-
Строки і способи внесення добрив
Способи і строки внесення залежать від біологічних особливостей культури, властивостей добрив і ґрунту, цілей застосування добрив.
Розрізняють такі способи внесення добрив:
-
Допосівне (основне);
-
Припосівне (рядкове);
-
Післяпосівне (підживлення).
Допосівне внесення добрив називають основним удобренням. При цьому добрива розсівають по поверхні ґрунту і негайно заробляють у грунт під час основного обробітку. Добрива треба заробляти під глибокий обробіток ґрунту у вологий шар, бо його призначення – задовольняти рослини елементами живлення протягом вегетаційного періоду. Якщо основний обробіток ґрунту вже виконано, добрива вносять під передпосівну культивацію. Цей прийом менш ефективний, тому що добрива, особливо фосфорні і калійні, залишаються у верхньому шарі ґрунту. Верхній шар часто пересихає, а коренева система рослин виходить за його межі ще на початку вегетації. Це знижує ефективність внесених добрив.
Органічні добрива в усіх зонах під всі культури вносять в основне удобрення і заробляють під час основного обробітку ґрунту. В степовій зоні майже всю планову дозу фосфорних і калійних мінеральних добрив (за винятком припосівного внесення) також використовують як основне удобрення. Для підживлення найбільш ефективно використовувати азотні добрива.
Для внесення добрив в основному удобренні використовують начіпні тукові сівалки РТТ-4,2А, розкидачі мінеральних добрив РУМ-8, РУ-4-10, 1-РМГ-4А, АРУП-8, РУП-8, КСА-3, літаки АН-2 та ін.
Припосівне удобрення – це внесення добрив під час сівби недалеко від рядків або гнізд. Основним завданням його є поліпшення живлення рослин на початку вегетації, коли у них ще слабко розвинена коренева система. В рядки частіше вносять гранульований суперфосфат або гранульовані комплексні добрива, наприклад нітрофоску. Добрива в рядки вносять одночасно із сівбою на відстані 3-4 см збоку від рядка і на 5-6 см глибше загортання насіння.
Підживлення – це внесення добрив під час вегетації рослин для посилення живлення в певні періоди розвитку.
Розрізняють підживлення:
-
Кореневі;
-
Позакореневі (некореневі).
При кореневих підживленнях добрива вносять у грунт культиваторами-рослинопідживлювачами в міжряддя просапних культур або розподіляють по поверхні ґрунту при підживленні культур суцільного способу сівби.
Позакореневе підживлення – це нанесення добрив на листки та інші надземні органи рослин. Його застосовують для посилення живлення азотом та мікроелементами. Підживлення ефективне у районах достатнього зволоження і на ґрунтах з легким механічним складом.
-
Розрахунок норм добрив
Існує багато методів установлення оптимальних норм мінеральних добрив. Тривалий час основним методом був лабораторно-польовий дослід. У таких дослідах установлювали середні норми добрив і до них розробляли поправочні коефіцієнти залежно від вмісту елемента живлення в ґрунті, попередника, кислотності ґрунтового розчину, гранулометричного складу ґрунту. Цей метод залишається одним із основних і до цього часу, але тепер більше використовують балансово-розрахункові методи визначення доз добрив. Для цього використовують дані агрохімічних обстежень ґрунтів про вміст фосфору, калію, легкогідролізованого азоту, кислотність (картограми ґрунтів). Враховуючи коефіцієнти використання рослинами елементів живлення з грунт і добрив, а також винос елементів живлення врожаєм, визначають норми добрив.
Розрізняють такі методи розрахунку доз добрив:
-
Розрахунок ведуть на запланований врожай;
-
Розрахунок ведуть на приріст урожаю.
Дози добрив на заплановану врожайність розраховують за формулою:
де Д – доза елемента живлення, кг/га;
У – запланована урожайність, ц/га;
в – винос елемента живлення з 1 ц врожаю, кг;
П – запаси елемента живлення в ґрунті, кг/га;
Кг – коефіцієнт використання елемента живлення з ґрунтових запасів, часток одиниці;
Кд – коефіцієнт використання елемента живлення з мінеральних добрив, часток одиниці.
Дози добрив на приріст урожайності розраховують за формулою:
де ∆У – запланований приріст урожайності, ц/га.
Для визначення дози внесення певного виду добрив визначену дозу діючої речовини (кг/га) треба поділити на процентний вміст цього елемента живлення в даному добриві. Наприклад: визначили, що доза фосфору під пшеницю становить 60 кг/га (Р60). Щоб внести цю дозу фосфору у вигляді простого суперфосфату, який містить 20 % Р2О5, треба внести 3 ц добрива (60/20=3).