3. Німецький федералізм. Місцеве самоврядування і управління

За формою державного устрою ФРН - федерація, до складу якої входять 16 земель, а також 3 міста - Берлін, Гамбург і Бремен.

Конституція закріплює основні принципи федеративного Устрою держави:

- конституційний порядок в землях повинен відповідати Положенням Основного закону;

- на території федерації має бути забезпечений єдиний рівень життя, гарантуються рівні права і свободи громадян;

- всі землі мають рівний статус;

- пріоритет права федерації перед правом земель;

- закріплена виняткова компетенція федерації, конкуруюча компетенція і компетенція земель;

- допускається можливість федерального примусу, якщо земля не виконує федеральну конституцію або закони;

- всі установи федерації і земель повинні надавати взаємну правову і адміністративну допомогу.

Федеративний устрій ніяких національних підстав під собою не має. Кожна земля має власну конституцію, виборний законодавчий орган - однопалатний ландтаг (у Баварії - двопалатний) що обирається громадянами на 4 або 5 років, і уряд, очолює прем'єр-міністр.

Місцеве самоврядування у ФРН має схожість як з англосаксонською, так і з французькою моделями, володіючи, при цьому і деякими специфічними рисами, що дозволяє говорити про своєрідні "змішані", "гібридні" форми управління на місцях Питання організації місцевого самоврядування у федеральних землях Німеччини вирішуються по-різному. Землі ФРН по­діляються на округи (їх більше 50), а округ - на райони і міста, що мають статус районів (їх близько 630), райони - на громади.

Місцеве самоврядування в ФРН існує на 2 рівнях:

а) на рівні округів, статус яких часто мають великі міста;

б) на рівні муніципалітетів, які включають малі міста і муні­ципальні федерації. У всіх адміністративно-територіальних оди­ницях, окрім округів, громадяни і особи, які постійно в них проживають, обирають представницькі органи строком на 4-6 років. У округах представницьких органів немає. У районах на 4-6 років обираються збори і глава адміністрації - ландрат.

Статус громад у ФРН характеризують наступні ознаки:

- громада виконує на своїй території та під свою відпові­дальність всі адміністративні функції за винятком тих випад­ків, коли законом виконання цих функцій доручено іншим структурам;

- громада регулює свою діяльність на основі статуту, який повинен не суперечити закону;

- громада має право самостійно та на свою відповідальність вирішувати завдання на місцевому рівні, але відповідно до чинних законів.

Виділяють 4 основні форми організаційного устрою громад а) магістратна;

б) бургомістерська; в) північнонімецька; г) пів' деннонімецька.

При магістратній формі організації місцевого самоврядування населення обирає представницький орган - раду громади, яка у свою чергу, обирає виконавчий колегіальний орган – магістрат. Магістрат складається з бургомістра (голови), заступників бургомістра. Бургомістр в магістраті має статус "першого серед рівних".

Бургомістерська форма організації місцевого самоврядування припускає, що бургомістр є головою представницького органу громади і міської управи - органу управління.

Північнонімецький варіант організації місцевого самоврядування характеризується тим, що в представницькому органі громади головує бургомістр, який обирається представницьким органом громади. Крім того, обирається також міський голова (міський директор), до повноважень якого належить вирішення рішення поточних питань місцевого управління.

Особливістю організації місцевого самоврядування при південнонімецькому варіанті є те, що поряд з органом представ­ницької влади як головним органом управління громади діє також обер-бургомістр, який обирається громадянами. Обер-бургомістр відповідає за вирішення поточних питань місцевого «правління і головує на засіданнях представницького органу громади.

Державний нагляд за діяльністю муніципальних органів здій­снює міністерство внутрішніх справ, а також окружні та районні управління різних міністерств.