Тема 3: Добрива та їх застосування

План: 1. Класифікація добрив.

2. Строки і способи внесення добрив.

3. Розрахунок норм добрив.

1. Класифікація добрив

Природних запасів більшості елементів живлення у ґрунтах недостатньо для вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур. Тому для задоволення потреб рослин в елементах живлення в грунт вносять добрива.

Добрива поділяються на органічні і мінеральні.

До органічних належать будь-які органічні речовини, з яких у процесі мінералізації вивільняються елементи живлення.

До органічних добрив належать: гній, гноївка, пташиний послід, фекалії, торф, торфокомпости, рослини-сидерати, місцеві і промислові органічні відходи.

Основною умовою ефективного використання гною та інших органічних добрив є рівномірне внесення і своєчасна заробка їх у грунт. Його вносять під осінній зяблевий обробіток ґрунту.

Найбільш ефективною дозою гною під зернові культури в зоні степу є 20-25 т/га.

Гноївка – цінне азотно-калійне добриво. Вона містить 0,1 – 0,4% азоту, 0,3 – 0,6% калію. Її використовують для внесення в грунт, підживлення лук, виготовлення компостів.

Пташиний послід – цінне добриво, містить 1,5% азоту, 1,8% фосфору, 0,4% калію, 2,9% кальцію, 0,7% магнію при вологості 56%. У висушеному посліді поживних речовин в 2 рази більше. Його вносять як основне добриво, а також локально під час сівби, в гнізда при садінні, для підживлення просапних культур.

Зелене (сидеральне) добриво – це зелена маса рослин, внесена в грунт. Рослини, які вирощують на зелене добриво, називають сидератами. Як сидерати вирощують в основному бобові культури. Одно- і багаторічний люпин, буркун, сераделла нагромаджують до 150-200 кг/га азоту, що можна прирівняти до внесення 30-40 т/га гною.

Мінеральні добрива – це неорганічні солі, які містять певні елементи мінерального живлення.

Мінеральні добрива поділяються на:

• Прості (містять один елемент живлення);

• Комплексні (містять кілька елементів живлення).

Прості добрива за назвою елемента живлення, який вони містять

поділяють на:

• Азотні;

• Фосфорні;

• Калійні;

• Мідні;

• Марганцеві та ін.

Комплексні добрива поділяють на:

• Складні (солі, які містять два і більше елементів живлення);

• Комбіновані (гранульовані суміші, які містять два і більше елементів живлення);

• Змішані (механічні суміші простих добрив у певних співвідношеннях).

Розрізняють мінеральні добрива:

• Фізіологічно кислі;

• Лужні;

• Нейтральні.

За фізичним станом добрива можуть бути:

• Твердими;

• Рідкими;

• Твердими а тверді порошкоподібними і гранульованими.

Азотні добрива за формою азоту, який вони містять поділяють на:

• Нітратні;

• Аміачні;

• Амонійні;

• Амонійно-нітратні;

• Амідні.

Нітратні добрива – це солі азотної кислоти, які містять азот у вигляді нітратів. Їх називають селітрами (натрієва, кальцієва, калійна).

Натрієва селітра (NaNO₃) містить 16,3 % азоту. Це дрібнокристалічна сіль білого кольору. Фізіологічно лужне добриво. Застосовують під різні культури, але краще їх вносити під буряки, які добре реагують на натрій.

Кальцієва селітра [Са(NO₃)₂] містить 17,5 % азоту, дуже гігроскопічна, при зберіганні злежується. Фізіологічно лужне добриво ефективне на дерново-підзолистих грунтах., для ранньовесняного підживлення озимих.

Амонійні добрива містять азоту у вигляді амонію.

Сульфат амонію [(NH₄)₂SO₄] містить 20,8 % азоту. Крупнозерниста слабко гігроскопічна речовина. Фізіологічно кисле добриво. Ефективне як основне добриво на чорноземах, сіроземах і каштанових ґрунтах. Добре добриво для рису та інших культур в умовах надмірного зволоження.

Хлористий амоній, або хлорид амонію (NH₄Cl), містить 24-25 % азоту. Мало гігроскопічний дрібнокристалічний білий або жовтуватий порошок. Фізіологічно кисле добриво. Містить 66 % хлору, який негативно впливає на врожайність і якість урожаю чутливих до хлору культур – картоплі, льону, плодово-ягідних, овочевих, гречки, конюшини, винограду, цитрусових. Необхідно вносити восени, щоб хлор вимивався опадами в нижні горизонти.

Аміачні – це рідкі добрива, які містять аміак.

Водний аміак, або аміачна вода – це розчин аміаку у воді. Вода першого сорту містить 20,5% азоту, вода другого сорту – 16% азоту. Вносять до сівби під озимі культури, під зяблеву оранку, передпосівну культивацію і для підживлення просапних культур на легких ґрунтах. Добриво вносять на глибину 12-16 см, а на важких ґрунтах – 10-12 см. Щоб запобігти опікам рослин при підживленні, добриво треба вносити посередині міжряддя.

Безводний, або рідкий аміак (NH₃) містить 82% азоту. Можна вносити під усі культури з одночасним загортанням у грунт на глибину 16-20 см.

Аміачно-нітратні добрива містять азот в амонійній і нітратній формах.

Аміачна селітра (NH₄NO₃)містить 34-35 % азоту. Найбільш поширене азотне добриво, гранульоване, фізіологічно кисле. застосовують під усі культури, крім рису, в основному удобренні і в підживленні.

Амідні добрива містять азот в амідній формі.

Сечовина, або карбамід [СО(NH₂)₂], містить 46% азоту. Має вигляд білих гранул діаметром 1-1,2 мм. Застосовують її під усі культури до сівби і для підживлень.