Тема 4: Бур’яни і заходи боротьби з ними

План: 1. Властивості та класифікація бур’янів.

2. Заходи боротьби з бур’янами.

1. Властивості та класифікація бур’янів

Бур’янистими рослинами, або бур’янами, називають будь-які дикорослі види рослин, що входять до складу певного агроценозу мимоволі та бажання людини.

Основними властивостями бур’янів є:

• Бур’янисті рослини самостійно з’являються в посівах культурних рослин;

• Відрізняються швидким ростом вегетативних органів, перевершуючи культурні рослини за темпами використання основних ресурсів – елементів мінерального живлення і вологи;

• Мають високі потенціали насінного (однолітники) і вегетативного (багатолітники) розмноження, що перевершують потенціали розмноження культурних рослин, і за невеликі проміжки часу можуть досягти високої чисельності;

• Невибагливі до умов зростання і можуть вегетувати на ґрунтах різної родючості і вологості;

• Для розмноження не потребують особливих умов, спеціальних запилювачів або рознощиків насіння, навпаки, вони поширюються за мимовільної участі людини;

• Відрізняються високою конкурентною здатністю щодо основних видів культурних рослин;

• Мають високі пристосованість до умов зростання і швидкі темпи еволюційної адаптації.

Світові втрати врожаю від засміченості в середньому становлять 10-12 % від загального обсягу врожаю сільськогосподарських культур.

За способом живлення розрізняють такі типи бур’янів:

• непаразитні;

• зелені напівпаразитні ;

• незелені паразитні.

За тривалістю життя не паразитні бур’яни поділяються на:

• однорічні;

• дворічні;

• багаторічні.

Однорічні бур’яни поділяються на:

• ярі;

• зимуючі;

• озимі.

Дворічні бур’яни поділяються на: справжні і факультативні.

Багаторічні бур’яни за будовою підземних органів поділяються на:

• стрижнекореневі;

• кореневищні;

• коренепаросткові;

• мичкуватокореневі;

• гроно кореневі;

• повзучі;

• цибулинні;

• бульбисті.

2. Заходи боротьби з бур’янами

Для боротьби з бур’янами використовують такі заходи:

• запобіжні;

• знищувальні.

До запобіжних заходів належать очищення посівного матеріалу від насіння бур’янів; згодовування тваринам зернових відходів, полови у розмеленому або запареному вигляді; знищення насіння бур’янів у гною за рахунок правильного зберігання його і внесення у грунт у напівперепрілому вигляді; знищення бур’янів до цвітіння вздовж доріг, полів, зрошувальних каналів; очищення поливної води; своєчасне збирання врожаю.

Знищувальні заходи – це знищення запасів насіння і вегетативних органів у грунті, а також бур’янів, які вегетують.

Розрізняють:

• агротехнічні;

• біологічні;

• хімічні.

Агротехнічні методи боротьби з бур’янами. Для знищення життєздатного насіння використовують метод провокації. Суть його полягає втому, що в період коли поле вільне від культурних рослин, створюють сприятливі умови для проростання насіння бур’янів, а після цього знищують їх сходи прийомами обробітку грунту. (культивацією, боронуванням, дискуванням, оранкою тощо).

Коренепаросткові бур’яни знищують методом виснаження. При цьому методі сходи бур’янів систематично підрізають.

Методом удушення знищують кореневищні бур’яни (пирій). Для цього після кожного відростання бур’янів проводять перехресне дискування на глибину 10-12 см.

Для боротьби з бур’янами велике значення мають прийоми догляду за посівами: боронування посівів до сходове та після сходове (знищується до 70-80 % бур’янів), міжрядні розпушування.

Хімічні методи боротьби з бур’янами. Для боротьби з бур’янами використовують хімічні речовини, які називаються гербіцидами.

За особливостями дії на рослини розрізняють такі гербіциди:

• вибіркові (селективні), які знищують одні види і не знищують інші;

• суцільної дії, які знищують всю рослинність.

За механізмом дії на рослини розрізняють гербіциди поділяються на:

• гербіциди контактної дії;

• гербіциди системної дії.

Контактні гербіциди знищують лише ті органи, на які вони потрапляють. Їх використовують для боротьби з однорічними бур’янами.

Системні гербіциди, потрапивши на рослину, проникають у судинну систему і переміщуються по ній, порушуючи обмін речовин і спричинюють загибель рослин.

За особливостями проникнення в рослини гербіциди поділяються на:

• грунтові;

• наземні;

• грунтово-наземні.

Грунтові гербіциди проникають через кореневу систему. Їх вносять у гурнт до з’явлення сходів , наземні – проникають через листки та інші надземні органи. Цими гербіцидами обробляють вегетуючі рослини. Грунтово-наземні гербіциди проникають через листя і корені.

Залежно від періоду внесення розрізняють:

• допосівне внесення гербіцидів (задовго до сівби влітку або восени після збирання культури для знищення багаторічних бур’янів (осот польовий, берізка польова, пирій повзучий);

• передпосівне (незадовго до сівби);

• досходове (після сівби але до появи сходів);

• післясходове (по вегетуючих рослинах).

Вносять гербіциди наземними обприскувачами (ПОУ, ОПШ–15, ПОМ – 2000) та з літаків ( АН-2, АН-2М, Як-14, КА-15).

Біологічні методи боротьби з бур’янами. – це знищення або пригнічення бур’янів за допомогою бур’янів за допомогою культурних рослин чи інших організмів (вірусів, грибів, нематод, комах), для яких бур’яни є джерелом живлення.

Найбільше значення для знищення бур’янів має запровадження науково обґрунтованих сівозмін

Для боротьби з бур’янами використовують мікроорганізми і комахи. (Для знищення вовчка на соняшнику, томатах, баштанних культурах – на поля випускають муху фітомізу, яка відкладає яйця в квітки бур’яну-паразиту. Личинки мухи живляться зав’язями і тканинами вовчка).

Комплексні методи боротьби з бур’янами. Щоб забезпечити постійне підвищення культури землеробства, потрібно застосовувати інтегровані системи знищення бур’янів на основі раціонального поєднання механічного і біологічного методів, хімічного і механічного або механічного, хімічного і біологічного методів.