
- •Міністерство аграрної політики та продовольства України Миколаївський державний аграрний університет
- •Технологія виробництва рослинних кормів
- •М. Миколаїв 2011
- •© Миколаївський державний аграрний університет, 2011
- •Модуль і. Основи агрономії. Польове та лучне кормовиробництво: Лекцій – 8 годин, практичних - 8 годин, самостійних –108 годин.
- •Шкала рейтингової оцінки знань студентів з дисципліни
- •Самостійна робота студентів
- •Розподіл тематики та часу самостійної роботи студентів
- •Модуль і. Основи агрономії. Польове та лучне кормовиробництво
- •Тема 1: Меліорація земель
- •Тема 2: Поняття про грунт та його родючість
- •1. Поняття про грунт та його родючість
- •2. Основні типи ґрунтів
- •3. Ерозія ґрунтів і заходи боротьби з нею
- •4. Класифікація і бонітування ґрунтів
- •Тема 3: Добрива та їх застосування
- •Класифікація добрив
- •Фосфорні добрива
- •Калійні добрива
- •Комплексні мінеральні добрива
- •Строки і способи внесення добрив
- •Розрахунок норм добрив
- •Тема 4: Бур’яни і заходи боротьби з ними
- •1. Властивості та класифікація бур’янів
- •2. Заходи боротьби з бур’янами
- •Тема 5: Насіння та сівба
- •1. Поняття про сорт, гібрид, репродукцію
- •2. Підготовка насіння до зберігання і сівби
- •3. Способи сівби та садіння сільськогосподарських культур
- •4. Строки сівби, норми висіву, глибина загортання насіння
- •Тема 6: Догляд за посівами
- •1. Догляд за посівами озимих культур
- •2. Догляд за посівами ярих культур
- •3. Догляд за посівами просапних культур
- •Тема 7: Збирання врожаю сільськогосподарських культур
- •Тема 8: Змішані й сумісні посіви
- •Тема 9: Суміші однорічних кормових культур
- •Тема 10: Проміжні посіви кормових культур
- •Якість кормів із проміжних посівів
- •Добір культур
- •Тема 11: Створення і використання культурних пасовищ
- •Добові норми витрати зелених кормів, кг/голову
- •Раціональне використання пасовищ
- •Тема 12: Непридатні для згодовування рослини луків. Шкідливі рослини луків, їх характеристика
- •Тема 13: Непридатні для згодовування рослини луків. Отруйні рослини луків, їх характеристика
- •Тема 14: Способи випасання худоби на пасовищах
- •Способи використання пасовищ та їх ефективність
- •Кількість порцій і площа пасовища для стада 200 корів
- •Тема 15: Особливості використання луків за багатоукісного використання різних типів травостоїв
- •Орієнтовні схеми сінокосозмін
- •Тема 16: Строки, висота, черговість скошувань різних типів сіножатей за природними зонами
- •Тема 17: Історія розвитку польового кормовиробництва
- •Тема 18: Кормове значення та особливості вирощування буркуну
- •Тема 19: Кормове значення та особливості вирощування люпину
- •Тема 20: Кормове значення та особливості вирощування нуту
- •Тема 21: Кормове значення та особливості вирощування чини
- •Тема 22: Кормове значення та особливості вирощування сої
- •Тема 23: Кормове значення та особливості вирощування ярого ячменю
- •Тема 24: Кормове значення та особливості вирощування вівса
- •Тема 25: Кормове значення та особливості вирощування тритикале
- •Тема 26: Кормове значення та особливості вирощування кукурудзи на зерно
- •Тема 27: Особливості вирощування кукурудзи, соняшнику на силос
- •Тема 28: Кормове значення та особливості вирощування картоплі
- •Тема 29: Кормове значення особливості вирощування кормової моркви
- •Тема 30: Гідропонні зелені корми
- •Тема 31: Силосний конвеєр
- •Оптимальні строки збирання силосних культур
- •Тема 32: Приготування вітамінного сіна і сінного борошна
- •Тема 33: Види та класи трав’яного борошна. Стабілізація каротину
- •Основні вимоги до якості трав’яного борошна (дсту 18691-73)
- •Тема 34: Силосування соломи, гички буряків
- •Тема 35: Втрати поживних речовин під час зберігання коренебульбоплодів і способи їх скорочення
- •Тема 36: Поняття про комбікорми. Види комбікормів
- •Тема 37: Гранульовані комбікорми
- •Тема 38: Кормовий баланс і кормовий план
- •Баланс кормів, %
- •Потреба в кормах
- •Річна структура раціонів для різних видів тварин (на 1 умовну голову – 37,00 ц к. Од.)
- •Контрольні питання до іспиту Модуль і. Основи агрономії. Польове та лучне кормовиробництво
- •Модуль іі. Рослинні корми та їх характеристика
- •Список рекомендованої літератури
- •54010, М. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9
Тема 4: Бур’яни і заходи боротьби з ними
План: 1. Властивості та класифікація бур’янів.
2. Заходи боротьби з бур’янами.
1. Властивості та класифікація бур’янів
Бур’янистими рослинами, або бур’янами, називають будь-які дикорослі види рослин, що входять до складу певного агроценозу мимоволі та бажання людини.
Основними властивостями бур’янів є:
-
Бур’янисті рослини самостійно з’являються в посівах культурних рослин;
-
Відрізняються швидким ростом вегетативних органів, перевершуючи культурні рослини за темпами використання основних ресурсів – елементів мінерального живлення і вологи;
-
Мають високі потенціали насінного (однолітники) і вегетативного (багатолітники) розмноження, що перевершують потенціали розмноження культурних рослин, і за невеликі проміжки часу можуть досягти високої чисельності;
-
Невибагливі до умов зростання і можуть вегетувати на ґрунтах різної родючості і вологості;
-
Для розмноження не потребують особливих умов, спеціальних запилювачів або рознощиків насіння, навпаки, вони поширюються за мимовільної участі людини;
-
Відрізняються високою конкурентною здатністю щодо основних видів культурних рослин;
-
Мають високі пристосованість до умов зростання і швидкі темпи еволюційної адаптації.
Світові втрати врожаю від засміченості в середньому становлять 10-12 % від загального обсягу врожаю сільськогосподарських культур.
За способом живлення розрізняють такі типи бур’янів:
-
непаразитні;
-
зелені напівпаразитні ;
-
незелені паразитні.
За тривалістю життя не паразитні бур’яни поділяються на:
-
однорічні;
-
дворічні;
-
багаторічні.
Однорічні бур’яни поділяються на:
-
ярі;
-
зимуючі;
-
озимі.
Дворічні бур’яни поділяються на: справжні і факультативні.
Багаторічні бур’яни за будовою підземних органів поділяються на:
-
стрижнекореневі;
-
кореневищні;
-
коренепаросткові;
-
мичкуватокореневі;
-
гроно кореневі;
-
повзучі;
-
цибулинні;
-
бульбисті.
2. Заходи боротьби з бур’янами
Для боротьби з бур’янами використовують такі заходи:
-
запобіжні;
-
знищувальні.
До запобіжних заходів належать очищення посівного матеріалу від насіння бур’янів; згодовування тваринам зернових відходів, полови у розмеленому або запареному вигляді; знищення насіння бур’янів у гною за рахунок правильного зберігання його і внесення у грунт у напівперепрілому вигляді; знищення бур’янів до цвітіння вздовж доріг, полів, зрошувальних каналів; очищення поливної води; своєчасне збирання врожаю.
Знищувальні заходи – це знищення запасів насіння і вегетативних органів у грунті, а також бур’янів, які вегетують.
Розрізняють:
-
агротехнічні;
-
біологічні;
-
хімічні.
Агротехнічні методи боротьби з бур’янами. Для знищення життєздатного насіння використовують метод провокації. Суть його полягає втому, що в період коли поле вільне від культурних рослин, створюють сприятливі умови для проростання насіння бур’янів, а після цього знищують їх сходи прийомами обробітку грунту. (культивацією, боронуванням, дискуванням, оранкою тощо).
Коренепаросткові бур’яни знищують методом виснаження. При цьому методі сходи бур’янів систематично підрізають.
Методом удушення знищують кореневищні бур’яни (пирій). Для цього після кожного відростання бур’янів проводять перехресне дискування на глибину 10-12 см.
Для боротьби з бур’янами велике значення мають прийоми догляду за посівами: боронування посівів до сходове та після сходове (знищується до 70-80 % бур’янів), міжрядні розпушування.
Хімічні методи боротьби з бур’янами. Для боротьби з бур’янами використовують хімічні речовини, які називаються гербіцидами.
За особливостями дії на рослини розрізняють такі гербіциди:
-
вибіркові (селективні), які знищують одні види і не знищують інші;
-
суцільної дії, які знищують всю рослинність.
За механізмом дії на рослини розрізняють гербіциди поділяються на:
-
гербіциди контактної дії;
-
гербіциди системної дії.
Контактні гербіциди знищують лише ті органи, на які вони потрапляють. Їх використовують для боротьби з однорічними бур’янами.
Системні гербіциди, потрапивши на рослину, проникають у судинну систему і переміщуються по ній, порушуючи обмін речовин і спричинюють загибель рослин.
За особливостями проникнення в рослини гербіциди поділяються на:
-
грунтові;
-
наземні;
-
грунтово-наземні.
Грунтові гербіциди проникають через кореневу систему. Їх вносять у гурнт до з’явлення сходів , наземні – проникають через листки та інші надземні органи. Цими гербіцидами обробляють вегетуючі рослини. Грунтово-наземні гербіциди проникають через листя і корені.
Залежно від періоду внесення розрізняють:
-
допосівне внесення гербіцидів (задовго до сівби влітку або восени після збирання культури для знищення багаторічних бур’янів (осот польовий, берізка польова, пирій повзучий);
-
передпосівне (незадовго до сівби);
-
досходове (після сівби але до появи сходів);
-
післясходове (по вегетуючих рослинах).
Вносять гербіциди наземними обприскувачами (ПОУ, ОПШ–15, ПОМ – 2000) та з літаків ( АН-2, АН-2М, Як-14, КА-15).
Біологічні методи боротьби з бур’янами. – це знищення або пригнічення бур’янів за допомогою бур’янів за допомогою культурних рослин чи інших організмів (вірусів, грибів, нематод, комах), для яких бур’яни є джерелом живлення.
Найбільше значення для знищення бур’янів має запровадження науково обґрунтованих сівозмін
Для боротьби з бур’янами використовують мікроорганізми і комахи. (Для знищення вовчка на соняшнику, томатах, баштанних культурах – на поля випускають муху фітомізу, яка відкладає яйця в квітки бур’яну-паразиту. Личинки мухи живляться зав’язями і тканинами вовчка).
Комплексні методи боротьби з бур’янами. Щоб забезпечити постійне підвищення культури землеробства, потрібно застосовувати інтегровані системи знищення бур’янів на основі раціонального поєднання механічного і біологічного методів, хімічного і механічного або механічного, хімічного і біологічного методів.