Тема 18: Кормове значення та особливості вирощування буркуну

Буркун – трав’яниста бобова рослина, що використовується на зелений корм, сіно, силос та для випасу. Кормова цінність висока: 100 кг зеленої маси містить 16,5 к. о., а сіно – 51,7 к. о. Вміст перетравного протеїну 17-19 %від сухої речовини зеленої маси і сіна. Буркун містить ароматичну речовину – кумарин, що надає корму специфічний запах та смак, але не шкідливий для організму тварин. Найбільша кількість кумарину в рослинах під час цвітіння. Існують безкумаринові форми буркуну. Рослини буркуну відзначаються високою посухо- і зимостійкістю. Добре розвиваються на піщаних ґрунтах, солонцях і схилах. Врожай сіна від 20 до 60 ц/га, насіння – 4-6 ц/га.

В культурі розповсюдженні два види буркуну: білий і жовтий. Обидва види мають однорічні і дворічні форми. Буркун є також медоносною культурою.

У виробничих умовах частіше вирощують білий буркун, як більш урожайний і зимостійкий. Висота рослин в перший рік вегетації становить 45-75 см, а в другий – 150-300 см. Насіння дрібне, маса 1000 штук 1,8-2,4 г.

Технологія вирощування

Перед сівбою насіння стратифікують. Сіють рано навесні, звичайним рядковим способом. У посушливих районах вирощують без покривної культури, у вологих – під покривом ярих зернових культур (частіше ярий ячмінь). Норма висіву насіння (при безпокривній сівбі) 15-20 кг/га. У перший рік життя двохрічний буркун скошують на сіно або силос за місяць-півтора до заморозків, що забезпечує кращу його перезимівлю. На другий рік скошують за два тижні до цвітіння з висотою зрізу 12-15 см. Використовують його також для випасання. Насіння легко осипається , а тому його збирають за побуріння третьої частини бобів на суцвітті.

Тема 19: Кормове значення та особливості вирощування люпину

Люпин має велике значення як кормова и сидеральна культура, збагачує грунт азотом і мінеральними речовинами. За вмістом білку серед бобових займає перше місце. У насінні містить білку від 38 до 52 %, безазотистих екстрактивних речовин – 25-40 і жиру від 5,3 до 20 %. Два укоси люпину за ефективністю прирівнюються до 20 т гною на гектар. Один центнер насіння жовтого люпину за вмістом протеїну прирівнюється до 4-4,5 ц зерна вівса або ячменю. Люпин також вирощують, як післяукісну та післяжнивну культуру, а також в змішаних посівах.

Люпин є також доброю силосною культурою в чистому вигляді або в сумішках з кукурудзою та іншими.

Середня урожайність зеленої маси люпину становить 300-400 ц/га, може досягати 500-800 ц/га. Урожайність зерна ‑ 20-25 ц/га.

У культурі мають розповсюдження 3 види однорічного люпину‑ люпин жовтий, вузьколистий, білий, багаторічного – люпин мінливий.

Висота рослин люпину жовтого 70-110 см, облистняність добра, маса 1000 зерен 125-150 г, люпину вузьколистого ‑ 110-150 см, маса 1000 зерен 160-190 г, а люпину білого – 1-2 м, маса 1000 зерен 250-450 г.

Технологія вирощування

Кращі попередники ‑ зернові-колосові, а сам люпин є добрим попередником для ярих і озимих культур.

Насіння перед сівбою піддають повітряно-сонячному обігріванню та обробляють нітрогіном,. Сівбу проводять в перші дні весняних польових робіт, а також влітку у проміжних та післяжнивних посівах, з нормою висіву: білого (1 млн шт./га) і вузьколистого (1,2 млн шт./га) – 200-220, жовтого – 140-160 (1,2-1,5 млн шт./га) кг/га. Глибина загортання насіння 3-4 см. На зелений корм висівають у два-три строки з інтервалом 15-20 днів. На зелений корм люпин сіють звичайним рядковим способом (15 см), а на зерно широкорядним (45 см) з нормою висіву 40-50 кг/га.

Найбільш цінний зелений корм отримують за скошування у період від бутонізації до повного цвітіння, з висотою зрізу 10-12 см. На зерно люпин збирають роздільним способом у період побуріння 75-80 % бобів або прямим комбайнуванням за повної стиглості насіння.