Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ек.-математ. моделювання.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
07.12.2018
Размер:
1.75 Mб
Скачать

Теоретичні відомості

Процес побудови математичної моделі для розв’язування поставленої задачі можна почати з відповідей на три наступні запитання.

1. Для визначення яких величин повинна бути побудована модель?

Іншими словами, як ідентифікувати змінні (величини, які потрібно знайти )

15

даної задачі?

2. Які обмеження повинні бути накладені на змінні, щоб виконувалися умови, які характерні для системи, яку моделюють.

3. У чому суть мети, для досягнення якої з усіх допустимих значень змінних потрібно вибрати ті, котрі будуть відповідати оптимальному (найкращому) розв’язку задачі?

Конструктивний шлях формулювання відповідей на поставлені запитання полягає в тому, щоб словесно виразити суть проблем. Розглянуту ситуацію можна охарактеризувати в такий спосіб.

Фабриці потрібно визначити обсяги виробництва (у тонах) кожного виду плиток, які максимізують дохід (у тисячах ум. од.) від реалізації продукції, з урахуванням обмежень на попит і обмежень на витрати вихідних продуктів.

Труднощі побудови математичної моделі полягають в ідентифікації змінних і наступному представленні мети і обмежень у виді математичних функцій цих змінних. У розглядуваному випадку ми маємо наступне.

Змінні. Тому що потрібно визначити обсяги виробництва кожного виду

плитки, то змінними в моделі є:

x1

тонах),

x 2

тонах).

- добовий обсяг виробництва плитки для зовнішніх робіт „Зн” (у

- добовий обсяг виробництва плитки для внутрішніх робіт „Вн” (у

Цільова функція. Тому що вартість 1 т плитки Зн дорівнює 3 тис. ум.

од., добовий дохід від її продажу складе

3x1

тис. ум. од. Аналогічно дохід від

реалізації

x 2 тон плитки Вн складе

2x 2

тис. ум. од. на добу. При допущенні

незалежності обсягів збуту кожного виду плиток загальний дохід дорівнює сумі двох доданків — доходу від продажу плитки „Зн” и доходу від продажу плитки

„Вн”. Позначивши загальний дохід (у тис. ум. од.) через z. Можна дати

наступне математичне формулювання цільової функції: визначити (допустимі)

значення

x1 і

x 2 , які максимізують величину загального доходу

z 3x1

16

2x 2 .

Обмеження. При розв’язуванні розглядуваної задачі повинні бути враховані обмеження на витрату вихідних продуктів і попит на плитку, яку виготовляють. Обмеження на витрати вихідних продуктів можна записати в

такому вигляді:

Âитратè âèõ³äíîãî

Ìаксимальí

î можливиé

çàïàñ

продуктó

äëÿ виробництâ à

даногî

âèõ³äíîãî

продуктó

äâîõ

âèä³â

плиткè

Це приводить до наступних двох обмежень (див. умову задачі):

x1

2x1

2x 2 6 x 2 8

(для А), (для В).

Обмеження на величину попиту на продукцію мають вигляд:

Перевищення попиту на

плитку „Вн” відносно ≤ 1 тона/добу,

попиту на плитку „Зн”

Попит на плитку „Вн” ≤ 2 тони/добу.

Математично ці обмеження записуються в такий спосіб:

x 2

Зн”),

x1 1

(співвідношення величин попиту на плитку „Вн” і плитку

x 2 2

(максимальна величина попиту на плитку „Вн”).

Неявне (очевидне) обмеження полягає в тім, що обсяги виробництва продукції не можуть приймати негативних значень (тобто бути менше нуля). Щоб запобігти одержанню таких недопустимих розв’язків, зажадаємо виконання умови невід’ємності змінних, тобто введемо обмеження на їхній

знак:

x1 0

x 2 0

(обсяг виробництва плитки „Зн”),

(обсяг виробництва плитки „Вн”).

Отже, математичну модель можна записати в такий спосіб.

Визначити добові обсяги виробництва ( x 2 і

x1 ) плитки „Вн” і плитки

17

Зн(у тонах), при яких досягається

max z

3x1

2x 2

(цільова функція)

при обмеженнях:

x1

2x1

2x 2

x 2

6,

8,

x1 x 2

x 2 2,

1,  

x1 0, x 2

0.

Що визначає лінійний характер побудованої моделі?

З формальних позицій дана модель є лінійною тому, що усі функції, які в неї входять (обмеження і цільова функція), є лінійними, а лінійність допускає наявність двох властивостей – пропорційності й адитивності.