14.Життєвий цикл інвестиційного проекту, його тривалість, стадії реалізації.

Кожний інвестиційний проект незалежно від його складності та обсягу робіт являється об’єктом управління на протязі всього життєвого циклу. Життєв цикл – це відрізок часу від моменту народження ідеї до закінчення її експлуатації. Часто життєвий цикл інвестиційного проекту визначають по грошовому потоку: від перших інвестицій до останніх надходжень доходів.

Вудь-який інвестиційний проект має п'ять стадій.

1-перед проектні дослідження, проектування та освоєння Інвестицій (народження проекту). Стадія хар-я великими витратами коштів, власних чи отриманих у борт. Різноманітним ризикам. Прибутку немає.

2-початок експлуатації проекту. Інвестор відчуває великі потреби в банк позиках чи венурному капіталі. Звичайно він не сплачує дивідендів. Якщо є прибуток, він реінвестусться. Починають діяти ризики, пов'язані з конкуренцією ринку.

3-швидке зростання. Пп починає диктувати власні ціни на продукцію, але конкуренція зростає. Рівень продажу зб й значно покриває витрати вироб­ництва. Хар-м с високий прибуток, але існус потре­ба у великих витратах на маркетинг та інвестиціях. Компанія мо­же здійснювати додаткову емісію акцій, але сплачує невеликі дивіденди. Банк, якщо й падає позику, то під високі %.

4-стабільне функц-я пп. Відшкодовує власні борги. Високий рівень конкуренції не дає змоги диктувати ціни, але невисокі витрати уможливлюють отримання середніх по галузі прибутків. Це вже добре відома компанія з хорошою репутацією, яка має великі можливості в отриманні позик та реалізації акцій. У неї добре диверсиф й великий інв портфель, сплачуються солідні дивіденди, проте немає потреби у великих інвестиціях. На цій стадії компанія має розробляти стратегію запобігання за­непаду. Ці заходи, як правило, пов'язані зі значним підвищенням інв активності. Стратегія «другого народження» перед­бачає різноманітні заходи — купівлю ін компаній галузі (вертикальне та горизонтальне злиття), інвест-ня нових проектів.

5-занепад /друге народження. Продукція пп перестає корис­туватися попитом. Дуже висока конкуренція. Банки не зацікавле­ні у співробітництві і якщо й дають позики, то лише під %, значно вищий за середній по галузі. Акції пп також перестають користуватися попитом. Зниж доходів призво­дить до зменш дивідендів,що нараховуються за акціями. Якщо на попередній стадії не було розроблено стратегію відро­дження та залучено солідні інвестиції, пп очікують за­непад і банкрутство.

15. Основні завдання управління інвестиційною діяльністю.

Управління інвестиційною діяльністю фірми є важливою складовою частиною фінансового менеджменту, що, інколи, виділяють в самостійну сферу економічного управління – управління проектами (Project Management).Управління інвестиційною діяльністю підприємства повинно забезпечувати вирішення таких завдань:

1.Максимізувати вартість підприємства і забезпечити стабільно високі темпи її зростання – тактичні;

2.Забезпечити високі темпи економічного розвитку фірми, в т. ч. максимізувати доходи від інвестиційної діяльності. Це завдання повинно вирішуватись у відповідності з стратегією розвитку фірми.

3.Мінімізувати інвестиційний ризик. За несприятливих обставин інвестиційні ризики можуть призвести не тільки до втрати доходів, але і основного капіталу.

4.Підвищити фінансову стійкість і платоспроможність підприємства. Так як інвестиційна діяльність пов’язана з відволіканням фінансових ресурсів, то ці ресурси можуть закінчитися раніше, ніж буде отриманий доход від реалізації інвестиційного товару. Це є найбільш актуальним. За зарубіжною статистикою 87% підприємств банкрутують не тому, що вони працюють зі збитками, а тому що вони не можуть відповісти по своїм зобов’язанням.