3. Формулювання вимог до програми, що розробляється

Підводячи підсумок усьому вищесказаному, можна відзначити доцільність створення довідкової системи, яка буде дуже корисною для студентів перших курсів. Можна сформулювати список можливостей, що повинні бути в довідковій системі.

• програма повинна докладно розповідати починаючому користувачеві сервісну функцію встановлення та зміни пароля доступу до індивідуальної папки студента.

• програма повинна розглядати основні принципи і прийоми роботи у Windows з декількома програмами одночасно.

• програма повинна надавати знання про елементи середовища Windows.

• програма повинна містити відомості про роботу з файлами та папками.

У даному проекті реалізовані перераховані вище можливості довідкової системи.

2. Спеціальна частина

1. Постановка задачі

Задачею дипломного проекту було створення довідкової системи, що дозволить полегшити навчання роботі на комп’ютері студентів перших курсів, а також допоможе зареєструватися в системі при встановленні паролю.

Дослідження численної літератури з питань теорії і практики комп’ютерних навчальних систем показує, що ця область продовжує розвиватися. Особливо широкі можливості відкриває повсюдне впровадження персональних комп’ютерів та комп'ютерних мереж. При цьому навчальні програми можуть поширюватися як на дискових носіях, так і у виді файлів, переданих по мережах. Таким чином, кількість потенційних користувачів КНП стає практично необмеженою. Це накладає досить тверді вимоги до змісту і зовнішнього оформлення навчальних програм як програмного продукту.

До програми, яка розробляється, були висунуті наступні вимоги:

• програма повинна бути розроблена для роботи в середовищі операційної системи Windows;

• програма повинна максимально корисно використовувати сучасні програмні засоби;

• програма повинна мати дружний до користувача інтерфейс та забезпечувати швидке засвоєння для пересічного користувача;

• програма повинна використовувати стандартні елементи інтерфейсу користувача;

• програма повинна нормально функціонувати на стандартних персональних комп’ютерах класу IBM навіть с процесором Intel Pentium 100 (мінімальні вимоги);

• система повинна мати відповідні до тексту схеми і малюнки.

До числа функцій, що виконує програма слід віднести наступні:

• ознайомлювати користувача з порядком встановлення і зміни паролю з одночасним запускам програми NetTerm;

• надання відомостей о роботі у середовищі Windows.

2. Обґрунтування вибору середовища розробки

Існує багато мов програмування, але самі розповсюджені з них — це Basic, Pascal та C. Всі ці мови були створені давно, і зараз, коли операційна середа Windows стала найпоширенішою серед персональних комп'ютерів, розробники цих мов стали створювати версії для створення Windows-додатків. Істотним також виявився вплив візуального способу створення додатків. Такими засобами розробки програм під Windows стали:

Basic – Visual Basic;

C – Visual C++;

Pascal – Delphi.

Зараз – C++, Delphi, Basic та інші мови використовують візуальний стиль програмування. Усі мови тепер модифікувалися, мають приставку Visual, але все рівно в плані програмування за ними стоять мови-попередники — С, Pascal і Basic, що були створені 30-40 років назад.

Visual Basic дозволяє візуально створювати прикладні програми досить високого рівня. Але все-таки з-за простоти Visual Basic здає свої позиції тим же Visual С++ і Delphi.

В вільному перекладі назву Visual Basic можна трактувати як "наочна простота". Basic відноситься до найпростіших мов для написання комп'ютерних програм. Свою історію ця мова програмування високого рівня почала у 1963 році. Саме тоді невеликою групою студентів останнього курсу Дортмутського коледжу під керівництвом професора Дж. Кемени і була розроблена найперша версія цієї мови. Його розроблювачі - Томас Курт і Джон Кемени - уже тоді хотіли зробити його мовою для початківців, що полегшують написання нескладних програм. У той час, крім Basic, широко були поширені лише Fortran. Найбільш революційна риса, яка з’явилася в цій мові — здатність обробляти не лише чисельні, а й символьні дані.

Попередником Visual C++ була мова С. Головним призначенням C було використання його замість асемблера в задачах системного програмування.

Розробка додатка на Visual C++ набагато складніша і проблематичніша, ніж на Delphi чи Visual Basic. Некоректна реалізація в програмі всіх деталей програмування під Windows може привести до збоїв у додатку, середовищі розробки, чи в самій операційній системі Windows.

Якщо порівнювати Delphi з Pascal 7.0, то Delphi має одну значну перевагу – це 32-х розрядний компілятор у машинний код. Це дає можливість створювати 32-бітні додатки замість 16-бітних як у Pascal 7.0, що полегшує роботу з даними об’єм яких привищує 64 кБайт [12].

Приведемо далі порівняння VisualBasic, Visual C++ з Delphi , виділимо основні вади і достоїнства.

Як Delphi так і С++ - це продукт, 32 розрядний компілятор, що сполучить, об'єктно-орієнтовані засоби візуального програмування також механізм доступу до баз даних. Відкрита архітектура дозволяє використовувати стандартний набір інструментальних засобів не тільки для створення додатків, але і для розширення і розвитку базових можливостей.

За оцінкою одного з визнаних авторитетів в області клієнт-серверних розробок Криса Морау: «Delphi має потужність мовних засобів С++, комбінуючи в той же час приголомшливу продуктивність і простоту навчання. Delphi є найбільш швидким і зручним засобом розробки додатків на сьогоднішньому ринку інструментальних засобів. Об’єктно-орієнтована архітектура Delphi дозволяє нам у дійсності повторно використовувати існуючий код і інтегрувати наші стандарти в сам інструмент»[13].

Але, в порівнянні з С, Delphi має більш наглядний і простий синтаксис, що значно полегшує працю з цією середою програмування.

Pascal має досить строгу систему контролю за типами даних, але, у той же час, при потребі, цю систему контролю можливо обійти.

Мови програмування як Delphi так і С++ орієнтовані на реалізацію наступних тенденцій.

Один напрямок - об’єктно-орієнтований підхід, який добре структурує як саму задачу, так і її рішення у виді прикладної системи. В С++ об’єктно-орієнтоване програмування реалізовано значно сильніше ніж в Delphi.

Інший напрямок, що виник багато в чому завдяки об'єктній орієнтації - візуальні засоби швидкої розробки додатків, засновані на компонентній архітектурі [14].

Але у даному дипломному проекті не використовуються візуальні компоненти і тому уся могутність об’єктно-орієнтованого програмування, повністю реалізованого лише в С++, не має великого значення. Помітимо також що на рівні WinAPI різниці між цими мовами практично нема.

Третя тенденція - використання компіляції, а не інтерпретації. Це порозумівається тим, що швидкісні характеристики додатків, які компілюються, у десятки разів краще, ніж у систем, що використовують інтерпретатор. При цьому підвищується легкість переносу систем, тому що відпадає необхідність переміщати за собою сам інтерпретатор, виконаний звичайно у виді динамічної бібліотеки і, що займає в кращому випадку кілька сотень кбайт (а в більшості випадків - два-три Мбайта). Звідси і менша ресурсомісткість у скомпільованих систем.

Четверта тенденція - можливість роботи з базами даних універсальними методами. Якщо спробувати оцінити відсоток систем, що так чи інакше вимагають обробки структурованої інформації (як для внутрикорпоративного використання, так і для комерційного чи іншого поширення), то виявиться, що цифра 60-70% може представляти лише нижню границю. Але насправді стандартні рішення у 90 % випадках неефективні, а в 5 % — взагалі незастосовні.

Приведемо невелике порівняння.

Головним суперником Delphi є Visual С++.

Обидва продукти мають зручний інтерфейс, що виключає значну частину рутинної роботи.

Delphi підтримує об'єкти, що створюються за допомогою інших мов (наприклад, С++).

Візуальні компоненти, що використовує Delphi, дуже наглядно і сильно спрощує програмування, але вони мають також свої недоліки [15].

Програми створені за допомогою візуальних компонентів дуже ресурсомісткі, вони займають багато місця на жорсткому дискові, на “слабкому” комп’ютері, така програма буде запускатися дуже довго, а може й зовсім не запуститись, а розроблюваний дипломний проект повинен добре працювати на будь якому комп’ютері тому вибір зупинився на програмуванні на WinAPI. Програмування на WinAPI не має таких недоліків, тому мій вибір зупинився саме на ньому.