сис-ми. Фактори вир-ва , їх групування. Основн види вибору під-ва. Фактор часу і період функц-ня під-ва. Оптимальний та рівноважний стан вир-ва

Вир-ча функція:Q=f(F1,F2,...Fn)

Мікроек-ка розгляд під-во як цілісний об’єкт, що зд-є перетворення ресурсів на гот.прод . Під-во є ринково вир-ю сис-ю Воно водночас виступає в ролі споживача та в ролі виробника та продавця прод-ї Б.я. система має вхід процесор та вихід. На вході під-ва – т.зв. прості елементи процесу вир-ва( фактори ви-ва) . процесор –це трансформ-я факторів вир-ва у гот.прод-ю( вир.процес) .Вихід- кінцеві рез-ти вир-ва: товари чи послуги. Ресурси або фактори вир-ва- це блага , які потрібно придбати під-ву для забезпеч.випуску ін благ-гот.прод. Групи факторів: праця- всі розумові та фіз витрати , капітал- засоби вир-ва, зокрема будівлі, споруди устаткув.,п рир. рес-си та підпр-й хист. Цінами факторів відпов-н процінт, ст.з/п рента, норм. приб. Діяльність під-ва дослідж.портягом певних періодів часу.: миттєвого- протягом якого не може бути змінений жодний фактор, короткострокового- протягом якого один з факторів розгляд. як змінний, ін, як пост., довгострок.- період, достатній для зміни обсягів використ.всіх факторів вир-ва.. За кіл-тю наймен. прод-ї під-во поділ.на монопродуктові( в мікроеконом) та багатопродуктові. Попит фірми на фак-ри визная.попитом споживачів на ринках гот.под-ї та зветься вторинним попит. Вир.віднос.намікрорівні –це технолог.відносини. Одн. еф. Умов отрим.мах приб.є еф-ть вир-ва: технолог.та економ. Модель під-ва склад з вир.ф-ї Q=f(x1,x2,…..xn). Якщо весь спектр комбін.прийняти як вит-ти праці(L) та КА(К), то вир-ча ф-я:Q=f(L,K). У короткостр. пер. вир- ф-я :Q=f(X) Сук. прод.(ТР)- заг обсяг вир-ва. Сер.прод-т ( АР) відображ сер.прод-ть змінного фактора=АР=ТР/Х. Гран.прод(МР)- прир-т заг.обсягу вир-ва при ↑викор.зм-го фактора на 1дод.одиницю за незм величини всіх ін.МР=∆ТР/∆Х До найв. пар-в пі-ва як мікроек. Моделі нал-ть витрати вир-ва, виторг та приб.Розрізн.бухг.та економ вит-ти. Бухг(явні) – фактичні вит-ти під-ва у повному обсязі.Економ(явні та неявні)альтернат)-вит-ти ,що виник як рез-т втрач. можлив-й чере альтерн. викрист.рес-в.Вит-ти обумовлені використ факторів вир-ва, які є вл-тю під-ва назив неявними.

Явні вит-ти – вит-ти пі-ва , спрямов на придб.необх.вир.рес-в. Витр-ти на вир-во певного обсягу прод.- сук.вит-ти(ТС).Сер сук.витр.(АТС)-кіл-ть сук.вит-т на од-цю прод-їАТС=ТС/Q. Гран. витр.(МС)-прир.сук вит-т пов’яз з дод випуском однієї од прод-їМС=∆ТС/∆Q. Бухг приб.= заг виторг –витр. Ек. приб= заг.виторг-всі витр(явні та неявні).Вал.виторг=ТR=P*Q. Якщо під-во отрим 0-й ек приб, воно покрив. всі свої витр. Норм.приб.- це при.від якого відмовл-ся власники під-ва на користь рес-в на своєму під-ві, але який він міг би отрим, вклавши свої рес-си в ін.напрями д-ті.Гран.виторг(MR)=∆TR/∆Q.- приріст заг виторгу під-ва в рез-ті зб.випуску прод на 1 од.. Сер.виторг(AR)=TR/Q. – виторг під-ва в розрах на од.прод-ї.

Стан заг.рівновагиє такою сук-ті обсягів свіх факторів вир-ва, товрів,послуг тоцін на них, за якихісі ринки фактрів та кінцевої прод-ї перебувають у стані част.рівноваги.Поняття заг.рівноваги пов’яз.з еф-тю розміщ рес-в в ек.Для досягн. Еф-го розміщ рес-в в ек.необх викон.3 умов.: еф-ті у вир-ві , еф-ті у спожив., еф-ті у обміні.