Тема 29: Кормове значення особливості вирощування кормової моркви

Кормова морква за вмістом сухих речовин (до 20%), вуглеводів і вітамінів переважає інші кормові коренеплоди. Вона є кращим соковитим кормом для всіх тварин і птиці. Морква має високі поживні, дієтичні і лікувальні якості. Коренеплоди її містять багато каротину, аскорбінової кислоти, цукрів, амінокислот. У неї виявлено майже всі відомі нині вітаміни. Морква сприяє кращому засвоєнню інших кормів, підвищує якість тваринницької продукції. Високо ціниться і гичка моркви, урожай якої становить 30% урожаю коренеплодів. В 1 ц корму з коренеплодів і гички міститься відповідно 17 і 15 кормових одиниць.

Технологія вирощування

Попередники. У польових сівозмінах кращими попередниками є озимі зернові, зернові бобові, у кормових сівозмінах – кукурудза на зелений корм і силос, у овочевих – бобові, капуста, огірки, цибуля, помідори. Повертатись на те саме поле можна не раніше як через 7 років.

Обробіток ґрунту. Система обробітку ґрунту під моркву мало відрізняється від інших коренеплодів. Вона дуже чутлива на глибоку (28-30 см) зяблеву оранку з попереднім лущенням стерні. На початку вегетації рослини розвиваються дуже повільно, сходи пригнічуються бур'янами, тому важливо за допомогою агротехнічних заходів добре очистити поле від бур'янів.

Дрібне насіння моркви вимагає високоякісної передпосівної підготовки грунту. Найкраще цього досягти за допомогою комбінованих агрегатів.

Підготовка насіння. Насіння моркви очищають, перетирають для звільнення від голочок. Обігрівають на сонці впродовж 4-5 днів. Пізніше насіння калібрують на фракції 1,5-2 мм і більше 2 мм. Перед сівбою його намочують у розчинах мікродобрив (цинк, бор та ін.).

Маточні коренеплоди перед зберіганням занурюють у 5% суспензію бенлату або фундазолу, що захищає від ураження гнилями і фомозом. Для дражування насіння використовують обволікаючу суміш з торфу, вапна, мінеральних добрив і меляси як прилипача. Дражоване насіння краще і рівномірніше висівається має вищу польову схожість. Норма висіву такого насіння менша. Воно забезпечує появу дружних вирівняних сходів і добрий ріст та розвиток високопродуктивних рослин.

Чисто кормові сорти відсутні. Моркву вирощують як овочеву і кормову культуру. Районовано такі кормові сорти: Вітамінна 6, Шантене сквирська та ін.

Система удобрення. Під моркву вносять органічні і мінеральні добрива. Восени приорюють 40-50 т/га гною. Норма мінеральних добрив залежить від типу грунту і програмованого врожаю. Для Полісся і Лісостепу рекомендується вносити 80-90 кг/га д.р. азоту, 60-70 кг/га фософору і 90-120 кг/га д.р. калію. Фосфорні і калійні добрива приорюють восени (за винятком 10-15 кг/га д.р. РК що вносять при сівбі). Азотні добрива (1/2 – 2/3) вносять під весняний обробіток ґрунту, решту у підживлення.

На торфовищах застосовують тільки фосфорні і калійні добрива - Р₆₀К1₂₀ та мікродобрива (марганець, бор, мідь).

Сівба. Сіють моркву сівалками СОН-2,8А, СПЧ-6МФ, ССТ-12А та ін. Застосовують широкорядний однорядний (45 см) спосіб сівби; стрічковий з відстанню між рядками в стрічці 15 см і між стрічками 45 см; смуговий із смугою до 20 см і відстанню між смугами 45-60 см. Останній спосіб дозволяє більш рівномірно розмістити рослини, збільшити їх кількість. Рослини у смузі ростуть щільно, що підвищує їх конкурентоздатність у боротьбі з бур'янами. У міжряддях бур'яни знищують за допомогою розпушування ґрунту. Насіння моркви дрібне, тому його висівають мілко. Глибина його загортання на легких ґрунтах 2,0-2,5 см, на важких 1,0-1,5 см.

Норму висіву встановлюють так, щоб до збирання врожаю густота рослин становила при широкорядній і стрічковій сівбі ‑ 300-350 тис/га, широкосмуговій ‑ 0,7-1,0 млн. Вона залежить від маси 1000 насінин, схожості, способів сівби. При широкорядному способі висівають 2-5 кг/ га, стрічковому ‑ 4-6 кг/га. Використовуючи відкаліброване насіння, норму висіву можна зменшити до 1,5-2,0 кг/га.

Морква відноситься до культур дуже раннього Її насіння повільно проростає, тому сіють при першій можливості виходу агрегатів в поле. У цей час у ґрунті є достатні запаси вологи для отримання дружних сходів, інтенсивного росту коренеплодів і формування високого врожаю. Запізнення з сівбою на 12 днів у західних районах призводить до зниження польової схожості на 12-15%.

Догляд за посівами. Зразу після сівби проводять коткування для покращення контакту насіння з ґрунтом. Морква сходить довго - 12-18 днів, Тому ефективним є досходове (через 4-5 днів) і післясходове (через 5-6 днів після появи сходів) боронування.

Для знищення ґрунтової кірки проводять боронування посівними боронами ЗБП-0,6А. Якщо проростки моркви біля поверхні грунту, боронування недопустиме, оскільки призводить до пошкодження рослин і зрідження сходів. У такому разі поле коткують ребристими або кільчасто-шпоровими котками.

Проріджування сходів проводять у фазі 4-5 листків на відстань 4-5 см між рослинами. Це трудомістка операція. Тому необхідної густоти потрібно досягати з допомогою менших норм висіву і боронуванням сходів.

Дальший догляд за посівами полягає у розпушуванні міжрядь. Перший обробіток проводять лапами-бритвами на глибину 3-5 см при з'явленні сходів моркви. Через 9-12 днів, в міру проростання бур'янів, проводять наступні розпушування стрільчатими лапами, долотами на глибину 8-12 см.

Якщо посіви дуже забур'янені, використовують гербіциди: прометрин (2-3 кг/га) обприскуючи грунт до сходів або у фазі 1-2 справжніх листків культури; фуроре супер, поаст, тарга, набу (1,0-3,0 л/га) обприскуючи посіви у фазі 2-6 листків у злакових бур'янів; стомп (3,0-6,0 л/га), обприскують грунт до сходів моркви.

Для захисту від шкідників (моркв’яна муха, листоблішки) застосовують актеллік, волатон, децис.

Збирання врожаю ‑ найбільш трудомісткий процес у технології вирощування моркви. При ручному збиранні затрати досягають до 40-50% і більше від загальних.

Тому використовують машини для скошування гички (Е-281, БМ-6, КИР-1,5). Коренеплоди викопують буряко- і картоплекомбайнами, бурякопідіймачами, картоплекопалками. При сівбі на 45 см використовують комплекс бурякозбиральних машин (БМ-6 + РКС-6).

Зберігають моркву в кагатах і траншеях при температурі 1-2°С.