- •2. Система конституційного права
- •3. Суб'єкти конституційного права
- •4. Джерела конституційного права
- •5. Конституційне право як юридична наука і навчальна дисципліна
- •Тема 2 політичні партії і партійні системи зарубіжних країн
- •1. Політичні партії: поняття, сутність, функції
- •2. Класифіісація політичних партій, їх організаційна структура
- •3. Інституцюналізація політичних партій
- •4. Партійні системи зарубіжних країн
- •Тема з конституції зарубіжних країн
- •1. Теоретичні основи конституції: поняття, сутність, функції, юридичні властивості
- •2. Порядок внесення змін і доповнень до конституції
- •3. Еволюція змісту конституцій
- •4. Конституційний контроль в зарубіжних країнах
- •Тема 4 основи правового статусу особи
- •1. Конституційний статус особи. Інститут громадянства
- •2. Права і свободи в теорії конституціоналізму
- •3. Конституційні права і свободи і їх класифікація
- •Тема 5 форми держави в зарубіжних країнах
- •1. Форма правління
- •2. Форма державного устрою
- •3. Політичний режим
- •Тема 6 виборче право і виборчі системи зарубіжних країн. Референдуми в зарубіжних країнах
- •1. Поняття, сутність і принципи виборчого права
- •2. Поняття і види виборів. Порядок організації і проведення виборів в зарубіжних країнах
- •3. Виборчі системи
- •4. Референдуми в зарубіжних країнах
- •Тема 7 глава держави в зарубіжних країнах
- •1. Особливості конституційного статусу глави держави
- •2. Компетенція глави держави
- •1. Парламент і парламентаризм
- •2. Структура, склад і внутрішня організація парламенту і його палат
- •3. Компетенція парламентів
- •4. Статус депутата парламенту
- •Тема 9 уряди зарубіжних країн
- •1. Поняття і види урядів, порядок їх формування
- •2. Структура урядів
- •3. Компетенція урядів, їх правотворчість
- •Тема 10
- •1. Англосаксонська, континентальна і інші системи місцевого управління і самоврядування
- •2. Організаційно-правові форми місцевого самоврядування зарубіжних країн
- •3. Компетенція і фінансова база органів місцевого управління і самоврядування
- •Модуль 2. Особлива частина
- •Тема 11 основи конституційного права великобританії
- •1. Конституція великобританії. Особливості правового статусу особи
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Регіональне і місцеве самоврядування і управління
- •Тема 12 основи конституційного права сіла
- •1. Конституція 1787 року і її специфічні риси. Поправки до конституції
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Американський федералізм. Місцеве самоврядування і управління
- •Тема 13 основи конституційного права федеративної республіки німеччина
- •1. Основний закон фрн
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Німецький федералізм. Місцеве самоврядування і управління
- •Тема 14 основи конституційного права франції
- •1. Конституція франції
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Форма державного устрою. Місцеве самоврядування і управління
Тема 9 уряди зарубіжних країн
1. Поняття і види урядів, порядок їх формування
Уряд - це колегіальний орган загальної компетенції, що здійснює керівництво виконавчою і розпорядчою (тобто адміністративною) діяльністю в країні.
Уряд може мати різні назви: уряд, рада міністрів, кабінет, кабінет міністрів, державна рада тощо.
У деяких країнах (США, Бразилія, Мексика) уряд як колегіальний орган відсутній. Міністри, кожен окремо, підпорядковані президентові. Кабінет же, їх всіх об'єднуючий, колегіальним органом не є, оскільки він тільки обговорює питання, але рішень з таких питань не приймає.
У останні десятиліття в президентських і президентсько-парламентських республіках все частіше створюються колегіальні органи з обмеженими повноваженнями, які найчастіше мають назву "рада міністрів". Проте фактично керує ними не прем'єр-міністр, а президент.
За переліком посадових осіб склад уряду в різних країнах різний.
За політичним складом уряд буває однопартійним, коаліційним і безпартійним.
Однопартійні уряди характерні для країн з двопартійною системою. Вони створюються також в президентських республіках і в країнах тоталітарного соціалізму.
У парламентській республіці або парламентській монархії у випадку, якщо жодна з партій не отримує більшості в парламенті, та на основі попередньої угоди лідерів декількох партій Формується коаліційний уряд.
Безпартійні уряди створюються в тих країнах, де політичні партії заборонені або політичний розвиток ще не призвів до створення політичних партій.
Як відзначає В.Є. Чиркін, в кризові моменти, особливо в Умовах війни, може бути утворено коаліційний уряд з особливими повноваженнями - уряд національної єдності з широким представництвом різних партій, що беруть на себе відповідальність за керівництво державою.
Уряд парламентської меншості формується великою фракцією, що не має більшості в парламенті, коли одна-дві нечисленні партії, що не входять за принциповими міркуваннями або не будучи запрошеними в коаліцію, обіцяють підтримувати уряд голосуванням при вотумі недовіри.
Якщо в парламентській республіці або парламентській монархії не вдається сформувати уряд на коаліційній основі, створюється службовий уряд з фахівців.
В результаті військових і революційних переворотів нерідко створюється тимчасовий уряд. Він утворюється позапарламентським способом і не базується на конституційних нормах.
У демократичних країнах залежно від форми правління уряди створюються по-різному.
Парламентарна модель передбачає утворення уряду на базі підсумків парламентських виборів (при двопалатному парламенті - зазвичай виборів в нижню палату). Така модель застосовується в парламентських монархіях і парламентських республіках, а також парламентсько-президентських республік.
Її суть полягає в тому, що глава держави призначає главу уряду, відносно якого є підстави вважати, що він і очолюваний ним уряд користуватимуться довірою більшості депутатів парламенту або його нижньої палати. Отримавши мандат, глава уряду формує склад уряду і представляє його разом з програмою дій на затвердження парламенту. У деяких країнах (Болгарія) парламенту представляється тільки глава уряду, який, отримавши затвердження, формує уряд і представляє його для призначення главі держави. Якщо запропонований уряд або його керівник не можуть отримати довіри більшості парламенту (або палати), то можливий розпуск і призначення на період, поки збереться новообраний парламент, службового уряду.
Позапарламентська модель формування виконавчої влади характерна для президентських республік і дуалістичних монархій, а також і деяких президентсько-парламентських республік. Тут глава держави формує уряд на свій розсуд. У деяких таких республіках у формуванні уряду бере участь верхня палата парламенту. У США згоду на призначення міністрів дає Сенат; він не бере до уваги партійної приналежності міністрів, що призначаються на посаду, а перевіряє лише компетенцію кандидатів і їх моральні якості.