- •Міністерство аграрної політики та продовольства України Миколаївський державний аграрний університет
- •Технологія виробництва рослинних кормів
- •М. Миколаїв 2011
- •© Миколаївський державний аграрний університет, 2011
- •Модуль і. Основи агрономії. Польове та лучне кормовиробництво: Лекцій – 8 годин, практичних - 8 годин, самостійних –108 годин.
- •Шкала рейтингової оцінки знань студентів з дисципліни
- •Самостійна робота студентів
- •Розподіл тематики та часу самостійної роботи студентів
- •Модуль і. Основи агрономії. Польове та лучне кормовиробництво
- •Тема 1: Меліорація земель
- •Тема 2: Поняття про грунт та його родючість
- •1. Поняття про грунт та його родючість
- •2. Основні типи ґрунтів
- •3. Ерозія ґрунтів і заходи боротьби з нею
- •4. Класифікація і бонітування ґрунтів
- •Тема 3: Добрива та їх застосування
- •Класифікація добрив
- •Фосфорні добрива
- •Калійні добрива
- •Комплексні мінеральні добрива
- •Строки і способи внесення добрив
- •Розрахунок норм добрив
- •Тема 4: Бур’яни і заходи боротьби з ними
- •1. Властивості та класифікація бур’янів
- •2. Заходи боротьби з бур’янами
- •Тема 5: Насіння та сівба
- •1. Поняття про сорт, гібрид, репродукцію
- •2. Підготовка насіння до зберігання і сівби
- •3. Способи сівби та садіння сільськогосподарських культур
- •4. Строки сівби, норми висіву, глибина загортання насіння
- •Тема 6: Догляд за посівами
- •1. Догляд за посівами озимих культур
- •2. Догляд за посівами ярих культур
- •3. Догляд за посівами просапних культур
- •Тема 7: Збирання врожаю сільськогосподарських культур
- •Тема 8: Змішані й сумісні посіви
- •Тема 9: Суміші однорічних кормових культур
- •Тема 10: Проміжні посіви кормових культур
- •Якість кормів із проміжних посівів
- •Добір культур
- •Тема 11: Створення і використання культурних пасовищ
- •Добові норми витрати зелених кормів, кг/голову
- •Раціональне використання пасовищ
- •Тема 12: Непридатні для згодовування рослини луків. Шкідливі рослини луків, їх характеристика
- •Тема 13: Непридатні для згодовування рослини луків. Отруйні рослини луків, їх характеристика
- •Тема 14: Способи випасання худоби на пасовищах
- •Способи використання пасовищ та їх ефективність
- •Кількість порцій і площа пасовища для стада 200 корів
- •Тема 15: Особливості використання луків за багатоукісного використання різних типів травостоїв
- •Орієнтовні схеми сінокосозмін
- •Тема 16: Строки, висота, черговість скошувань різних типів сіножатей за природними зонами
- •Тема 17: Історія розвитку польового кормовиробництва
- •Тема 18: Кормове значення та особливості вирощування буркуну
- •Тема 19: Кормове значення та особливості вирощування люпину
- •Тема 20: Кормове значення та особливості вирощування нуту
- •Тема 21: Кормове значення та особливості вирощування чини
- •Тема 22: Кормове значення та особливості вирощування сої
- •Тема 23: Кормове значення та особливості вирощування ярого ячменю
- •Тема 24: Кормове значення та особливості вирощування вівса
- •Тема 25: Кормове значення та особливості вирощування тритикале
- •Тема 26: Кормове значення та особливості вирощування кукурудзи на зерно
- •Тема 27: Особливості вирощування кукурудзи, соняшнику на силос
- •Тема 28: Кормове значення та особливості вирощування картоплі
- •Тема 29: Кормове значення особливості вирощування кормової моркви
- •Тема 30: Гідропонні зелені корми
- •Тема 31: Силосний конвеєр
- •Оптимальні строки збирання силосних культур
- •Тема 32: Приготування вітамінного сіна і сінного борошна
- •Тема 33: Види та класи трав’яного борошна. Стабілізація каротину
- •Основні вимоги до якості трав’яного борошна (дсту 18691-73)
- •Тема 34: Силосування соломи, гички буряків
- •Тема 35: Втрати поживних речовин під час зберігання коренебульбоплодів і способи їх скорочення
- •Тема 36: Поняття про комбікорми. Види комбікормів
- •Тема 37: Гранульовані комбікорми
- •Тема 38: Кормовий баланс і кормовий план
- •Баланс кормів, %
- •Потреба в кормах
- •Річна структура раціонів для різних видів тварин (на 1 умовну голову – 37,00 ц к. Од.)
- •Контрольні питання до іспиту Модуль і. Основи агрономії. Польове та лучне кормовиробництво
- •Модуль іі. Рослинні корми та їх характеристика
- •Список рекомендованої літератури
- •54010, М. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9
Тема 8: Змішані й сумісні посіви
Класифікація змішаних і сумісних посівів однорічних культур:
-
Змішані посіви – це посіви двох і більше культур на корм або зернофураж, які висівають одночасно або в різні строки неповними нормами, в одному рядку або черезрядно і які збирають одночасно в одну транспортну місткість (вика з вівсом, горох з вівсом, вика+горох+овес, вика+горох+ріпак+овес, кукурудза з ріпаком і вівсом);
-
Сумісні посіви – це посіви двох і більше культур на корм і зернофураж, висіяні одночасно або в різні строки автономно – стрічками або смугами, які збирають одночасно в одну транспортну місткість або окремо (смугові посіви кукурудзи з горохом або чрою викою на зелений корм, смугові посіви кукурудзи з соєю на зерно, посіви кукурудзи з соєю, буркуном, люпином за схемою 2-3 рядки кукурудзи, 2-3 рядки бобових);
-
Змішані і сумісні одновидові посіви різних сортів або гібридів – бленди – це посіви на зелений корм і силос різних за вегетаційним періодом сортів або гібридів однієї культури. Через поєднання сортів або гібридів із різною висотою рослин ці посіви мають вигляд зрізаного конуса або піраміди (звідси назва бленди). На таких посівах збільшується строк збирання, поліпшуються поїдання рослин тваринами, якість, придатність зеленої маси до силосування, а інколи збільшується врожайність (посіви кукурудзи і сорго на силос для поліпшення якості силосної маси і в зеленому конвеєрі для подовження строку використання культури);
-
Ущільнені посіви – посіви двох або кількох культур, з них основну культуру висівають повною нормою, а в її міжряддях або рядках – одну – дві культури, які ущільнюють посіви і висіваються одночасно з основною культурою або в різні строки. Збирають культури як одночасно в одну транспортну місткість, так і в різні місткості і строки (кукурудза на зерно і силос із гарбузами, кабачками; кукурудза на зерно з квасолею; кукурудза з соєю, бобами, буркуном та іншими культурами на силос);
-
Підсівні посіви – це посіви культур або сумішей на зелений корм і силос із підсівною культурою. Завдяки післяукісному відростанню одержують додатково 1-2 укоси (суміш вики або гороху і віса з підсіванням пажитниці однорічної, кукурудза на зелений корм з підсіванням суданської трави або буркуну дворічного). До підсівних можна віднести і підсівання коренплодів – моркви, брукви, турнепсу під ранні ярі суміші, кукурудзу на зелений корм та інші культури.
Тема 9: Суміші однорічних кормових культур
Розрізняють прості та багатокомпонентні (багаточленні) сумішки. Прості сумішки складаються в основному з двох компонентів, рідше ‑ трьох, багатокомпонентні або складні мають три-чотири компоненти, інколи і більше. Сумішка (кормосумішка) містить більше цінних в кормовому відношенні поживних речовин.
Кількість компонентів в сумішці обумовлюється грунтово-кліматичними умовами (зволоження та поживний режим ґрунту). Чим вони кращі, тим більше компонентів можна включати до складу сумішки. В умовах нестійкого зволоження, більш продуктивні двох- або трьох-компонентні сумішки, крім сумішок з підсівними культурами.
Порядок виконання. Найважливішою умовою складання травосумішок є знання морфологічних та біологічних особливостей рослин. Необхідно визначити біологічно та агротехнічно-обгрунтований склад травосумішки, строк та спосіб сівби, норму висіву насіння кожного компонента (тис. або млн штук на 1 га), перевести її у вагову, зробити поправку на посівну придатність і підсумувати ці дані. Загальна кількість насіння сумішки буде більшою, ніж потрібно для одновидового посіву. Це обумовлено міжвидовими відносинами, можливим самозрідженням посіву, а також тим, що культури сумішки часто розміщуються в різних ярусах травостою. Культура, яка знаходиться у верхньому ярусі, має меншу щільність у нижній частині стеблостою. Культура з меншою висотою стебел займає нижній ярус стеблостою (кукурудза в сумішці з соєю, бобами, буркуном, редька олійна з райграсом однорічним, соняшник з горохом, жито з ріпаком та ін.).
При вдалому підборі компонентів вони добре ростуть в сумішці. Це стосується, наприклад, сумішок кукурудзи з соєю, кукурудзи з буркуном, кукурудзи з шабдаром, жита (пшениці, тритикале) з викою волохатою та ін.
При вирощуванні сумішок взаємовідносини між рослинами в агроценозі складаються по-різному. Але важливо, щоб при цьому покращувалися господарсько-корисні показники врожаю, збільшувався збір корму з одиниці ріллі.
Таблиця 3
Приблизні норми висіву насіння різних однорічних культур на корм, млн шт./га
Таблиця 4
Маса 1000 насінин деяких однорічних кормових культур
Таблиця 5
Приблизні варіанти сумішок однорічних кормових культур та співвідношення компонентів в них
Продовження таблиці 5
Приклад складання пізньої ярої сумішки з підсівною культурою
-
Визначаємо склад сумішки.
Кукурудза+соя+суданська трава
-
Вміст компонентів у сумішці, % від повної норми висіву.
-
кукурудза 60%
-
соя – 60%
-
суданська трава – 60%
-
Знаходимо повну норму висіву компонентів сумішки на 1 га.
НВ кіл кукурудзи – 0,15-0,2 млн шт/га = 150-200 тис шт/га
НВ кіл сої – 0,4-0,6 млн шт/га = 400-600 тис шт/га
НВ кіл суданської трави – 0,8-1,0 млн шт/га = 800-1000 тис шт/га
-
Знаходимо масу 1000 насінин.
Кукурудзи – 300-400 г
Сої – 120-160 г
Суданської трави – 9-14 г
-
Знаходимо повну вагову норму висіву компонентів сумішки.
НВ ваг кукурудзи = 300 г – 1000 шт
х - 150000 = 300×150000 = 45000 г = 45 кг
1000
НВ ваг сої = 120 г – 1000 шт
х - 400000 = 120×400000 = 48000 г = 48 кг
1000
НВ ваг суданської трави = 9г – 1000 шт
х - 800000 = 9×800000 = 7200 г = 7,2 кг
1000
-
Знаходимо повну вагову норму висіву з поправкою на посівну придатність
ПП кукурудзи = 94%, ПП сої = 92%, ПП суданської трави = 86%
НВ ваг кукурудзи = 45 – 100%
х - 106 = 45×106 = 47,7 кг
100
НВ ваг сої = 48 – 100%
х - 108 = 48×108 = 51,8 кг
100
НВ ваг суданської трави =7,2– 100%
х - 114 = 7,2×114 = 8,2 кг
100
-
Знаходимо норму висіву з урахуванням процента участі компонента в сумішкі.
НВ ваг кукурудзи = 47,7 - 100%
х - 60 = 47,7×60 = 28,6 кг/га
100
НВ ваг сої = 51,8 – 100%
х - 60 = 51,8×60= 31,1 кг/га
100
НВ ваг суданської трави =8,2– 100%
х - 60 = 8,2×60 = 4,9 кг/га
100
-
Знаходимо загальну вагову норму висіву сумішки
НВ ваг сумішки 28,6+31,1+4,9=64,6 кг/га